Планування маркетингу – Овєчкіна О. А. – 1.3 Соціально-етичний маркетинг та його місце в системі концепцій маркетингу сучасних підприємств
На сьогодні найбільш застосованою з шести наведених у табл. 1.1 концепцій є концепція соціально-етичного маркетингу, що ставить перед підприємцями задачу виявлення нестатків і потреб цільових ринків та їх забезпечення за допомогою ефективніших, ніж у конкурентів, способів, з одночасним збереженням і зміцненням благополуччя споживачів й суспільства в цілому.
Концепція вимагає збалансованості трьох основних економічних суб’єктів виробничо-комерційних відносин: суспільства (добробут населення, здоровий образ життя), клієнтів (задоволення індивідуальних потреб в межах платоспроможного попиту) і підприємств (отримання прибутків). Соціально-етичний маркетинг базується на новій філософії підприємництва, орієнтованої на задоволення розумних, здорових потреб споживачів. Норми соціально-етичного маркетингу лімітують підприємницьку ініціативу і виробничу діяльність, ставлять її в залежність від орієнтирів суспільного розвитку та поліпшення оточуючого середовища.
Обов’язковими умовами застосування концепції соціально-етичного маркетингу є:
1) розробка і впровадження в господарській діяльності підприємства таких соціально-економічних програм, які не лише відповідають його власним інтересам, але сприяють соціальному розвитку всього регіону його функціонування. Головна мета цих програм має полягати у забезпеченні довгострокового благополуччя не лише підприємства і його клієнтів, але й суспільства в цілому.
2) наявність постійного контакту зі споживачами, які підтримують фірму, турбота про задоволення їхніх індивідуальних і суспільних потреб;
3) відмова підприємства від виробництва й продажу товарів, що можуть заподіяти шкоду споживачеві та суспільству в цілому;
4) відмова споживачів від товарів тих підприємств, які використовують екологічно “брудні” технології навіть для виробництва товару, потрібного суспільству.
Особливості впровадження підприємствами соціально-етичної концепції маркетингу є такими:
– соціально-етичний маркетинг у своєму широкому сенсі слід розглядати як парадигму (певний порядок, головний принцип) взаємовідносин в суспільстві, коли індивідуальні цінності залежать від цінностей спільноти; тобто добробут суспільства має стати пріоритетною ціллю господарювання для всіх економічних суб’єктів, своєрідним фундаментом їх власного добробуту;
– позиція підприємства в питаннях дотримання соціально-етичних принципів маркетингу значною мірою залежить від позиції її керівників, які мають виробити для себе і своїх підлеглих основні принципи добропорядної поведінки у сфері економічного життя суспільства;
– соціально-етичний маркетинг має стати своєрідною новою філософією спілкування ринкових суб’єктів, коли всі вони (а не лише споживачі) прагнуть підвищити якість власного життя. Саме цю нову для 80-х років минулого сторіччя філософію бізнесу виявили фірми, досліджуючи зміни у ринковому попиті: фахівці підприємств звернули увагу на зростаюче прагнення споживачів як носіїв платоспроможного попиту до росту якості життя. Поняття якості життя поєднує у собі не лише достаток і легкість придбання високоякісних товарів і послуг, але й задоволення сьогоднішніх і майбутніх нормальних, здорових потреб суспільства у гідному житті завдяки збереженню і поліпшення стану навколишнього середовища. Поступово це поняття входило в повсякденну практику господарювання:
А) підприємці-новатори у своїх компаніях почали розробляти і реалізовувати програми переробки вторинної сировини й інших відходів виробництва, утилізації міського сміття, впровадження нових безвідхідних і енергозберігаючих технологій, інших екологічно і соціально-етичні орієнтованих нововведень;
Б) заходи щодо охорони навколишнього середовища (екологічні виплати) перестали сприйматися підприємствами як небажані виплати, що погіршують позиції у конкуренції, а почали розглядатися як інвестиції в майбутнє і навіть як засіб досягнення конкурентних переваг.
В країнах СНД все ще домінує виробнича концепція маркетингу. Низький рівень конкурентоздатності продукції, високі ціни не створюють умов для росту обсягів реалізації продукції.
Це стосується в першу чергу товарів виробничо-технічного призначення, обсяг випуску яких в окремих галузях значно скоротився (на 4050% відносно 1990 р).
Поступовий перехід вітчизняних підприємств до концепції традиційного маркетингу, надалі до соціально-етичного, щільно пов’язаний з процесом прискореного розвитку ринкових відносин на “цивілізованій” основі, коли тимчасові вигоди не затьмарюють перспективи отримання підприємствами більш якісних (у вартісній і ціннісній оцінці) вигод у майбутньому.
З цього приводу актуальною становиться концепція стратегічного маркетингу, сутність якого полягає в довгостроковому перспективному плануванні діяльності підприємств з урахуванням обгрунтованого аналізу кон’юнктури ринку (створення економіко-математичних моделей ринку, на основі яких формуються стратегії підприємства, спрямовані на повне задоволення потреб підприємств, споживачів і суспільства з урахуванням прогнозу їх розвитку).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)