Підприємництво – Гой І. В. – 5.6. Припинення підприємницької діяльності. Реорганізація та ліквідація суб’єкта господарювання. Реструктуризація підприємства
Припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його Реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (за рішенням власника або суду).
У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання. У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта. У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання..
Суб’єкт господарювання Ліквідується:
– за ініціативою власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників;
– у зв’язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;
– у разі закінчення строку дії ліцензії;
– у разі припинення існування підприємця;
– у разі визнання його в установленому порядку банкрутом (крім випадків, передбачених законом);
– у разі скасування його державної реєстрації або за рішенням суду (здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, неподання протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності, відсутність за вказаним її місцезнаходженням та ін.).
Прийняття рішення про ліквідацію підприємства – важливий крок для його власника, адже реалізація цього кроку потребує здійснення повного аналізу господарської діяльності підприємства, звільнення всіх працівників та проведення остаточних розрахунків з кредиторами.
Учасники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної або фізичної особи, зобов’язані Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію [16].
Власники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення призначають комісію з припинення суб’єкта господарювання (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора. Ліквідацію суб’єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується. Ліквідаційна комісія вміщує в друкованих органах повідомлення про ліквідацію суб’єкта та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується. Строк заявлення кредиторами своїх вимог не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення. Кожна окрема вимога кредитора (зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування) розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов’язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб’єкт господарювання.
Претензії кредиторів до суб’єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб’єкта. У разі ліквідації платоспроможного суб’єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України. У разі визнання суб’єкта господарювання банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб’єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника. У разі ліквідації господарського товариства кошти, що залишилися після розрахунків з кредиторами, розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію. Майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.
Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів (реєстраційна картка, довідка податкової служби, Пенсійного фонду та ін.) для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою – підприємцем у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.
Ліквідація суб’єкта підприємницької діяльності в Україні більш тривалий та складний процес ніж його створення. Найбільш складним є отримання довідок податкової служби про відсутність заборгованості. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за їх рішенням” (від 19.05.2011р.) визначені строки подачі таких довідок. У разі якщо після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявления кредиторами своїх вимог органом державної податкової служби або Пенсійного фонду України не надані довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або рішення про відмову в їх видачі, голова комісії з припинення або уповноважена ним особа не раніше ніж через десять робочих днів з дня закінчення такого строку набуває право на подання державному реєстраторові документів (за винятком зазначених довідок), для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або діяльності фізичної особи – підприємця за принципом мовчазної згоди. За наявності таких підстав державний реєстратор проводить державну реєстрацію припинення юридичної особи або діяльності фізичної особи-підприємця за принципом мовчазної згоди, про що вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру.
Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу, зміни форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню, конкурентоспроможності підприємства, підвищенню ефективності виробництва.
Основні завдання реструктуризації підприємства такі:
– забезпечити виживання на певний час;
– відновити конкурентоспроможність на тривалу перспективу.
Відповідно розрізняють форми реструктуризації: оперативна, стратегічна [73].
Оперативна реструктуризація підприємства звичайно здійснюється протягом 3-4 місяців і передбачає істотне поліпшення його діяльності, яке досягається проведенням комплексу таких оперативних заходів:
– створенням або виокремленням нових структурних підрозділів;
– зменшенням дебіторської заборгованості;
– зменшенням величини оборотних фондів через виявлення і реалізацію зайвих матеріальних запасів;
– скороченням обсягу основних фондів;
– відмовою від пайової участі в інших підприємствах;
– припиненням вкладення неефективних інвестицій, окрім життєво необхідних для підприємства.
Стратегічна реструктуризація підприємства спрямована на забезпечення тривалої конкурентоспроможності шляхом, перепрофілювання, істотної зміни виробничої та управлінської структури, матеріально-технічної бази, злиття з іншим підприємством тощо.
За напрямками діяльності виділяють види реструктуризації: управлінська, технічна, економічна, фінансова, організаційно-правова.
Управлінська реструктуризація пов’язана з підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на сучасну маркетингову, інноваційну і технічну політику. Технічна реструктуризація орієнтується на забезпечення необхідного рівня виробничого потенціалу, технології “ноу-хау”. Економічна реструктуризація має забезпечувати необхідний рівень рентабельності діяльності. Це потребує досягнення певного рівня поточних і капітальних витрат, гнучкого ціноутворення та достатнього обсягу продажу. Фінансова реструктуризація означає досягнення суб’єктом господарювання такої структури балансу, коли показники ліквідності та платоспроможності задовольняють вимоги ринку, не існує проблем з погашенням боргових зобов’язань. Організаційно-правова реструктуризація передбачає зміни в організаційній структурі суб’єкта господарювання, зміну власників, організаційно-правової форми.
Оцінка ефективності проектів реструктуризації здійснюється за очікуваними результатами поліпшення соціально-економічного та екологічного стану підприємства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)