Підприємництво – Гой І. В. – 4.2 Підприємства колективної власності. Особливості та види кооперативів
Згідно з Господарським кодексом України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій та інші.
Кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Діяльність кооперативу спрямована в принципі не на отримання доходів, а на надання допомоги та підтримку його членів.
Кооператив діє на основі статуту. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, де кожний учасник має один голос. Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова. У кооперативі, в якому кількість членів перевищує 50 осіб, може утворюватися спостережна рада кооперативу. Спостережна рада кооперативу обирається із числа членів кооперативу у кількості 3-5 чоловік. Спостережна рада кооперативу здійснює контроль за додержанням статуту кооперативу та за діяльністю виконавчого органу управління кооперативу. Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізійна комісія. Розподіл доходу між членами кооперативу здійснюється відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу. Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним йому майном.
Кооперативи можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом “Про кооперацію” та іншими законами.
Виробничий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку; Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова “виробничий кооператив” або “кооперативне підприємство”.
Обслуговуючий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Споживчий кооператив (споживче товариство) кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.
Кооператив може займатись виробництвом та збутом продукції, постачанням, закупівлею та споживанням товарів, або послуг, обслуговуванням його членів та інших осіб, будівництвом та експлуатацією житлових будинків.
Таким чином, кооператив – це об’єднання споживачів, фермерів, дрібних виробників. Наприклад, кооперативне товариство оптової закупівлі, кооперативне будівельне товариство, кооперативний магазин, садівницький (дачний) кооператив, житловий кооператив.
В ринковій економіці розвинутих країн кооперативи становлять відносно невелику частку (кілька процентів) і зосереджені у сільському господарстві, постачанні сільськогосподарських товарів та закупівлі сировини. Великі національні та регіональні кооперативні союзи в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швеції, Великобританії, Австралії, Канаді здійснюють операції з імпорту та експорту на світовому ринку, таким чином усуваючи закордонних посередників.
В минулому на початку розвитку ринкових відносин в економіці України у межах кооперативного руху відбувався розвиток приватного (недержавного) сектора. Фактично тільки незначну частину цих підприємств можна було віднести дійсно до кооперативів. У майбутньому очевидно розвиток кооперативів у вітчизняній економіці відбуватиметься в невеликих межах, як в країнах з розвинутою ринковою економікою.
Споживча кооперація В Україні – система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об’єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.
Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство – самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об’єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту. Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об’єднуватися в спілки, інші форми об’єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України. Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об’єднанням) споживчих товариств з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об’єднань).
Підприємством об’єднання громадян, релігійної організації Є унітарне підприємство, засноване на власності об’єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань. Засновником підприємства об’єднання громадян є відповідне об’єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об’єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних заходів. Релігійні організації мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій.
Дані про кількість підприємств колективної власності наведені у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Кількість підприємств колективної власності за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України [65]
Вид підприємства | На 1.01.2009 | На 1.01.2010 | На 1.07.2011 |
Кооператив з нього | 34324 | 35063 | 34533 |
Виробничий | 2539 | 2461 | 2471 |
Обслуговуючий | 21814 | 22620 | 21356 |
Споживчий | 531 | 591 | 685 |
Сільськогосподарський виробничий | 1418 | 1401 | 21356 |
Сільськогосподарський обслуговуючий | 503 | 759 | 894 |
Підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) | 4560 | 4568 | 4535 |
Підприємство споживчої кооперації | 1234 | 1291 | 1338 |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)