Підприємництво – Гой І. В. – 2.1 Види господарської діяльності та їх класифікація
2.1 Види господарської діяльності та їх класифікація
Будь-яке підприємництво тією чи іншою мірою пов’язане з основними фазами відтворювального циклу – виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, обміном і розподілом товарів, а також їх споживанням. Згідно з цим і виокремлюються види підприємницької діяльності.
У навчальній літературі з питань підприємництва присутні різні погляди на класифікацію видів підприємницької діяльності, найбільш поширенням є поділ підприємництва на такі Основні види:
1) Виробниче Підприємництво – це діяльність з виробництва продукції і надання послуг матеріального характеру. Наприклад, діяльність підприємств галузі машинобудування, харчової промисловості, будівництва, транспорту;
2) Торговельне Підприємництво – діяльність у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує її реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Наприклад, до сфери торговельного підприємництва відносяться торгові доми, оптові бази, підприємства роздрібної торгівлі; товарні біржі; діяльність комівояжера, дистриб’ютора, брокера, дилера на товарній біржі, комісіонера, консигнанта;
3) Фінансове Підприємництво, що пов’язане з обігом вартостей. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Наприклад, до цієї сфери відносяться комерційні банки, фондові, валютні біржі, інвестиційні, страхові, аудиторські фірми.
Останнім часом виділяють окремим видом інформаційне підприємництво (інжинірингова, консультативна (консалтингова) діяльність, проведення маркетингових досліджень, послуги з використання комп’ютерних технологій, електронного бізнесу).
Рисунок 2.1- Основні види підприємництва
Перспективним видом підприємництва є надання різноманітних послуг як підприємцям, так і населенню. В індустріально розвинутих країнах у сфері послуг зайнято до 75-80% працездатного населення, в Україні – 12,5% [113].
Будучи відносно самостійними, види підприємницької діяльності взаємно переплітаються, доповнюють один одного. При цьому пріоритет треба віддати виробничому підприємництву. Ця діяльність здійснюється підприємствами, що виготовляють різноманітну продукцію, виконують будівельні, ремонтні та інші роботи. Ці підприємства можуть і самі реалізувати свою продукцію, але головна їх функція – виробництво.
Виробниче підприємництво є найважливішим, визначальним, провідним видом підприємницької діяльності. Воно також є найбільш складною справою, адже для цього потрібні приміщення, виробниче обладнання, надійні постачальники сировини та матеріалів, робітники відповідної кваліфікації, значний стартовий капітал. Тому значна частина вітчизняних підприємців віддає перевагу торговельному та фінансовому підприємництву. Однак без виробничого підприємництва, торговельний бізнес на національному рівні не мав би матеріальної основи, залишилася б лише можливість торгувати імпортними товарами. Виробниче підприємництво тісно пов’язане з бізнесом у сфері обігу, сприяє йому. Товари, що виробляються, необхідно продавати, обмінювати на гроші або на інші товари. З історії розвитку підприємництва видно, що бізнес у сфері ремесел породжував купецький бізнес (комерційне підприємництво). При цьому виробництво не завжди займало активну позицію. Комерційний бізнес, зокрема торгівля, яка мала попит на товари, значно активізувала виробниче підприємництво.
Найбільший розвиток у період переходу до ринку в Україні одержало торговельне підприємництво. При веденні справ в сфері торгівлі немає необхідності купувати коштовне виробниче обладнання, мати в розпорядженні відповідні технології виготовлення продукції та кваліфікованих робітників, витрачати певний час на виробничий цикл виготовлення виробу. Вкладений у торгові операції капітал швидко обертається та приносить прибуток. Тому саме сюди направили свої зусилля багато енергійних, ініціативних людей.
Суб’єкти підприємницької діяльності можуть здійснювати різні види господарської діяльності, особливості яких враховуються у правовому регулюванні діяльності та у здійсненні державного управління.
Згідно з Господарським Кодексом України вид господарської (економічної) діяльності має місце у разі об’єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.
Сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види діяльності, складає Галузь. Загальна класифікація галузей національного господарства є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної та статистичної інформації.
До Сфери матеріального виробництва Належать галузі, які визначаються видами діяльності, що створюють, відновлюють або знаходять матеріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалізації) шляхом переміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності. До даної сфери належать суб’єкти господарювання в галузях промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, торгівлі, транспорту, зв’язку та інших послуг виробничого характеру.
Усі інші види діяльності у сукупності становлять сферу нематеріального виробництва (невиробничу сферу) (рисунок 2.2).
Рисунок 2.2 – Сфери та галузі національної економіки
У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання).
Центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації затверджений державний стандарт України – Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). Класифікацію видів економічної діяльності створено на основі NACE (Rev. 2), упровадженої Регламентом (ЄС) Європейського парламенту та ради від 20 грудня 2006 року N 1893/2006.
Об’єктами класифікації у КВЕД є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі.
Найбільш узагальнені угруповання видів економічної діяльності на рівні секцій КВЕД дають змогу виділити основні галузі економіки. Але деякі з них поєднують кілька галузей.
КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні познаки секцій використовують як рубрикатор і їх не використовують у кодуванні. Подальшу деталізацію секцій КВЕД – розділ, група, клас – позначають цифровими кодами.
Структура кодового позначення об’єкта КВЕД
Де Y – секція (літери латинської абетки від A до U) XX – розділ XX. X – група XX. XX – клас
КВЕД згармонізовано на рівні Y XX (розділ) з Міжнародною стандартною галузевою класифікацією всіх видів економічної діяльності (ISIC, Rev. 4 – 2008) та на рівні Y XX. XX (клас) – з Класифікацією видів економічної діяльності ЄС (NACE, Rev. 2 – 2006). Основне призначення КВЕД – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Для віднесення суб’єкта господарювання до відповідної категорії обліку визначаються основні, другорядні та допоміжні види господарської діяльності.
Основний вид економічної діяльності – вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг.
Допоміжні види економічної діяльності – це види діяльності, які виконують переважно у сфері послуг, а їх результати використовує сам суб’єкт задля обслуговування його основного та другорядних видів економічної діяльності (керування підприємством, бухгалтерський облік, транспортування, складування, закупівля, збут, ремонт, технічне обслуговування тощо).
Класифікатор видів економічної діяльності, прийнятий у 2005 Році, дійсний до 1 січня 2012Року, далі вступає в силу новий КВЕД ДК 009:2010 [4].
Нижче наведені (секції) КВЕД ДК 009:2010:
Секція А – Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство
Секція В – Добувна промисловість і розроблення кар’єрів Секція С – Переробна промисловість
Секція Б – Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря
Секція Е – Водопостачання; каналізація, поводження з відходами Секція Б – Будівництво
Секція О – Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів
Секція Н – Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність
Секція I – Тимчасове розміщування й організація харчування Секція і – Інформація та телекомунікації Секція К – Фінансова та страхова діяльність Секція Ь – Операції з нерухомим майном Секція М – Професійна, наукова та технічна діяльність Секція N – Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування
Секція О – Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування
Секція Р – Освіта
Секція 0 – Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Секція Я – Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок Секція 8 – Надання інших видів послуг Секція Т – Діяльність домашніх господарств Секція и – Діяльність екстериторіальних організацій і органів Класифікація видів економічної діяльності має велике значення, тому що коди КВЕД фактично присутні в усіх базах даних органів влади України. КВЕД використовується при реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Кількість суб’єктів господарювання за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Державного комітету статистики України наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Кількість суб’єктів ЄДРПОУ за видами економічної діяльності [117].
Види економічної діяльності | На 1.01.2010 | На 1.07.2011 |
Усього. в тому числі | 1258513 | 1314720 |
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 85471 | 85659 |
Рибальство, рибництво | 2064 | 2200 |
Промисловість | 125303 | 129210 |
■ добувна промисловість | 4921 | 5160 |
■ переробна промисловість | 114726 | 118208 |
■ виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 5656 | 5842 |
Будівництво | 90402 | 91905 |
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 313257 | 329422 |
Діяльність готелів та ресторанів | 22340 | 23251 |
Діяльність транспорту та зв’язку | 40608 | 44811 |
Фінансова діяльність | 18629 | 18314 |
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 167626 | 182624 |
Державне управління | 51888 | 52179 |
Освіта | 45541 | 46797 |
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 33202 | 35316 |
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту | 170186 | 182568 |
Співвідношення обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності у 2010 році наведено на рис. 2.3. Як бачимо, найбільшу частку становлять обсяги реалізації промисловості та торгівлі.
Рисунок 2.3 – Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності у 2010 році (за даними Державного комітету статистики України)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)