Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з сечею (гіперкальційурія). У зв’язку з тим що між вмістом кальцію в крові й сечі є взаємозв’язок, реакція Сулковича відображає рівень кальціємії. Сечу збирають уранці натще. Хід реакції:
Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з сечею (гіперкальційурія). У зв’язку з тим що між вмістом кальцію в крові й сечі є взаємозв’язок, реакція Сулковича відображає рівень кальціємії. Сечу збирають уранці натще. Хід реакції:
Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з сечею (гіперкальційурія). У зв’язку з тим що між вмістом кальцію в крові й сечі є взаємозв’язок, реакція Сулковича відображає рівень кальціємії. Сечу збирають уранці натще. Хід реакції:
Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з сечею (гіперкальційурія). У зв’язку з тим що між вмістом кальцію в крові й сечі є взаємозв’язок, реакція Сулковича відображає рівень кальціємії. Сечу збирають уранці натще. Хід реакції:
Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з сечею (гіперкальційурія). У зв’язку з тим що між вмістом кальцію в крові й сечі є взаємозв’язок, реакція Сулковича відображає рівень кальціємії. Сечу збирають уранці натще. Хід реакції:
Розрізняють дві клінічні форми спазмофілії – явну (маніфестну) і латентну (приховану). Явна спазмофілія може проявлятися ларингоспазмом, карпопедальним спазмом і еклампсією. Остання є найтяжчою формою захво рювання, що проявляється нападом клоніко-тонічних судом. Напад починається з
Розрізняють дві клінічні форми спазмофілії – явну (маніфестну) і латентну (приховану). Явна спазмофілія може проявлятися ларингоспазмом, карпопедальним спазмом і еклампсією. Остання є найтяжчою формою захво рювання, що проявляється нападом клоніко-тонічних судом. Напад починається з
Актуальність теми. Дефіцитні анемії – це анемії, які розвиваються внаслідок недостатності гемостатичних факторів. Дефіцитні анемії поділяють за видом речовин, дефіцит яких призводить до розвитку захворювання. Трапляється поєднання дефіцитів декількох речовин, але зазвичай дефіцит однієї
Актуальність теми. Дефіцитні анемії – це анемії, які розвиваються внаслідок недостатності гемостатичних факторів. Дефіцитні анемії поділяють за видом речовин, дефіцит яких призводить до розвитку захворювання. Трапляється поєднання дефіцитів декількох речовин, але зазвичай дефіцит однієї
1. Антенатальні причини: – плацентарна недостатність (гестози, загроза переривання вагітності, гіпоксія плода); – багатоплідна вагітність; – недоношеність; – велика маса тіла новонародженої дитини; – глибокий і тривалий залізо дефіцитний стан у вагітної (анемія вагітних
1. Антенатальні причини: – плацентарна недостатність (гестози, загроза переривання вагітності, гіпоксія плода); – багатоплідна вагітність; – недоношеність; – велика маса тіла новонародженої дитини; – глибокий і тривалий залізо дефіцитний стан у вагітної (анемія вагітних
1. Антенатальні причини: – плацентарна недостатність (гестози, загроза переривання вагітності, гіпоксія плода); – багатоплідна вагітність; – недоношеність; – велика маса тіла новонародженої дитини; – глибокий і тривалий залізо дефіцитний стан у вагітної (анемія вагітних
Основними причинами вітамінодефіцитних анемій є такі: дефіцит фолієвої кислоти та вітаміну В12, що порушує синтез амінокислот і попередників ДНК, сповільнює дозрівання всіх клітин крові в кістковому мозку, повернення до мегалобластного типу кровотворення. Розвитку дефіциту
Актуальність теми. Актуальність вивчення даної патології лікарем загального профілю визначається частотою як аліментарних гіпотрофік (за даними ВООЗ, у країнах, що розвиваються, 8 із 10 дітей мають аліментарну гіпотрофію), так і поширеністю ожиріння в розвинених
Актуальність теми. Актуальність вивчення даної патології лікарем загального профілю визначається частотою як аліментарних гіпотрофік (за даними ВООЗ, у країнах, що розвиваються, 8 із 10 дітей мають аліментарну гіпотрофію), так і поширеністю ожиріння в розвинених
Паратрофія – хронічний розлад харчування в дітей раннього віку, який характеризується надмірною (перевищує середні вікові показники до 10 %) чи нормальною масою тіла та гідролабільністю тканин. Клініко-біохімічні дані дозволяють виділити дві форми паратрофії: ліпоматозну
Паратрофія – хронічний розлад харчування в дітей раннього віку, який характеризується надмірною (перевищує середні вікові показники до 10 %) чи нормальною масою тіла та гідролабільністю тканин. Клініко-біохімічні дані дозволяють виділити дві форми паратрофії: ліпоматозну
Актуальність теми. Захворювання травного тракту в дітей раннього Віку є одним із складних розділів педіатрії. Це обумовлено різноманітністю етіологічних форм захворювань при відносно однотипному прояві їхнього перебігу, значною частотою серед дітей, а також необхідністю
Актуальність теми. Захворювання травного тракту в дітей раннього Віку є одним із складних розділів педіатрії. Це обумовлено різноманітністю етіологічних форм захворювань при відносно однотипному прояві їхнього перебігу, значною частотою серед дітей, а також необхідністю
Синдром мальабсорбції – симптомокомплекс, зумовлений порушенням перетравлення (мальдигестія) і власне всмоктування (мальабсорбція) в тонкій кишці однієї або кількох харчових речовин (здебільшого вуглеводів, білків, а також жирів, мінеральних речовин, вітамінів), що проявляється хронічним проносом; це
Аліментарна диспепсія – це гостре порушення травлення, що розвивається в дітей 1-го року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування, швидкий перехід на штучне вигодовування, швидке введення підгодовування та коригуючих добавок, безладне годування) до травних можливостей
Аліментарна диспепсія – це гостре порушення травлення, що розвивається в дітей 1-го року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування, швидкий перехід на штучне вигодовування, швидке введення підгодовування та коригуючих добавок, безладне годування) до травних можливостей
Аліментарна диспепсія – це гостре порушення травлення, що розвивається в дітей 1-го року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування, швидкий перехід на штучне вигодовування, швидке введення підгодовування та коригуючих добавок, безладне годування) до травних можливостей
Кишковий токсикоз – тяжка форма гострого розладу травлення, що супроводжується інтоксикацією, зневодненням, порушенням гемодина-міки, функцій центральної нервової системи, нирок, печінки. Кишковий токсикоз і ексикоз (зневоднення) спостерігають головним чином при гострих кишкових інфекціях у дітей
Кишковий токсикоз – тяжка форма гострого розладу травлення, що супроводжується інтоксикацією, зневодненням, порушенням гемодина-міки, функцій центральної нервової системи, нирок, печінки. Кишковий токсикоз і ексикоз (зневоднення) спостерігають головним чином при гострих кишкових інфекціях у дітей
Актуальність ТЄМИ. За даними ВООЗ, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Високий рівень захворюваності, обумовлений поліетіологічністю ГРВІ, нестійкістю та виключною типоспецифічністю противірусного імунітету, призводить до частого
Актуальність ТЄМИ. За даними ВООЗ, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Високий рівень захворюваності, обумовлений поліетіологічністю ГРВІ, нестійкістю та виключною типоспецифічністю противірусного імунітету, призводить до частого
Актуальність ТЄМИ. За даними ВООЗ, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Високий рівень захворюваності, обумовлений поліетіологічністю ГРВІ, нестійкістю та виключною типоспецифічністю противірусного імунітету, призводить до частого
У перебігу ГРВІ в дітей можливий розвиток таких станів: токсичної енцефалопатії з проявами гіпертермічного, судомного синдромів, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, гострої дихальної, серцево-судинної, надниркової недостатності та абдомінального синдрому. Ці стани можуть розвиватися при
Бронхіт – запальне захворювання бронхів вірусної або вірусно-бактеріальної етіології. Розрізняють первинні та вторинні бронхіти. При первинному бронхіті патологічний процес локалізується в бронхіальному дереві, при вторинному є ускладненням іншого захворювання. За характером запалення бронхіти поділяють
Бронхіт – запальне захворювання бронхів вірусної або вірусно-бактеріальної етіології. Розрізняють первинні та вторинні бронхіти. При первинному бронхіті патологічний процес локалізується в бронхіальному дереві, при вторинному є ускладненням іншого захворювання. За характером запалення бронхіти поділяють
Актуальність теми. У структурі захворюваності гострі пневмонії займають одне з провідних місць, їх поширеність становить б-17 %. Серед усіх госпіталізованих з приводу ГРВІ дітей 1-го року життя на гостру пневмонію припадає 29-30 % випадків.
Актуальність теми. У структурі захворюваності гострі пневмонії займають одне з провідних місць, їх поширеність становить б-17 %. Серед усіх госпіталізованих з приводу ГРВІ дітей 1-го року життя на гостру пневмонію припадає 29-30 % випадків.
Діагноз вірусної пневмонії підтверджується такими даними: позитивні результати імунофлуоресцентного методу за відбитками зі слизової оболонки носа, виявлення на рентгенограмі легень негомогенної пневмонічної тіні без чітких контурів, відсутність лейкоцитарного зсуву у гемограмі, який притаманний бактеріальним
Актуальність теми. Хронічні неспецифічні захворювання легень посідають суттєве місце в патології дітей (їх діагностують у 1 % дітей), при цьому спадкові та вроджені захворювання трапляються у 10 % хворих. В їх розвитку важливу роль
Актуальність теми. Хронічні неспецифічні захворювання легень посідають суттєве місце в патології дітей (їх діагностують у 1 % дітей), при цьому спадкові та вроджені захворювання трапляються у 10 % хворих. В їх розвитку важливу роль
Хронічний облітеруючий бронхіоліт – хронічне запальне захворювання бронхів вірусного або імунопатологічного походження, що виникає внаслідок облітерації бронхіол і артеріол однієї чи кількох ділянок легень та призводить до порушення легеневого кровообігу і розвитку емфіземи. Класифікація
Хронічний облітеруючий бронхіоліт – хронічне запальне захворювання бронхів вірусного або імунопатологічного походження, що виникає внаслідок облітерації бронхіол і артеріол однієї чи кількох ділянок легень та призводить до порушення легеневого кровообігу і розвитку емфіземи. Класифікація
Хронічний облітеруючий бронхіоліт – хронічне запальне захворювання бронхів вірусного або імунопатологічного походження, що виникає внаслідок облітерації бронхіол і артеріол однієї чи кількох ділянок легень та призводить до порушення легеневого кровообігу і розвитку емфіземи. Класифікація
Актуальність теми. Бронхіальна астма – одне з найтяжчих захворювань у дітей зі спадковою схильністю. У більшої частини дорослих дане захворювання починається в дитинстві. В усіх країнах світу протягом останніх 20-ЗО років відзначається значне зростання
Актуальність теми. Бронхіальна астма – одне з найтяжчих захворювань у дітей зі спадковою схильністю. У більшої частини дорослих дане захворювання починається в дитинстві. В усіх країнах світу протягом останніх 20-ЗО років відзначається значне зростання
Актуальність теми. Бронхіальна астма – одне з найтяжчих захворювань у дітей зі спадковою схильністю. У більшої частини дорослих дане захворювання починається в дитинстві. В усіх країнах світу протягом останніх 20-ЗО років відзначається значне зростання
(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999) 1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка. 2. Період: загострення, ремісія. Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні
(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999) 1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка. 2. Період: загострення, ремісія. Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні
(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999) 1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка. 2. Період: загострення, ремісія. Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні
(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999) 1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка. 2. Період: загострення, ремісія. Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні
(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999) 1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка. 2. Період: загострення, ремісія. Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні
1. Забезпечення венозного доступу. 2. Оксигенотерапія. 3. Внутрішньовенна інфузійна терапія для корекції дегідратації та ацидозу. 4. Відміна бета-2-агоністів, якщо вони попередньо застосовувалися. 5. Глюкокортикостероїди (преднізолон у дозі 1-2 мг на 1 кг маси тіла
Актуальність теми. За сучасними даними захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки становлять 58-65 % у структурі дитячої гастроентерологічної патології. Виразкова хвороба в дитячому віці не є рідкісним захворюванням і трапляється у 3,4 % мешканців міста
Актуальність теми. За сучасними даними захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки становлять 58-65 % у структурі дитячої гастроентерологічної патології. Виразкова хвороба в дитячому віці не є рідкісним захворюванням і трапляється у 3,4 % мешканців міста
Сторінка 3 з 7«12345...»Остання »