Педагогіка – Зайченко І. B
Шановний друже! Ви – студент вищого педагогічного навчального закладу, а отже, готуєтесь стати педагогом, вихователем, наставником, Учителем з великої літери. “Учитель! Який безмежно великий зміст цього слова! Яка глибина його значення! Яка височінь і
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв’язок з іншими науками 1.1. Педагогіка – наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від грецьких слів “пайс” – дитина і “аго” – вести. Педагогом
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв’язок з іншими науками 1.1. Педагогіка – наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від грецьких слів “пайс” – дитина і “аго” – вести. Педагогом
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв’язок з іншими науками 1.1. Педагогіка – наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від грецьких слів “пайс” – дитина і “аго” – вести. Педагогом
Педагогіка як наука має власний об’єкт і предмет вивчення. Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, а предмет – це властивості, характеристика об’єкта. Оскільки, Педагогіка – це наука про виховання людини, то Об’єктом педагогіки
Найважливішими категоріями педагогіки є: Виховання, навчання, освіта, педагогічний процес, розвиток, формування людини. Виховання – цілеспрямований і організований процес формування особистості. У педагогіці поняття “виховання” використовується в “широкому і вузькому” соціальному, а також в “широкому
З розвитком суспільного прогресу, зростанням нових знань, розширенням сфери проникнення наукової думки в реальне життя відбувається й розширення галузей педагогіки. У загальновизнаному переліку педагогічних наук нині налічується їх досить значна кількість. Ясельна педагогіка вивчає
Успіхи вчених у розробці педагогічних інновацій здебільшого досягаються в результаті загальнонаукового підходу до об’єктів дослідження. Саме на межі педагогічних наук з іншими науками про людину найчастіше здійснюються відкриття. Ізоляція педагогіки від інших наук –
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою чергу, для їх накопичення й інтерпретації потрібні науково обгрунтовані методи дослідження.
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою чергу, для їх накопичення й інтерпретації потрібні науково обгрунтовані методи дослідження.
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою чергу, для їх накопичення й інтерпретації потрібні науково обгрунтовані методи дослідження.
Загальнонаукова методологія педагогіки може бути представлена Системним підходом, що відображає загальний зв’язок і взаємообумовленість явищ і процесів навколишньої дійсності. Він орієнтує дослідника і практика на необхідність підходу до аналізу явищ життя як до систем,
Дослідження у галузі педагогіки – це Процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності освіти, виховання, їх структуру і механізм, зміст, принципи і технології. Воно покликане пояснювати і передбачати педагогічні
У відповідності з логікою наукового пошуку здійснюється розробка методики дослідження, що є сукупністю теоретичних та емпіричних методів, які дають можливість з найбільшою достовірністю дослідити такий складний і багатофункціональний об’єкт, яким є освітньо-виховний процес. Використання
3.1. Процес розвитку особистості У перекладі з латинської “процес” означає рух вперед, зміни. Поняття “розвиток” було визначено раніше. Це процес кількісних і якісних змін в організмі людини. Результат розвитку – становлення людини як біологічного
3.1. Процес розвитку особистості У перекладі з латинської “процес” означає рух вперед, зміни. Поняття “розвиток” було визначено раніше. Це процес кількісних і якісних змін в організмі людини. Результат розвитку – становлення людини як біологічного
Пізнати закономірності людського розвитку – це означає отримати відповідь на ключове питання: якими факторами обумовлені хід і результати даного процесу. Якими ж причинами визначається розвиток особистості? Встановлено, що процес і результат людського розвитку детермінуються
Людина стає особистістю тільки в процесі соціалізації, тобто спілкування, взаємодії з іншими людьми. Поза людським суспільством духовний, соціальний, психічний розвиток відбуватися не може. Реальна дійсність, в умовах якої відбувається розвиток людини, називається Середовищем. На
Вплив спадковості і середовища коректується вихованням. Ефективність виховної взаємодії полягає в цілеспрямованості, систематичності й кваліфікованому керівництві. Слабкість виховання полягає в тому, що воно грунтується на свідомості людини і потребує ЇЇ участі, тоді як спадковість
Вплив на розвиток спадковості, середовища і виховання доповнюється ще одним важливим фактором – діяльністю особистості. Під діяльністю особистості розуміють дуже велику кількість усіх можливих занять людини, все те, що вона робить. Із глибин віків
4.1. Вікова періодизація З метою активного керівництва й управління процесами розвитку педагоги вже в далекому минулому здійснювали спроби класифікації періодів людського життя. Відомо цілий ряд розробок періодизацій розвитку (Коменський, Штрац, Бюллер, Горолок, Левітов, Ельконін,
4.1. Вікова періодизація З метою активного керівництва й управління процесами розвитку педагоги вже в далекому минулому здійснювали спроби класифікації періодів людського життя. Відомо цілий ряд розробок періодизацій розвитку (Коменський, Штрац, Бюллер, Горолок, Левітов, Ельконін,
Молодший шкільний вік (6 – 10 років). У шестирічному віці дитина переживає значні зміни в житті. Перехід до шкільного віку пов’язаний з помітними змінами в її діяльності, спілкуванні, взаєминах з іншими людьми. Провідною діяльністю
У розвитку людини виявляється загальне й особливе. Загальне властиве всім людям певного віку; особливе вирізняє окрему людину. Особливе в людині називають індивідуальним, а особистість з яскраво вираженим особливим – індивідуальністю. Індивідуальність характеризується сукупністю інтелектуальних,
5.1. Педагогічний процес як система Педагогічним процесом називають розвиваючу взаємодію вихователів і вихованців, спрямовану на досягнення визначеної мети формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. В педагогічній літературі попередніх років використовувалося поняття “навчально-виховний процес”. Але,
5.1. Педагогічний процес як система Педагогічним процесом називають розвиваючу взаємодію вихователів і вихованців, спрямовану на досягнення визначеної мети формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. В педагогічній літературі попередніх років використовувалося поняття “навчально-виховний процес”. Але,
Педагогічний процес є не механічним поєднанням процесів виховання, навчання, розвитку, а якісно новим утворенням, якому властиві свої особливі закономірності. Цілісність, загальність, єдність – найважливіші його характеристики. Складна діалектика відношень в середині педагогічного процесу полягає:
Педагогічний процес є не механічним поєднанням процесів виховання, навчання, розвитку, а якісно новим утворенням, якому властиві свої особливі закономірності. Цілісність, загальність, єдність – найважливіші його характеристики. Складна діалектика відношень в середині педагогічного процесу полягає:
Найважливішими етапами педагогічного процесу є: Підготовчий, основний, підсумковий. На Підготовчому етапі педагогічного процесу створюються належні умови для його функціонування в заданому напрямку і з заданою швидкістю. Вирішуються такі завдання: Мета, діагностика умов, прогнозування досягнень,
6.1. Поняття інновації Інновації – що це таке? За три останні десятиліття в педагогічній науці виникло багато нових понять і термінів, запозичених з інших дисциплін, що свідчить про більш тісні зв’язки педагогіки з іншими
6.1. Поняття інновації Інновації – що це таке? За три останні десятиліття в педагогічній науці виникло багато нових понять і термінів, запозичених з інших дисциплін, що свідчить про більш тісні зв’язки педагогіки з іншими
Нововведення в освіті не є особливістю лише нашого часу. Освіта завжди прагнула до змін, однак, наш час називають часом значних і бурхливих змін у всіх суспільних сферах, у тому числі й освіті. Освіта надзвичайно
Це поки що неофіційна назва. Але спеціалісти всього світу єдині в критиці традиційної педагогіки, серйозно говорять про зародження нової науки, найважливішим завданням якої є зміна існуючої теорії і реорганізація всієї навчально-виховної системи на основі
Засновник її – Карл Роджерс (1902 – 1987, США). У школі був малоздібним, зазнавав приниження з боку вчителів і саме це зміцнило в ньому прагнення присвятити себе в майбутньому педагогічній праці. Навчався в знаменитого
Тема 7. Дидактика як теорія освіти і навчання 7.1. Загальне поняття про дидактику. Предмет і завдання дидактики Термін дидактика походить від грецького слова Didaktikos – навчаючий і Didasko – вивчаючий. Вперше термін дидактика був
Тема 7. Дидактика як теорія освіти і навчання 7.1. Загальне поняття про дидактику. Предмет і завдання дидактики Термін дидактика походить від грецького слова Didaktikos – навчаючий і Didasko – вивчаючий. Вперше термін дидактика був
Тема 7. Дидактика як теорія освіти і навчання 7.1. Загальне поняття про дидактику. Предмет і завдання дидактики Термін дидактика походить від грецького слова Didaktikos – навчаючий і Didasko – вивчаючий. Вперше термін дидактика був
Процес навчання грунтується на психолого-педагогічних концепціях, які часто називають також дидактичними системами. Дидактична система – це сукупність елементів, які утворюють єдину цільну структуру, що слугує досягненню завдань навчання. Опис системи передбачає характеристику мети, завдань,
Сучасна дидактика прагне до розробки такої моделі процесу навчання, яка дозволила б поєднати в єдине ціле чуттєве пізнання з мисленням, практику – як джерело пізнання, так і критерій його істинності – з теорією, індивідуальні
8.1. Поняття процесу навчання, його структура Головним і найскладнішим явищем, що вивчає дидактика, є процес навчання. Саме в процесі навчання здійснюється та неперервно-розвиваюча і нерідко ніби таємнича взаємодія об’єктивного і суб’єктивного, сутність якої полягає
8.1. Поняття процесу навчання, його структура Головним і найскладнішим явищем, що вивчає дидактика, є процес навчання. Саме в процесі навчання здійснюється та неперервно-розвиваюча і нерідко ніби таємнича взаємодія об’єктивного і суб’єктивного, сутність якої полягає
Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з мети і завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – Освітню, виховну, розвиваючу. Сучасна дидактика застерігає, що завданнями
Діяльність учителя полягає в тому, щоб здійснювати управління активною і свідомою діяльністю учнів, спрямованою на засвоєння навчального матеріалу. Тому керівна роль у навчальному процесі належить учителю. Але сам навчальний процес неможливий без активної діяльності
Ідея діяльнісного підходу є найважливішою характеристикою процесу навчання. Навчання – це система пізнавальних дій учня, спрямована на розв’язання навчально-виховних завдань. Відповідне ставлення людей до навчання сприяє розвитку їх вищих психічних функцій. Як писав Л.
В дидактиці існує ряд теорій навчання, які по-різному пояснюють сутність дидактичних процесів і, отже, пропонують будувати його по-різному. Види навчання розрізняються за характером викладацької і навчальної діяльності, за побудовою змісту, методів і засобів навчання.
9.1. Принципи навчання як дидактична категорія Принцип (від лат. principium – початок основа) – 1) першооснова, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорій, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й
9.1. Принципи навчання як дидактична категорія Принцип (від лат. principium – початок основа) – 1) першооснова, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорій, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й
Педагогічний закон – об’єктивний, необхідний, загальний і сумісний зв’язок і взаємозв’язок між завданнями, змістом і методами педагогічного процесу та його результатами, що виявляються в зміні знань, умінь, переконань, поведінки вихованців. Загальні закони педагогіки своєрідно
Принципи навчання – це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і проведення дидактичного процесу. Вони мають характер найзагальніших вказівок, правил, норм, що регулюють процес навчання. Принципи з’являються на основі наукового аналізу навчання, випливають із
10.1. Поняття і сутність змісту освіти Поняття освіти – досить складне й багатоаспектне. В найзагальнішому визначенні Освіта – Це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування