Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 3.5. Методика організації та проведення індивідуальних занять, консультації, колоквіуму, ігор
Індивідуальне навчальне заняття проводять з окремими студентами з метою підвищити рівень іх підготовки та розкрити потенційні творчі здібності. Цей вид занять організовують за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента.
Форми, види, обсяг, методи проведення індивідуальних навчальних занять, форми й методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначають залежно від індивідуального навчального плану студента.
Індивідуальні навчальні заняття можна проводити з однієї чи декількох дисциплін, або цієї частини.
Консультація (лат. соnsultatio – звертання за порадою) – форма навчального заняття, що передбачає надання студентам потрібної допомоги у засвоєнні теоретичних знань і виробленні практичних навичок і вмінь через відповіді науково-педагогічного працівника на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
За спрямованістю консультація скерована на допомогу студентам в оволодінні методологією теми чи розділу, а також методами самостійної навчальної роботи. Кількість годин на консультації визначають, як правило, робочими навчальними планами на рік й індивідуальними планами науково-педагогічного працівника.
Консультації проводять викладачі, які читають відповідний навчальний курс, за графіком, що його встановлює кафедра за погодженням із деканатами. Науково-педагогічні працівники можуть надавати консультації групам студентів або окремим студентам.
Важливе місце в організації навчальної роботи студентів належить колоквіуму. Колоквіум (лат. collocvium – розмова, бесіда) – вид навчальної роботи, що передбачає з’ясування рівня засвоєння студентами знань, оволодіння вміннями й навичками з окремої теми чи розділу. На колоквіум науково-педагогічний працівник запрошує в позанавчальний час групу студентів і в процесі співбесіди з’ясовує рівень засвоєння матеріалу. Це дає змогу вносити корективи в лекційний курс і практичні заняття.
У практику навчальної роботи вищих навчальних закладів поступово впроваджують тьюторський вид роботи зі студентами. Тьютор (лат. tutor, англ. tutor – спостерігаю, піклуюсь) – педагог-наставник, опікун, який керує невеликою групою студентів, допомагає їм у навчанні, стежить за їхньою навчальною діяльністю, керує професійною підготовкою. Тьюторські заняття виникли в коледжах та університетах Великої Британії (Оксфордському, Кембриджському) і в університетах США (Гарвардському, Брістольському).
В українських вищих навчальних закладах систему тьюторства застосовують мало. ЇЇ практикують здебільшого в консерваторіях, театральних ВНЗ, де професійну підготовку з основної спеціальності (вокал, режисура) здійснюють під керівництвом конкретного науково-педагогічного працівника впродовж усього періоду навчання. У процесі приєднання національної системи освіти до Болонського процесу, входження до європейського освітнього простору, систему тью-торства широко застосовуватимуть у вищій школі.
Серед найрізноманітніших форм організації занять найбільше зацікавлення у студентів викликають ігри, ігрові ситуації, оскільки саме вони наближають навчальний процес до реального життя, сприяють формуванню практичних умінь і навичок, забезпечують практичну спрямованість навчання.
Related posts:
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 3.4. Методика організації та проведення практичних, лабораторних і семінарських занять у вищій школі Значне місце в системі підготовки фахівців посідають практичні заняття. Головне їх завдання – закріплення, переведення у довготривалу пам’ять теоретичних знань, формування навичок і вмінь з тієї чи тієї навчальної дисципліни, оволодіння апаратом наукових досліджень. Практичне заняття (лат. praktikos – діяльний) – форма навчального заняття, під час якої науково-педагогічний працівник організовує для студентів аналіз окремих теоретичних […]...
- Педагогіка вищої школи – Туркот Т. I. – Методика проведення консультацій та індивідуальних занять Консультації – форма навчання, у процесі якої студент отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем. Консультації Можуть бути індивідуальними (наприклад, при підготовці студентом курсового проекту) або Груповими, Що проводяться перед модульною контрольною роботою, заліком чи іспитом. Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі, які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу. Консультування […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Методика самостійної підготовки студента до семінарських, практичних і лабораторних занять Важливе місце у навчальній роботі ВНЗ належить лабораторним, практичним заняттям і семінарам. Кожен із цих видів занять має свою дидактичну мету. Головна мета семінарських занять – сприяти поглибленому засвоєнню найскладніших питань навчального курсу, спонукати студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізувати до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формувати […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 3.6. Самостійна робота студентів та її методика Загальні підходи до методики самостійної роботи студента та її здійснення. Самостійна робота студента (СРС) – це самостійна діяльнісгь-учіння студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі. Важливу роль у вивченні навчальної дисципліни відіграють раціональні засоби: методи організації […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 5.3. Особливості педагогічної діяльності у ВНЗ До безпосередніх функціональних обов’язків науково-педагогічних працівників вищої школи належать: ■ підготовка навчальних курсів, їх методологічне й методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної (аудіо, відео* комп’ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки; ■ створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, зокрема комп’ютерних; ■ авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників; ■ читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших […]...
- Педагогіка вищої школи – Туркот Т. I. – Практичні заняття. Методика підготовки і проведення Практичні заняття (грец. Prakticos – Діяльний) – форма навчального заняття, на якому педагог організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно поставлених завдань. У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів. Практичні і лабораторні заняття отримали поширення в університетській освіті у другій половині […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 3.2. Загальна характеристика форм організації навчання у вищій школі Форми організації процесу навчання розкривають через способи взаємодії педагога зі студентами, під час розв’язання дидактичних завдань. Вони виявляються за допомогою різних шляхів керування діяльністю, спілкуванням, відносинами. У них реалізується зміст освіти, освітні технології, стилі, методи й засоби навчання. Форма організації навчання – певна структурно-організаційна та управлінська конструкція навчального заняття залежно від його дидактичних цілей, змісту […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Методика самостійної підготовки студента до модульного контролю, заліків та іспитів У вищій школі що семестру проводять модульні контрольні роботи, а також курсові іспити і заліки відповідно до “Положення про курсові екзамени та заліки у вищих навчальних закладах України”. У цьому документі, зокрема, вказано, що курсові іспити з усієї дисципліни або її частини передбачають мету, оцінити роботу студента за курс (семестр), здобуті теоретичні знання, їх міцність, […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Розділ 2. Дидактика вищої школи 2.1. Поняття дидактики вищої школи Дидактика (грец. didaktikos – повчальний) – галузь педагогіки, спрямована на вивчення і розкриття теоретичних основ організації процесу навчання (закономірностей, принципів, методів, форм навчання), а також на пошук і розроблення нових принципів, стратегій, методик, технологій і систем навчання. Виокремлюють дві функції дидактики; науково-теоретичну та конструктивно-технологічну (В. О. Попков, О. В. Коржуєв). […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 2.1. Поняття дидактики вищої школи 2.1. Поняття дидактики вищої школи Дидактика (грец. didaktikos – повчальний) – галузь педагогіки, спрямована на вивчення і розкриття теоретичних основ організації процесу навчання (закономірностей, принципів, методів, форм навчання), а також на пошук і розроблення нових принципів, стратегій, методик, технологій і систем навчання. Виокремлюють дві функції дидактики; науково-теоретичну та конструктивно-технологічну (В. О. Попков, О. В. Коржуєв). […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Кредитно-модульна система організації навчального процесу Для сучасного стану розвитку національної вищої освіти характерні модернізація і реформування, спрямовані на приєднання до Болонського процесу з метою входження в європейський освітній і науковий простір. Болонський процес – це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю й оцінювання навчальних досягнень студента для підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 5.2. Вимоги до науково-педагогічного працівника Особливості педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі передбачають вимоги до особистості науково-педагогічного працівника. Серед них виокремлюють усвідомлення свого громадянського обов’язку – виховання гідних громадян країни, висококваліфікованих науково-педагогічних працівників. Важливим є досконале володіння своїм предметом. Як засвідчує досвід, успішно навчає і виховує той науково-педагогічний працівник, який знає свій предмет. Згідно з опитуванням студентів, найавторитетнішими вони вважають […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Функції науково-педагогічного працівника Зі структури діяльності педагога випливають основні його педагогічні функції – припис для педагога щодо напрямів застосування професійних знань. Науково-педагогічний працівник вищого навчального закладу виконує такі функції: ■ управлінську; ■ продукування; ■ передавання; ■ трансформації; ■ спонукання; ■ соціалізації; ■ прогнозування; ■ корегування; ■ культурологічну; ■ виховання; ■ розвивальну. Управлінська функція науково-педагогічного працівника полягає в керуванні […]...
- Педагогіка вищої школи – Туркот Т. I. – Семінарське заняття, методика його підготовки та проведення Ефективною формою організації навчання у вищій школі є семінарські заняття, з якими органічно поєднуються лекції. Семінар (лат. seminarium – розсадник) – вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо. Семінари у формі дискусій, учасниками […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 3.3. Лекція у вищій школі Роль лекції у вищій школі. Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою належить лекціям. Лекція – чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції полягає в допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами. Лекція – один з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів. Провідна роль лекції у викладанні […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 3.7. Поняття контролю навчальної діяльності студентів: функції, принципи організації, види та форми У вищій школі наприкінці кожного семестру проводять іспити і заліки відповідно до “Положення про курсові екзамени і заліки у вищих навчальних закладах України”. У цьому документі, зокрема, сказано, що курсові екзамени з усю дис-ципліни або її частини передбачають мету оцінити роботу студента за курс (семестр), одержані теоретичні знання, їх міцність, розвиток творчого мислення, оволодіння навичками […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Семінарське заняття у вищій школі Семінар (лат. – розсадник) – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Роль лекції у вищій школі Роль лекції у вищій школі. Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою належить лекціям. Лекція – чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції полягає в допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами. Лекція – один з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів. Провідна роль лекції у викладанні […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Програма навчальної дисципліни Які функції програми навчальної дисципліни та які вимоги до неї? На кожний предмет розробляють програму навчальної дисципліни – нормативні документи, що визначають роль і місце навчального предмета в системі підготовки фахівців, цілі його вивчення, перелік тем навчального матеріалу, форми організації навчання. Програми навчальної дисципліни забезпечують професійну підготовку фахівців. їх розробляють у взаємозв’язку та з метою […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Принцип модульності Він визначає підхід до навчання, відображений у змісті, організаційних формах і методах. Відповідно до цього принципу, навчання будується на окремих функціональних ядрах-модулях, призначених для досягнення конкретних дидактичних цілей. Педагогічні вимоги, за допомогою яких реалізують цей принцип: навчальний матеріал треба конструювати таким способом, щоб він цілковито давав змогу кожному студенту Досягнути сформульованих дидактичних цілей; матеріал потрібно […]...
- Педагогіка вищої школи – Курлянд З. Н. – 2.5.1. Лекції та методика їх проведення Педагогічна форма – це усталена завершена організація педагогічного процесу в єдності всіх його компонентів. У дидактиці форма (лат. forma – зовнішність, устрій) – це спосіб організації навчання. Кожна з організаційних форм навчання характеризується своєю структурою, принципами упорядкованості її елементів. Можна дійти висновку, що організаційні форми у ВНЗ – це засоби здійснення взаємодії студентів та викладачів, […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Контроль та оцінка Поняття “контроль” та “оцінка” є дидактичними поняттями. Вони становлять необхідну й важливу ланку дидактичного процесу. Контроль, як дидактичне поняття, становить собою сукупність усвідомлених дій, спрямованих на отримання відомостей про рівень опанування окремими студентами (слухачами), програмного матеріалу, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками і вміннями, що необхідні в процесі виконання завдань професійної діяльності. Педагогічний контроль – […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Технологія дистанційного навчання Офіційно термін “дистанційне навчання” визнали 1982 р., коли Міжнародна рада з кореспондентської освіти змінила свою назву на Міжнародну раду з дистанційного навчання. В Україні поняття дистанційного навчання (ДН) належить до тих дидактичних понять, місце яких серед дидактичних категорій не є суворо визначеним. Цьому сприяла відсутність донедавна єдиної концепції ДН. Нині існують різні погляди на ДН […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Види та форми контролю За призначенням і характером контроль поділяють на попередній, поточний, періодичний, підсумковий, взаємоконтроль, самоконтроль. Попередній контроль проводять, щоб визначити рівень підготовленості студентів на початку нового навчального року чи періоду. Результати цього контролю суттєво впливають на з’ясування початкової ситуації для подальшої організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, конкретизування, оптимізації та більш цілеспрямованого визначення його змістового компонента, […]...
- Педагогіка вищої школи – Туркот Т. I. – Методика проведення дидактичної гри Продемонструємо особливості методики проведення дидактичної гри на прикладі гри “Ми живемо в містечку X” (навчальна дисципліна “Конфліктологія”). 1 етап. (Підготовка) Студентів заздалегідь знайомимо з темою практичного заняття “Технології управління конфліктними ситуаціями” та пропонуємо самостійно підготуватися до нього, опрацювавши рекомендовану літературу. 2 етап. На початку практичного заняття знайомимо студентів з ситуацією, що склалася в невеличкому містечку […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Програмоване навчання В його основі – кібернетичний підхід, відповідно до якого навчання розглядають як складну динамічну систему. Керують цією системою за допомогою посилання команд від педагога (комп’ютера, інших технічних засобів і аудіо-, відеотехніки) до учня (студента) й одержання зворотного зв’язку, тобто інформації про перебіг навчання – від педагога (оцінка) і учня чи студента (самооцінка). Б. Скінер сформулював […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Репродуктивний стиль навчання В його основі – кібернетичний підхід, відповідно до якого навчання розглядають як складну динамічну систему. Керують цією системою за допомогою посилання команд від педагога (комп’ютера, інших технічних засобів і аудіо-, відеотехніки) до учня (студента) й одержання зворотного зв’язку, тобто інформації про перебіг навчання – від педагога (оцінка) і учня чи студента (самооцінка). Б. Скінер сформулював […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Навчальна література Конкретний зміст навчальних програм висвітлено в навчальній літературі – підручниках, посібниках, довідниках та ін. Навчальний підручник – книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до мети навчання, визначеної програмою та вимогами дидактики. Підручник за своїм змістом і структурою має бути чітко спрямованим на виконання певних функцій: освітньої, розвивальної, виховної, управлінської. І. […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Творчий стиль навчання Його стержнем є стимулювання студентів до творчості в пізнавальній діяльності. А також – підтримання з боку педагога ініціатив своїх підопічних. Педагог добирає зміст навчального матеріалу відповідно до критеріїв проблемності. У процесі викладення проблеми науково-педагогічний працівник прагне вибудувати діалог зі студентами. У цих умовах навчання забезпечує “контекст відкриття”. Для творчого підходу до педагогічного процесу характерні такі […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Педагогічний такт Узагальненим виявленням стилю спілкування педагога є педагогічний такт, у якому акумульовано всі складові педагогічної культури педагога і який є одним із основних показників педагогічної майстерності. Педагогічний такт – це педагогічно грамотне спілкування в складних педагогічних ситуаціях, уміння знайти педагогічно доцільний і ефективний спосіб впливу, відчуття міри, швидкість реакції, здатність швидко оцінювати ситуацію і знаходити оптимальне […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Розділ 1. Загальні основи педагогіки вищої школи 1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали древні філософи – “як науки про виховання дітей”, пройшла тривалий шлях історичного розвитку. за цей час накопичено значний теоретичний та емпіричний матеріал, чітко сформувалася тенденція диференціації педагогічних знань з урахуванням специфіки об’єктів виховання. нині існує […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи 1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали древні філософи – “як науки про виховання дітей”, пройшла тривалий шлях історичного розвитку. за цей час накопичено значний теоретичний та емпіричний матеріал, чітко сформувалася тенденція диференціації педагогічних знань з урахуванням специфіки об’єктів виховання. нині існує […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Розділ 3. Методи та форми організації навчання у вищій школі 3.1. Поняття методів навчання, їх класифікація Поняття методів і прийомів навчання. Питання вибору методів проведення навчальних занять – щоденне, практичне. Науково-педагогічному працівнику необхідно виявити максимум самостійності, тому що жодних програмних вказівок з цього питання давати “зверху” недоцільно. Занадто різноманітними є конкретні ситуації навчання. Що ж таке метод? Як вибрати найбільш раціональні методи для певного заняття? […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Концепції виховної роботи з урахуванням особливостей і традицій навчального закладу Зміст його діяльності закладено в таких основних документах: Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта. Україна XXI сторіччя”; “Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, “Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті”, відповідні інструктивно-методичні документи Мшістерства освіти і науки України, а також положення, розроблені структурними ланками вищого навчального закладу. Згідно зі […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 2.4. Зміст освіти у вищих навчальних закладах Зміст освіти – науково обгрунтована система дидактичного та методично сформованого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Складовим змісту освіти є нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначають відповідні державні стандарти освіти, а вибірковий – вищий навчальний заклад. Зміст освіти визначають також освітньо-професійна програма підготовки, структурно-логічна схема, навчальні програми дисциплін, інші нормативні […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Розділ 5. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАЦІВНИК ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 5.1. Роль і місце науково-педагогічного працівника в розвитку суспільства, його функції Будь-яке суспільство створює систему освіти, адекватну своїй суті й соціальному розвиткові. В освіті відображено проблеми суспільства у конкретний історичний період. В Україні кризові явища освіти пов’язані зі зміною суспільної свідомості, з так званими освітніми реформами, що мають мало прогнозовані наслідки, а також із нестабільністю […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Нормативні документи, що визначають зміст освіти Навчальний план – нормативний документ, що його складає вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, у ньому подано перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекцій, лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, консультацій, навчальних і виробничих практик) та їх обсяг, графік навчального процесу, […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Проектування змісту навчання у вищих навчальних закладах Зміст освіти – науково обгрунтована система дидактичного та методично сформованого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Складовим змісту освіти є нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначають відповідні державні стандарти освіти, а вибірковий – вищий навчальний заклад. Зміст освіти визначають також освітньо-професійна програма підготовки, структурно-логічна схема, навчальні програми дисциплін, інші нормативні […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – Технологія модульного навчання Модульна технологія організації навчання дає змогу використовувати її і на очній, і на заочній формах навчання, зокрема під час такої новітньої форми навчання, як дистанційне навчання; планування на її основі організації навчально-виховного процесу за умов кредитно-модульної системи підготовки фахівців, що зумовлено входженням системи освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору шляхом […]...
- Педагогіка вищої школи – Ортинський В. Л – 5.4. Професійна готовність науково-педагогічного працівника до педагогічної діяльності Готовність науково-педагогічного працівника до професійної педагогічної діяльності полягає в засвоєнні повного складу спеціальних знань (з предмета, навчальної дисципліни, курсу) психолого-педагогічних дій у вищому навчальному закладі та соціальних відносин, у сформованості й зрілості професійно значущих і громадських якостей особистості. Професійна кваліфікація полягає в умінні прогнозувати цілі та результат педагогічного впливу, у побудові інформаційних моделей, ухваленні самостійних […]...