Педагогіка – Пальчевський С. С. – Вік старшокласників (15-17 років)
Вершинними досягненням цього періоду є соціальна зрілість як готовність до особистісного і професійного самовизначення. Згідно з концепцією В. Н. Максимової, вона передбачає: системність знань про світ, їхню відповідність стандарту освіти; стійкий професійний інтерес і високу мотивацію досягнення життєвого успіху; здатність до саморегуляції, адаптації та самореалізації соціумі; готовність до збереження свого здоров’я і сімейного життя; стійкість соціально-моральних орієнтацій, громадянської позиції.
Анатомо-фізіологічний аспект глобальної зрілості старшокласника. Закінчення видозмінення організму, пов’язане зі статевим дозріванням. Завершальний етап фізичного розвитку індивіда. Зникнення диспропорцій тіла, незграбності рухів. Подальший розвиток моторики та досконалості координації рухів. Розвиток м’язової тканини, що збільшує м’язову силу. Стабілізація кров’яного тиску, серцево-судинної системи. Удосконалення нервової системи сягає високого ступеня. Установлюється рівновага у функціонуванні ендокринної системи. Усе це приводить до того, що властива для підлітків збудженість та врівноваженість поступово починає зникати.
Психічний аспект глобальної зрілості старшокласника. Продовжуються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості, що пояснюється інтенсивним інтелектуальним розвитком, провідна роль у якому належить мисленню. Удосконалюється спостережливість та самоспостереження, що веде до заглиблення у внутрішню сутність реальної дійсності. Процес самопізнання викликає прагнення до самовиховання. Розвивається як репродуктивна, так і творча уява. Довільне запам’ятовування навчального матеріалу переважає мимовільне. Основою в запам’ятовуванні його стають виявлені логічні зв’язки. Старшокласник стає психологічно готовим до збереження свого здоров’я та саморегуляції.
Related posts:
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Підлітковий вік (11-15 років) Молодший шкільний вік – період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до навчання в основній школі Вона передбачає: елементарні знання, уміння й навички із предметів, узагальнені навчальні вміння: елементарні комунікативні вміння; мотивацію продовження навчання на II ступені; відповідність віковим нормам фізичного й психічного […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Період родової общини (приблизно 40-7 тис. років тому) Характеризується ознаками, які започатковують логіку розвитку відповідних доаграрному варіанту суспільства характеристик системи виховання: 1) “середній” продукт системи виховання – член племені; 2) форма виховання – зграйна, общинна; 3) характер навчання – природний; 4) основа культури навчання – приклад; 5) головні методи навчання та виховання – природні; 6) наука – лідер (термін наука тут вжито у […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Дошкільний вік Триває від п’яти до шести-семи років, Вершинним досягненням цього періоду є шкільна зрілість як готовність до школи. У цей час стає важливим забезпечення цілісного розвитку майбутнього школяра, а не дошкільне навчання та виховання. Організовуючи його, кращі дошкільні заклади, виходять з ідей вітчизняного вченого-психолога О. В. Запорожця про ампліфікацію – збагачення психічного розвитку дітей у всій […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Молодший шкільний вік Молодший шкільний вік – період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до навчання в основній школі Вона передбачає: елементарні знання, уміння й навички із предметів, узагальнені навчальні вміння: елементарні комунікативні вміння; мотивацію продовження навчання на II ступені; відповідність віковим нормам фізичного й психічного […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Акмеологічні основи глобальної зрілості підростаючої людини на вікових етапах життя Нова інтегративна галузь знань – акмеологія (від давньогр. acme – квітуча сила, вершина) одним із важливих своїх завдань вважає виявлення характерних рис, які формуються у процесі розвитку людини в їхніх вершинних досягненнях у дошкільному, молодшому шкільному віці та у роки юності з тим, щоб особистість змогла всебічно виявити себе на щаблі зрілості та успішно розробляти […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Період розпаду первісного ладу (7-6 тис. років тому) Характеризується виникненням сусідських общин, становим і майновим розшаруванням суспільства, що певним чином позначилося на вихованні. Станова нерівність покликала до життя різні виховні ідеали для кожного стану: рядового общинника, старійшини, жерця, вождя. Основа ідеалу рядових общинників – працьовита людина, владний глава сім’ї; старійшини – мудрий порадник, жерця – людина із глибоким розумом, підготовлена до відправлення релігійних […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Педагогіка як наука Педагогіка – не наука, а мистецтво, – найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука Стверджуючи, що педагогіка не наука, а мистецтво, великий вітчизняний педагог К. Д. Ушинський у своїй праці “Людина як предмет виховання” доводив, що мистецтво виховання, як “… складне й обширне, […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Характеристика основних принципів виховання Принципи виховання – вихідні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації та методів виховного впливу. Незважаючи на нелінійність процесу формування особистості вихованця як нестабільної системи, доцільною для наставника залишається узагальнена система вимог, які охоплюють усі аспекти виховного процесу і відображають результати виховної роботи. Ці вимоги знаходять своє втілення у […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Сугестопедична технологія ХЕТвоД У попередніх підрозділах певним чином розкриті особливості сугестопедичного навчання. Зокрема, розглянуті форми, методи” засоби його, теоретико-методологічне підгрунтя. Однак сугестопедична навчальна система Г. К. Лозанова створювалася в 70-х рр. XX ст. І “полігоном” для її випробування слугувало в основному вивчення іноземних мов. Упродовж останніх кілька десятиліть соціальне замовлення освіті зазнало певних змін, що викликало потребу модифікацій […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Низький рівень Особистість учня виступає не тільки як об’єкт, але і як суб’єкт виховного процесу. Його розвиток може відбуватися успішно не тоді, коли його шляхи нав’язуються зовні, а тоді, коли вони виводяться із внутрішньоінтенційної суті вихованця. За таких умов у дитини як суб’єкта виховного процесу формуються свідомість і самосвідомість, тобто власне “Я”, що опосередковує всі виховні впливи. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Педагогіка прагматизму (педагогіка дії) Джона Дьюї Головним представником і засновником її був Джон Дьюї (1859-1952)- відомий американський філософ і педагог. Прагматисти найважливішим критерієм істини визнавали користь, визначаючи її значущість почуттям “внутрішнього задоволення”, або самозадоволення. Джон Дьюї, представляючи один із напрямів прагматизму, так званий інструменталізм, стверджував, що будь-які теорії чи ідеї, якщо вони корисні індивіду, покликані розглядатися як ” інструмент дії” для […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Середній рівень Особистість учня виступає не тільки як об’єкт, але і як суб’єкт виховного процесу. Його розвиток може відбуватися успішно не тоді, коли його шляхи нав’язуються зовні, а тоді, коли вони виводяться із внутрішньоінтенційної суті вихованця. За таких умов у дитини як суб’єкта виховного процесу формуються свідомість і самосвідомість, тобто власне “Я”, що опосередковує всі виховні впливи. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Високий рівень Особистість учня виступає не тільки як об’єкт, але і як суб’єкт виховного процесу. Його розвиток може відбуватися успішно не тоді, коли його шляхи нав’язуються зовні, а тоді, коли вони виводяться із внутрішньоінтенційної суті вихованця. За таких умов у дитини як суб’єкта виховного процесу формуються свідомість і самосвідомість, тобто власне “Я”, що опосередковує всі виховні впливи. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – 1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка – не наука, а мистецтво, – найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука Стверджуючи, що педагогіка не наука, а мистецтво, великий вітчизняний педагог К. Д. Ушинський у своїй праці “Людина як предмет виховання” доводив, що мистецтво виховання, як “… складне й обширне, […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Дуже низький рівень Особистість учня виступає не тільки як об’єкт, але і як суб’єкт виховного процесу. Його розвиток може відбуватися успішно не тоді, коли його шляхи нав’язуються зовні, а тоді, коли вони виводяться із внутрішньоінтенційної суті вихованця. За таких умов у дитини як суб’єкта виховного процесу формуються свідомість і самосвідомість, тобто власне “Я”, що опосередковує всі виховні впливи. […]...
- Вікова та педагогічна психологія – Скрипченко О. В. – 1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників 1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників Новий віковий період – рання юність (15-17 років) – вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю. У цей час старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає смисл свого життя. Якщо розглядати розвиток тільки як зміну психічних функцій, то всі основні […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Зарубіжні теорії розвитку особистості Вони представлені в зарубіжній педагогіці такими основними напрямами: біологічним, соціологічним, біосоціальним. Біологічний напрям розвивали М. Монтессорі, К. Лоренц, Е. Фромм та ін. Вони стверджують, що моральні якості людини біологічно зумовлені. Підставою для висновків, згідно з якими люди народжуються добрими або злими, агресивними або лагідними, чесними або брехливими, слугують дані, отримані під час поведінки людини й […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Розділ 1. Загальні засади педагогіки Педагогіка – не наука, а мистецтво, – найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука Стверджуючи, що педагогіка не наука, а мистецтво, великий вітчизняний педагог К. Д. Ушинський у своїй праці “Людина як предмет виховання” доводив, що мистецтво виховання, як “… складне й обширне, […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Визначення результативності процесу виховання Особистість учня виступає не тільки як об’єкт, але і як суб’єкт виховного процесу. Його розвиток може відбуватися успішно не тоді, коли його шляхи нав’язуються зовні, а тоді, коли вони виводяться із внутрішньоінтенційної суті вихованця. За таких умов у дитини як суб’єкта виховного процесу формуються свідомість і самосвідомість, тобто власне “Я”, що опосередковує всі виховні впливи. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Період первісного стада Характеризується ознаками, які започатковують логіку розвитку відповідних доаграрному варіанту суспільства характеристик системи виховання: 1) “середній” продукт системи виховання – член племені; 2) форма виховання – зграйна, общинна; 3) характер навчання – природний; 4) основа культури навчання – приклад; 5) головні методи навчання та виховання – природні; 6) наука – лідер (термін наука тут вжито у […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Виховання у первісному суспільстві Характеризується ознаками, які започатковують логіку розвитку відповідних доаграрному варіанту суспільства характеристик системи виховання: 1) “середній” продукт системи виховання – член племені; 2) форма виховання – зграйна, общинна; 3) характер навчання – природний; 4) основа культури навчання – приклад; 5) головні методи навчання та виховання – природні; 6) наука – лідер (термін наука тут вжито у […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Об’єкт, предмет, основні функції і завдання педагогіки Педагогіка – не наука, а мистецтво, – найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука Стверджуючи, що педагогіка не наука, а мистецтво, великий вітчизняний педагог К. Д. Ушинський у своїй праці “Людина як предмет виховання” доводив, що мистецтво виховання, як “… складне й обширне, […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Закономірності процесу навчання Зважаючи на те, що дидактичні закономірності відображають стійкі залежності між діяльностями вчителя, учня та змістом навчання, М. М. Фіцула виділяє серед них об’єктивні та суб’єктивні. Перші властиві процесу навчання за його суттю. Другі є залежними від учителя та його діяльності. До об’єктивних закономірностей вчений відносить: 1) виховний і розвивальний характер навчання; 2) зумовленість навчання суспільними […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Самовиховання як вища форма розвитку особистості Особистість учня виступає не тільки як об’єкт, але і як суб’єкт виховного процесу. Його розвиток може відбуватися успішно не тоді, коли його шляхи нав’язуються зовні, а тоді, коли вони виводяться із внутрішньоінтенційної суті вихованця. За таких умов у дитини як суб’єкта виховного процесу формуються свідомість і самосвідомість, тобто власне “Я”, що опосередковує всі виховні впливи. […]...
- Вікова психологія – Савчин М. В. – Розвиток пам’яті старшокласників У ранній юності розвиток сприймання виявляється у домінуванні його довільної форми, засвоєнні перцептивних дій, цілеспрямованому спостереженні за певними об’єктами, виокремленні суттєвого у предметах, подіях і явищах. Це особливо характерне для сприймання складного матеріалу, схем. Розвиваються у цей період такі властивості сприймання старшокласників, як цілісність, осмисленість, предметність, вибірковість, особливо апперцепція сприймання. Цілісний образ сприйнятого Виникає на […]...
- Соціальна психологія – Орбан-Лембрик Л. Б. – Соціалізація старшокласників У ранній юності на основі прагнення до автономії формується структура самосвідомості, яка дає змогу оцінювати свої здібності, особистісні якості та займатися самовдосконаленням. Посилення інтересу до своєї особистості у цей період є умовою цілеспрямованої самоосвіти та самовиховання. Для старшокласників провідним центром розвитку стає особистісне самовизначення, а центром життєвої ситуації, навколо якого починають обертатись уся їх діяльність […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – 2.9. Вітчизняна школа та педагогіка у XX столітті Основні етапи розвитку вітчизняної школи та педагогічної думки у XX столітті. Перший етап обмежується початком століття та революційними подіями в Російській імперії у 1917 році. Царські укази цього періоду з проголошенням свободи друку, слова, спілок поліпшили умови для відродження національного шкільництва, дали можливість для розгортання мережі “Просвіт ” – громадських культурно-освітніх товариств, які опікувалися освітніми […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Теорія цілісного виховання Рудольфа Штайнера – вальдорфська педагогіка Теоретичні та практичні основи вальдорфської педагогіки були розроблені австрійським філософом та педагогом Рудольфом Штайнером (1861-1925). Перша вальдорфська школа була заснована ним разом із директором і співвласником фабрики “Вальдорф-Асторія” у м. Штутгарті Емілем Мольтом у 1919 році. З приводу цього того ж року Штайнер писав: “Наша мета – пробудити в зростаючій людині ті сили і здібності, […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – 2.5. Європейська класична педагогіка кінця XVIII – першої половини XIX ст Проблеми розвитку європейської педагогічної думки та практики кін. XVIII – першої пол. XIX ст. Французька буржуазна революція 1789-1794 рр. зруйнувала феодально-абсолютистський устрій і розчистила дорогу для капіталістичного розвитку країни. Буржуазія, виступаючи прогресивною силою, розуміла, що лише народні маси надали революції того розмаху, який і привів до перемоги. У період революції було висунуто низку прогресивних ідей […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Поняття про розвиток особистості Кожна людина народжується як індивід (від лат. individuum – неподільний), тобто як представник людської спільноти, соціального типу з генетично закладеними природними задатками. Через систему суспільних відносин та цілеспрямованого виховання шлях людини пролягає до особистості – соціального індивіда, який поєднує у собі риси загальнолюдського та індивідуально-неповторного, що становить такий рівень психічного розвитку, який, згідно з СЛ. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Структура дидактичних принципів та їхня система Зважаючи на те, що дидактичні закономірності відображають стійкі залежності між діяльностями вчителя, учня та змістом навчання, М. М. Фіцула виділяє серед них об’єктивні та суб’єктивні. Перші властиві процесу навчання за його суттю. Другі є залежними від учителя та його діяльності. До об’єктивних закономірностей вчений відносить: 1) виховний і розвивальний характер навчання; 2) зумовленість навчання суспільними […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – 2.4. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва Спрямованість педагогічної думки епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Вихід на європейську суспільну арену нового, економічно могутнього класу – буржуазії-у ХУП – XVIII ст. зумовив певні зміни в європейській педагогічній думці та її втіленні в освіті й шкільництві. Під закликами до оздоровлення суспільства швидко міцніючого новонародженого класу буржуазії розгорталася боротьба проти привілеїв дворянства та духовенства. Освіта […]...
- Вікова психологія – Савчин М. В. – Розвиток сприймання старшокласників У ранній юності розвиток сприймання виявляється у домінуванні його довільної форми, засвоєнні перцептивних дій, цілеспрямованому спостереженні за певними об’єктами, виокремленні суттєвого у предметах, подіях і явищах. Це особливо характерне для сприймання складного матеріалу, схем. Розвиваються у цей період такі властивості сприймання старшокласників, як цілісність, осмисленість, предметність, вибірковість, особливо апперцепція сприймання. Цілісний образ сприйнятого Виникає на […]...
- Вікова психологія – Савчин М. В. – Розвиток уяви старшокласників У ранній юності розвиток сприймання виявляється у домінуванні його довільної форми, засвоєнні перцептивних дій, цілеспрямованому спостереженні за певними об’єктами, виокремленні суттєвого у предметах, подіях і явищах. Це особливо характерне для сприймання складного матеріалу, схем. Розвиваються у цей період такі властивості сприймання старшокласників, як цілісність, осмисленість, предметність, вибірковість, особливо апперцепція сприймання. Цілісний образ сприйнятого Виникає на […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Роль спадковості у формуванні особистості Кожна людина народжується як індивід (від лат. individuum – неподільний), тобто як представник людської спільноти, соціального типу з генетично закладеними природними задатками. Через систему суспільних відносин та цілеспрямованого виховання шлях людини пролягає до особистості – соціального індивіда, який поєднує у собі риси загальнолюдського та індивідуально-неповторного, що становить такий рівень психічного розвитку, який, згідно з СЛ. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Функції процесу навчання Під час навчання знаходять свій вияв закони матеріалістичної діалектики: єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних змін у якісні. Певним чином їхня дія реалізується в суперечностях, які стають рушійною силою навчання. Основними серед них є суперечності: 1) між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і реальними можливостями цього процесу, який потребує свого узгодження з […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Філософсько-світоглядні основи підростаючої людини “Людина повинна жити за законами вічності якраз тому, що вона не вічна, – говорив у свій час російський письменник Є. М. Богат. – Якби вона була вічною, то змогла б дозволити собі “розкіш” жити за законами миттєвостей. Але оскільки відкрити у миттєвості вічність – це єдина надія на безсмертя, то повинна жити вона, відмовляючись від […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Екологічне виховання Екологія (гр. oikos – дім, родина) – наука, що вивчає закономірності існування, формування і функціонування біологічних систем усіх рівнів – від організму до біосфери та їхньої взаємодії із зовнішніми умовами. Екологічна культура людини – це засвоєна система наукових знань про взаємозалежність життя природи і людини, нормативні основи її господарської діяльності та поведінки в природі, а […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Роль освіти у забезпеченні глобальної безпеки фізичних та екзистенційних першооснов існування людства у світлі вимог філософії глобальних проблем Застосування діалектико-синергетичної методології до вирішення найважливіших педагогічних проблем особливо актуальне у світлі вимог філософії глобальних проблем – сучасної галузі філософії рефлексії, яка породжена тенденцією глобалізації життєдіяльності цивілізації доби постмодерну. Проблемне поле цієї філософії складають насамперед такі основи: 1) забезпечення глобальної безпеки фізичних та екзистенційних першооснов існування людства; 2) пошук стратегічних шляхів для гармонійного його об’єднання. […]...
- Педагогіка – Пальчевський С. С. – Предмет і об’єкт дослідження Правильне визначення їх є не менш важливим. Необхідність розрізнення цих двох понять пояснюється тим, що, насамперед, необхідно розрізняти, з одного боку, ту об’єктивну сферу, яка цікавить дослідника, а з іншого – те, стосовно чого він збирається отримати нове педагогічне знання. Змішування у визначеннях об’єкта й предмета призводить до невірогідних загальних висновків і підміни дослідження міркуванням […]...