Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи виховання 5. Мета і завдання виховання в сучасній школі 6. Механізми становлення особистості
Тема 14. Процес виховання 1. Суть процесу виховання 2. Процес виховання як система 3. Особливості виховного процесу 4. Закономірності та принципи виховання 5. Мета і завдання виховання в сучасній школі 6. Механізми становлення особистості
Виховний процес є Цілеспрямованим. Мета сучасного виховного процесу характеризується гармонією соціальних та індивідуальних цілей, завдань, співробітництвом у їх досягненні. Процес виховання є процесом Багатофакторним: На нього впливає родина, окремі педагоги, вся школа загалом, суспільство
Реалізація мети і завдань виховання супроводжується необхідністю дотримання наукового підходу до органвації виховного процесу, тобто врахуванням об’єктивних закономірностей його перебігу, взаємодії системи чинників, що його детермінують. Науковий підхід до процесу формування сюобистості виявляється в
Загальноприйнятою метою у світовій теорії і практиці гуманістичного виховання був і залишається ідеал всебічно і гармонійно розвинутої особистості, який іде із глибини століть. В Україні загальна мета виховання – всебічний розвиток людської особистості як
Становлення особистості передбачає засвоєння цінностей культури і формування на їх основі стійкої індивідуальної системи гуманістичних ціннісних орієнтацій, які детермінують поведінку і діяльність. Проте суспільні норми, вимоги, ідеали, цінності культури сприймаються і привласнюються особистістю індивідуально
Кожна виховна система базується на цілях, які визначають напрям виховного процесу: на інтереси суспільства, держави чи на особистість (індивідуально-особистісний розвиток); на взаємини між учасниками процесу (авторитарні чи гуманістичні); на зміст виховного процесу (знаннєвий чи
Одним із найскладніших видів діяльності, в яку включаються учні з педагогічних міркувань, є діяльність, спрямована на перетворення власної особистості, тобто самовиховання. Спрямувати активність вихованця на створення власної особистості – значить зробити його у співучасником
1. Поняття про зміст виховання 2. Особливості змісту виховання в сучасній школі 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування 3.1. Виховання громадянської культури 3.2. Виховання розумової культури 3.3. Філософсько-світоглядна підготовка 3.4. Виховання основ
1. Поняття про зміст виховання 2. Особливості змісту виховання в сучасній школі 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування 3.1. Виховання громадянської культури 3.2. Виховання розумової культури 3.3. Філософсько-світоглядна підготовка 3.4. Виховання основ
В основі сучасної вітчизняної методології відбору змісту виховання лежить ідея реалізму мети виховання. В умовах розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної держави, становлення громадянського суспільства в Україні особливого значення набуває формування громадянина – особистості,
3.1. Виховання громадянської культури Введення підростаючого покоління в систему цінностей демократичного (громадянського) суспільства передбачає формування у нього основ громадянської культури. Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до власної країни, почуття патріотизму і
3.1. Виховання громадянської культури Введення підростаючого покоління в систему цінностей демократичного (громадянського) суспільства передбачає формування у нього основ громадянської культури. Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до власної країни, почуття патріотизму і
Інтелектуальна культура Включає інтерес до роботи з книгою і новими інформаційними технологіями; розвинені розумові сили, мислення, здатність здійснювати саморегуляцію інтелектуальної діяльності. Розумові сили (розум) – це сукупність індивідуальних здібностей до накопичення знань, оволодіння основними
Одним із провідних завдань виховання базової культури особистості є формування світогляду школярів. Світогляд – це система поглядів людини (філософських, соціально-політичних, правових, моральних, естетичних) На навколишній світ (явища природи, суспільні процеси, свідомість людей), Своє місце
Мораль Як форма суспільної свідомості є зводом правил, норм, вимог, які регулюють відношення і взаємодію людей, їх поведінку. Поведінку людини оцінюють за ступенем відповідності певним правилам. Ці правила дозволяють оцінити вчинок і прийти до
Екологія (гр. оіkos – дім, родина) – наука, що вивчає закономірності існування, формування і функціонування біологічних систем всіх рівнів – від організму до біосфери та їх взаємодії із зовнішніми умовами. Це – “наука про
В умовах ринкової економіки, коли від людини вимагається надійна, якісна і відповідальна праці, трудове виховання школярів набуває особливого значення. Не випадково у більшості країн світу трудова підготовка учнів стає невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Трудова
Естетична культура – це здатність особистості до повноцінного сприймання, правильного розуміння прекрасного у мистецтві і дійсності, прагнення й уміння будувати своє життя за законами краси. Естетична культура містить у собі такі компоненти: естетичні сприймання
Естетична культура – це здатність особистості до повноцінного сприймання, правильного розуміння прекрасного у мистецтві і дійсності, прагнення й уміння будувати своє життя за законами краси. Естетична культура містить у собі такі компоненти: естетичні сприймання
1. Поняття про метод виховання 2 Класифікація методів виховання 3. Методи усвідомлення цінностей суспільства 4 Методи організаі{ії діяльності і формування досвіду суспільної поведінки 5. Методи стимулювання поведінки і діяльності 6. Методи педагогічної підтримки 7.
1. Поняття про метод виховання 2 Класифікація методів виховання 3. Методи усвідомлення цінностей суспільства 4 Методи організаі{ії діяльності і формування досвіду суспільної поведінки 5. Методи стимулювання поведінки і діяльності 6. Методи педагогічної підтримки 7.
Як і кожна педагогічна категорія, методи виховання мають свою історію. За допомогою методів досягалися різні цілі виховання. Одні педагоги вважали, що діти народжуються з так званою “дикою пустотливістю”, яку потрібно стримувати за допомогою різних
Перша група методів виховання приєднує школярів до соціальних цінностей – найважливіших ідей, норм життя, моралі, праці, учіння, у здійсненні яких вбачає смисл свого існування людина і суспільство. Загальною особливістю методів цієї групи є вербальність
У формуванні позитивного досвіду поведінки особистості, її переконань, ставлень до навколишньої дійсності вирішальну роль відіграє діяльність. У зв’язку з цим організація діяльності школярів розглядається у педагогіці як серцевина виховного процесу. До групи методів організації
Стимулювання (від лат. stimulo – збуджую, заохочую) – означає спонукати до дії, давати поштовх, заохочувати. Заохочення – метод вираження суспільного позитивного схвалення поведінки і діяльності вихованців. Він закріплює позитивні навички і звички. Дія заохочення
Педагогічна підтримка – це спільне з вихованцем визначення його інтересів, цілей, можливостей та шляхів подолання перепон (проблем), які заважають йому зберігати людську гідність, досягати позитивних результатів у навчанні, праці, спілкуванні, способі життя. Педагогічна підтримка
Педагогічна підтримка – це спільне з вихованцем визначення його інтересів, цілей, можливостей та шляхів подолання перепон (проблем), які заважають йому зберігати людську гідність, досягати позитивних результатів у навчанні, праці, спілкуванні, способі життя. Педагогічна підтримка
У. Поняття про форму виховання 2 Колектив як форма виховання 3. Учнівській колектив 4. Розвиток дитячого колективу 5. Колектив І Особистість 6 Педагогічне управління колективам 7. Позашкільні форми виховання 1. Поняття про форму виховання
У. Поняття про форму виховання 2 Колектив як форма виховання 3. Учнівській колектив 4. Розвиток дитячого колективу 5. Колектив І Особистість 6 Педагогічне управління колективам 7. Позашкільні форми виховання 1. Поняття про форму виховання
У. Поняття про форму виховання 2 Колектив як форма виховання 3. Учнівській колектив 4. Розвиток дитячого колективу 5. Колектив І Особистість 6 Педагогічне управління колективам 7. Позашкільні форми виховання 1. Поняття про форму виховання
У сучасній літературі поняття “колектив” вживається в двох значеннях: як будь-яка організована група людей (наприклад, колектив підприємства) і як високоорганізована група. У педагогіці колективом називають об’єднання вихованців, якому властивий цілий ряд важливих ознак. Розглянемо
Теорія колективу детально розроблена видатним представником вітчизняної педагогіки А. С. Макаренком. Він сформулював закон життя колективу: рух – форма життя колективу, зупинка – форма його смерті; визначив принципи розвитку колективу – гласності, відповідальної залежності,
В умовах демократазації виховання, дотримання прав і свобод людини питання про взаємини колективу й особистості набуває особливої гостроти. Протягом багатьох десятиліть вважалося, що особистість повинна безумовно підкорятися колективу. Тотальна колективізація особистості спричинила втрату нею
У спрощеному розумінні управління – це уміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Управляти учнівським колективам – означає використати колектив як інструмент виховання для розвитку індивідуачьності кожного учня Управління учнівським
1. Поняття про технологію виховання 2. Комтексний підхід і Виховна справа 4. Тематика виховних справ 5. Виховна справа як система 6. Побудова особистісно орієнтованих Cumyaцій 1. Поняття про технологію виховання Пригадаємо, що слово “технологія”
1. Поняття про технологію виховання 2. Комтексний підхід і Виховна справа 4. Тематика виховних справ 5. Виховна справа як система 6. Побудова особистісно орієнтованих Cumyaцій 1. Поняття про технологію виховання Пригадаємо, що слово “технологія”
У практичній технології ідея цілісності виховного процесу реалізується шляхом комплексного підходу. Комплексність – це єдність цілей, завдань, змісту, методів і форм виховання. Комплексний підхід до виховання виконує одночасно декілька функцій: 1) орієнтує побудову системи
У практичній технології ідея цілісності виховного процесу реалізується шляхом комплексного підходу. Комплексність – це єдність цілей, завдань, змісту, методів і форм виховання. Комплексний підхід до виховання виконує одночасно декілька функцій: 1) орієнтує побудову системи
Сучасна педагогічна практика має чималий арсенал комплексних виховних справ. За домінуючою виховною метою вони поділяються на пізнавальні, соціально-орієнтовані, етичні, естетичні, екологічні, трудові, спортивні. До Пізнавальних Належать: подорожі у Читай-місто, прес-конференції “За сторінками твоїх підручників”,
Як бачимо, практика виховання має чималу кількість різноманітних виховних справ. Але якщо ми, спираючись на системний підхід, розглянемо виховну справу як систему, то виявимо, що всі вони мають однакову структуру. Виховна справа, як і
В основі виховної діяльності лежить специфічна технологія побудови особистісно орієнтованої ситуації. В узагальненому вигляді вона передбачає таку структуру: 1. Постановка завдання виховання. Завдання розробляється з урахуванням замовлення суспільства і запитів самого вихованця. Представлення педагогічного
1. Діагностика і вимірювання вихованості 2 Критерії вихованості 3. Ступені вихованості 4. Методи діагностики вихованості 1. Діагностика і вимірювання вихованості Під Вихованістю У педагогіці розуміють комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості
1. Діагностика і вимірювання вихованості 2 Критерії вихованості 3. Ступені вихованості 4. Методи діагностики вихованості 1. Діагностика і вимірювання вихованості Під Вихованістю У педагогіці розуміють комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості
1. Діагностика і вимірювання вихованості 2 Критерії вихованості 3. Ступені вихованості 4. Методи діагностики вихованості 1. Діагностика і вимірювання вихованості Під Вихованістю У педагогіці розуміють комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості
Інтегральне оцінювання позиції вихованця дозволяє виділити чотири ступені вихованості школярів, серед яких два ступені для учнів, вихованість яких задовольняє педагога, а два – для тих, у кого позитивний ступінь вихованості ще не досягнутий (Б.
Інтегральне оцінювання позиції вихованця дозволяє виділити чотири ступені вихованості школярів, серед яких два ступені для учнів, вихованість яких задовольняє педагога, а два – для тих, у кого позитивний ступінь вихованості ще не досягнутий (Б.
1. Сім’я як специфічна педагогічна система 2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства 3. Правові основи сімейного виховання 4. Взаємодія школи і сім’ї у вихованні дітей та молоді 5. Суспільне виховання 1. Сім’я
1. Сім’я як специфічна педагогічна система 2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства 3. Правові основи сімейного виховання 4. Взаємодія школи і сім’ї у вихованні дітей та молоді 5. Суспільне виховання 1. Сім’я
Традиції родинного виховання складалися упродовж багатьох століть і зміцнювалися в ході історичного розвитку людства. З давніх-давен українці розглядали сім’ю і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків: завдяки вихованню в