Педагогіка – Фіцула М. М. – 4.1. Наукові засади внутрішкільного управління

4.1. Наукові засади внутрішкільного управління Принципи управління освітою Важливим розділом педагогіки є школознавство, яке охоплює принципи управління та керівництва школою, діяльність органів народної освіти, організацію обліку, звітності та ін. Школознавство – галузь педагогічної науки,

Педагогіка – Фіцула М. М. – Принципи управління освітою

4.1. Наукові засади внутрішкільного управління Принципи управління освітою Важливим розділом педагогіки є школознавство, яке охоплює принципи управління та керівництва школою, діяльність органів народної освіти, організацію обліку, звітності та ін. Школознавство – галузь педагогічної науки,

Педагогіка – Фіцула М. М. – Органи освіти, їх функції і структура

Відповідно до Закону “Про освіту” в Україні функціонує така система органів державного управління освітою (рис. 8). Рис. 3. Структура органів управління освіти Нова модель і системи управління сферою освіти, згідно із Національною доктриною розвитку

Педагогіка – Фіцула М. М. – Керівництво навчально-виховною роботою школи

Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійснюють директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської частини. їхні права та обов’язки окреслені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Призначення на посаду та звільнення

Педагогіка – Фіцула М. М. – Планування роботи школи

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, оскільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших

Педагогіка – Фіцула М. М. – Перспективне планування діяльності школи

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, оскільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших

Педагогіка – Фіцула М. М. – Річне планування діяльності школи

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, оскільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших

Педагогіка – Фіцула М. М. – Поточне планування діяльності школи

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, оскільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших

Педагогіка – Фіцула М. М. – Особливості внутрішкільного контролю

У керівництві школою важливим є внутрішкільний контроль. Внутрішкільний контроль – систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи. Його мета полягає в забезпеченні оптимальної відповідності діяльності школи державним стандартам. Внутрішкільний контроль планують заздалегідь. Керівники школи

Педагогіка – Фіцула М. М. – 4.2. Методична робота в школі

Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя Якість, результати навчально-виховного процесу школи залежать передусім від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності. Підвищенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школах сприяє спеціальна

Педагогіка – Фіцула М. М. – Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя

Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя Якість, результати навчально-виховного процесу школи залежать передусім від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності. Підвищенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школах сприяє спеціальна

Педагогіка – Фіцула М. М. – Основні форми методичної роботи в школі

Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах, які різняться між собою використовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерності вчителя і педагогічного колективу загалом. Індивідуальна форма методичної роботи у школі Сутність

Педагогіка – Фіцула М. М. – Індивідуальна форма методичної роботи у школі

Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах, які різняться між собою використовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерності вчителя і педагогічного колективу загалом. Індивідуальна форма методичної роботи у школі Сутність

Педагогіка – Фіцула М. М. – Колективні форми методичної роботи у школі

Метою колективних форм методичної роботи є підвищення майстерності всіх учителів у процесі цілеспрямовано спланованих і реалізованих заходів. Однією з найпоширеніших колективних форм методичної роботи у школі є відкриті уроки, завданням яких є впровадження у

Педагогіка – Фіцула М. М. – 4.3. Вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, впровадження досягнень педагогічної науки у практику

Сутність передового педагогічного досвіду Важливим елементом загальної культури педагога, яка втілює у собі знання, вміння, навички та індивідуальні риси його особистості, є його педагогічний досвід. Він розвивається, збагачується протягом усієї діяльності педагога, що зумовлено

Педагогіка – Фіцула М. М. – Сутність передового педагогічного досвіду

Сутність передового педагогічного досвіду Важливим елементом загальної культури педагога, яка втілює у собі знання, вміння, навички та індивідуальні риси його особистості, є його педагогічний досвід. Він розвивається, збагачується протягом усієї діяльності педагога, що зумовлено

Педагогіка – Фіцула М. М. – Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду

Передовий педагогічний досвід фіксують у процесі внутрішкільного контролю на педагогічних читаннях, конференціях тощо. Щоб він став надбанням масової практики, його потрібно вивчати й узагальнювати, що передбачає такі етапи роботи А) визначення педагогічної проблеми та

Педагогіка – Фіцула М. М. – Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику

Розвиток і збагачення педагогічної практики значною мірою залежать від надбань педагогічної науки. Вона визначає мету і зміст, форми й методи виховання та підготовки підростаючого покоління до життя і праці, впливає на розвиток й удосконалення

Педагогіка – Фіцула М. М. – Наукова організація педагогічної праці

Висококваліфікованого педагога характеризує вміння працювати методологічно обгрунтовано, раціонально, системно, постійно вдосконалюючи використовувані прийоми і методи задля максимального використання і розвитку можливостей педагогічного процесу. Загалом на цих засадах грунтується наукова організація педагогічної праці. Наукова організація

Педагогіка – Фіцула М. М. – 5. З історії педагогіки

5.1. Педагогіка давнього світу Виховання у первісному суспільстві Людство від покоління до покоління передає свій досвід, удосконалює його. Одним із аспектів цього досвіду е виховання. Залежно від методологічних позицій вчені по-різному пояснювали природу виховання.

Педагогіка – Фіцула М. М. – 5.1. Педагогіка давнього світу

5.1. Педагогіка давнього світу Виховання у первісному суспільстві Людство від покоління до покоління передає свій досвід, удосконалює його. Одним із аспектів цього досвіду е виховання. Залежно від методологічних позицій вчені по-різному пояснювали природу виховання.

Педагогіка – Фіцула М. М. – Виховання у первісному суспільстві

5.1. Педагогіка давнього світу Виховання у первісному суспільстві Людство від покоління до покоління передає свій досвід, удосконалює його. Одним із аспектів цього досвіду е виховання. Залежно від методологічних позицій вчені по-різному пояснювали природу виховання.

Педагогіка – Фіцула М. М. – Виховання і навчання в країнах Давнього Сходу

Давній Схід об’єднував рабовласницькі держави (Шумерія, Вавилонія, Ассирія, Єгипет, Індія, Китай), що існували у IV-І тис. до н. е. на території Південної Азії та частково у Північній Азії. Створена ними цивілізація відчутно вплинула на

Педагогіка – Фіцула М. М. – Виховання і навчання у Давній Греції і Давньому Римі

У Давній Греції, яку утворювали невеликі рабовласницькі міста-держави, найоригінальніші системи виховання існували в Спарті – головному місті Лаконії, і в Афінах – головному місті Аттіки, які виховували дітей заможного повноправного населення в дусі зневажливого

Педагогіка – Фіцула М. М. – Елементи педагогіки у філософських системах давнього світу

У Давній Греції та Давньому Римі зародилися перші педагогічні теорії, які на той час ще не виокремилися з філософії в самостійну науку. їх авторами були Сократ, Платон, Аристотель, Демокріт і Квінтіліан. Давньогрецький філософ Сократ

Педагогіка – Фіцула М. М. – 5.2. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації

Особливості освітньо-виховної практики і педагогічної думки в епоху середньовіччя. Виникнення університетів Епоха середньовіччя охоплює V – початок XVI ст. Від Римської імперії вона успадкувала християнську релігію в її західному різновиді – католицизм (з 1054

Педагогіка – Фіцула М. М. – Особливості освітньо-виховної практики і педагогічної думки в епоху середньовіччя. Виникнення університетів

Особливості освітньо-виховної практики і педагогічної думки в епоху середньовіччя. Виникнення університетів Епоха середньовіччя охоплює V – початок XVI ст. Від Римської імперії вона успадкувала християнську релігію в її західному різновиді – католицизм (з 1054

Педагогіка – Фіцула М. М. – Школа і педагогічна думка в Європі в епоху Відродження і Реформації

Розвиток виробництва і розпад феодалізму в країнах Західної та Центральної Європи в XIV-XVI ст., зумовили розквіт науки, техніки, культури і мистецтва. Цей період називають епохою Відродження, характерною ознакою якої є гуманізм, що підносить людину

Педагогіка – Фіцула М. М. – 5.3. Становлення і розвиток зарубіжної педагогічної науки (XVII-XX ст.)

Педагогічна система Я.-А. Коменського Фундатор наукової педагогіки, видатний чеський мислитель Ян-Амос Коменський (1592-1670) жив і творив у період переходу від середньовіччя до Нового часу, для якого була характерна боротьба між феодалізмом і капіталістичними елементами,

Педагогіка – Фіцула М. М. – Педагогічна система Я.-А. Коменського

Педагогічна система Я.-А. Коменського Фундатор наукової педагогіки, видатний чеський мислитель Ян-Амос Коменський (1592-1670) жив і творив у період переходу від середньовіччя до Нового часу, для якого була характерна боротьба між феодалізмом і капіталістичними елементами,

Педагогіка – Фіцула М. М. – Розвиток педагогічної теорії і практики в працях інших видатних педагогів

Розвиток освіти й виховання у європейських країнах у XVII-XVIII ст. відбувався під значним впливом ідей Відродження та Реформації. У цей час на педагогічному горизонті з’являються нові імена видатних педагогів. Помітне місце серед них посідає

Педагогіка – Фіцула М. М. – Реформаторська педагогіка зарубіжних країн кінця XIX-XX ст

Наприкінці XIX ст. у провідних західноєвропейських країнах загострилася невідповідність традиційної педагогіки новим суспільно-економічним умовам. Для оснащених найновішою технікою підприємств потрібні були робітники нового типу. Традиційна школа, яка загалом була школою учіння, орієнтувалася на виховання

Педагогіка – Фіцула М. М. – Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII-XIX ст

Розвиткові педагогічної думки в Росії у XVIII ст. передусім сприяли освітня діяльність і педагогічні погляди Михайла Ломоносова (1711-1765), який виступав за демократизацію освіти, за народну школу. Він вважав, що система освіти повинна складатися з

Педагогіка – Фіцула М. М. – Прогресивна педагогіка в Росії на початку XX ст

На початку XX ст. російська педагогіка розвивалася під впливом праць анатома та фізіолога, лікаря, основоположника системи фізичного виховання Петра Лесгафта (1837-1909). Педагогічним проблемам він присвятив праці “Керівництво з фізичної освіти дітей шкільного віку”, “Про

Педагогіка – Фіцула М. М. – 5.4. Історія української школи і педагогіки

Виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі Східні слов’яни у VI-IX ст. створили систему виховання, яка відповідала розвиткові продуктивних сил, поділу праці, шлюбно-сімейним відносинам. У період матріархату та екзогамії (заборони шлюбів між членами

Педагогіка – Фіцула М. М. – Виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі

Виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі Східні слов’яни у VI-IX ст. створили систему виховання, яка відповідала розвиткові продуктивних сил, поділу праці, шлюбно-сімейним відносинам. У період матріархату та екзогамії (заборони шлюбів між членами

Педагогіка – Фіцула М. М. – Освіта і педагогічна думка у період українського відродження (XVI – перша половина XVII ст.)

Знесилена татаро-монгольською навалою Київська Русь втратила свою могутність. А з часу прилучення Волині та Наддніпрянщини до Литви (1377) і Галичини до Польщі (1387) сплюндровані українські землі стали здобиччю литовських, польських та угорських феодалів. Національне

Педагогіка – Фіцула М. М. – Українська педагогіка другої половини XVII – кінця XVIII ст

Після російсько-польської війни 1654-1667 рр. під владою Польщі залишилися західноукраїнські землі (Східна Галичина, Волинь та Правобережжя). За Росією були закріплені Лівобережжя з Києвом, території Запорозької Січі, Слобідська Україна. Закарпаття залишилося під мадярами, а Північна

Педагогіка – Фіцула М. М. – Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст

У межах українських губерній, які входили до Харківського освітнього округу, діяла система шкіл за статутами 1804 р. (“Статут університетів” і “Статут навчальних закладів, підпорядкованих університетам”), що регламентували структуру і принципи побудови народної освіти в

Педагогіка – Фіцула М. М. – Освіта і педагогічна думка в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст

Наприкінці XIX ст. кількість початкових шкіл у під російській Україні зросла у 12 разів (порівняно з серединою століття), однак вони не задовольняли потреби народу в початковій освіті. Рівень грамотності населення на той час становив

Педагогіка – Фіцула М. М. – Освіта, шкільництво і педагогічна думка в Україні у XX ст

У 1917-1919 рр. влада в Україні неодноразово змінювалася, і кожний уряд намагався розвивати українську освіту по-своєму. Так, від часу Лютневої революції до проголошення І універсалом Центральної Ради 10 червня 1917 р. автономії України влада

Педагогіка – Фіцула М. М. – Особливості розвитку педагогіки на сучасному етапі

У 1917-1919 рр. влада в Україні неодноразово змінювалася, і кожний уряд намагався розвивати українську освіту по-своєму. Так, від часу Лютневої революції до проголошення І універсалом Центральної Ради 10 червня 1917 р. автономії України влада

Педагогіка – Фіцула М. М. – Короткий термінологічний словник

Акселерація (лат. acceleratio – прискорення) – прискорений Індивідуальний розвиток, за якого середньофізичні та психофізіологічні константи дитини або підлітка випереджають оптимальні. Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Викладання – діяльність учителя в процесі навчання,