Педагогічна психологія – Сергєєнкова О. П

1.1. Педагогічна психологія як галузь психологічної науки Педагогічна психологія є результатом успішного розвитку двох наук – психології та педагогіки. У XIX ст. розширення їхніх наукових інтересів призвело до необхідності створити нову психологічну галузь. Педагогічна

Педагогічна психологія і філософія: 1) особливості повсякдення (кризові явища в психології вчителя і психології окремої дитини; домінування директивної педагогіки і демократизація школи; психологія професійного виживання в несприятливих соціально-економічних умовах; наукове знання та спрощений досвід

2.1. Психологічні особливості учіння і научіння Існують різні види та рівні научіння, що забезпечується різними механізмами. Учіння розвивається та набуває характеру навчальної діяльності. І Учіння – стихійний або цілеспрямований процес засвоєння людиною знань, вироблення

2.1. Психологічні особливості учіння і научіння Існують різні види та рівні научіння, що забезпечується різними механізмами. Учіння розвивається та набуває характеру навчальної діяльності. І Учіння – стихійний або цілеспрямований процес засвоєння людиною знань, вироблення

Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб’єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток

Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб’єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток

Засвоєння учнями дій, під час виконання яких відбувається розв’язування навчальних завдань, є стрижнем навчальної діяльності. З психологічної точки зору, центральною проблемою навчання є виокремлення відповідних дій і навчання школярів виконувати їх. Навчальні дії розглядають

Ефективність навчання опосередковується співвідношенням зовнішніх (соціально-психологічних) і внутрішніх (психологічних) умов і чинників, їх співвідношення є специфічним механізмом навчання. Врахування основних механізмів навчання є необхідною умовою його ефективності. Отже, психологічними основами оптимізації навчання є забезпечення

Залежно від змісту та організації навчання виокремлюють різні види навчання. Для цього використовуються різні критерії: Проблемне навчання Проблемне навчання – система методів, засобів, що шляхом розв’язування проблемних завдань у процесі засвоєння нових знань формують

Залежно від змісту та організації навчання виокремлюють різні види навчання. Для цього використовуються різні критерії: Проблемне навчання Проблемне навчання – система методів, засобів, що шляхом розв’язування проблемних завдань у процесі засвоєння нових знань формують

Засвоєння знань є складним процесом, який охоплює механізм, шлях формування людиною індивідуального досвіду, що відбувається упродовж усього життя в результаті спостереження, узагальнення, прийняття рішень і власних дій, стихійно чи у спеціальних освітніх умовах; є

Поняття – логічна форма мислення, в якій відображаються загальні, істотні і відмінні ознаки предметів і явищ дійсності Формування понять забезпечується, різними видами діяльності. Так, предметна діяльність (маніпуляції, переміщення) сприяє пізнанню властивостей предметів і явищ;

Успіх певної діяльності залежить від уміння. Як системне утворення уміння містить знання, прийоми, навички, інші компоненти індивідуального досвіду (чуттєвого, практичного, інтелектуального, емоційного, рефлексивного) суб’єкта. Воно грунтується на знаннях і навичках людини, а також на

Для кожного вікового періоду притаманні відповідні показники і критерії вихованості. Важливим критерієм вихованості є особистісні якості, передусім духовні та моральні, в яких найвиразніше виявляється сутність її внутрішніх, суб’єктивних ставлень до явищ суспільного життя, людей,

Виховання досягає успіху за умови, що воно переростає у самовиховання, коли учень перетворюється з об’єкта на суб’єкт виховання. Самовиховання – управління суб’єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, переживаннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до

3.1. Загальна характеристика педагогічної освіти Педагогічна професія належить до типу “людина-людина”, для якого необхідні: стійке позитивне самопочуття у роботі з людьми; потреба у спілкуванні, здатність уявляти себе на місці іншої людини, розуміти її наміри,

3.1. Загальна характеристика педагогічної освіти Педагогічна професія належить до типу “людина-людина”, для якого необхідні: стійке позитивне самопочуття у роботі з людьми; потреба у спілкуванні, здатність уявляти себе на місці іншої людини, розуміти її наміри,

Формальні психологічні характеристики педагогічної діяльності Предметом діяльності вчителя Є організація та забезпечення різнобічної зовнішньої (навчальна діяльність, спілкування, праця та ін.) і внутрішньої (осмислення, рефлексія, саморегуляція) активності учнів. Він діє на основі нормативних цілей і

Найважливішою особистісною і професійною рисою вчителя є любов до дітей, бажання працювати і спілкуватися з ними, самовдосконалюватися, саморозвиватися, без чого неможлива ефективна педагогічна діяльність. Тому, як стверджував К. Д. Ушинський, вчитель живе доти, доки

І Педагогічна майстерність – оволодіння педагогом кращими зразками, еталонами та рівнем педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, професійної поведінки, що забезпечує високі результати навченості, вихованості і розвитку учнів Учитель може здійснювати свою професійну діяльність на різних

Психологічна характеристика особистості вчителя Основним компонентом структури особистості педагога є педагогічна спрямованість (ПС) його діяльності, і яка визначає поведінку, ставлення до професії, до своєї праці вчителя, передусім до дитини (спрямованість на прийняття особистості дитини).

Основними психологічними характеристиками професійної відповідності (придатності) педагога Є схильність (придатність), готовність і включеність. Найвища ефективність діяльності педагога можлива, звичайно, за відповідності усіх планів його індивідуально-особистісних якостей (поєднання придатності, готовності і включеності). Однак у реальному