Патопсихологія – Мартинюк І. А
Тема 1. Патопсихологія: предмет і завдання 1. Загальне поняття про патопсихологію, її завдання та значення Психічні аномалії можуть вплинути на життя як відомої людини, так і звичайної, як багатої, так і бідної. Психологічні проблеми
Тема 1. Патопсихологія: предмет і завдання 1. Загальне поняття про патопсихологію, її завдання та значення Психічні аномалії можуть вплинути на життя як відомої людини, так і звичайної, як багатої, так і бідної. Психологічні проблеми
Тема 1. Патопсихологія: предмет і завдання 1. Загальне поняття про патопсихологію, її завдання та значення Психічні аномалії можуть вплинути на життя як відомої людини, так і звичайної, як багатої, так і бідної. Психологічні проблеми
Тема 1. Патопсихологія: предмет і завдання 1. Загальне поняття про патопсихологію, її завдання та значення Психічні аномалії можуть вплинути на життя як відомої людини, так і звичайної, як багатої, так і бідної. Психологічні проблеми
Патопсихологія тісно пов’язана з такими галузями наукового знання та практики: – медична психологія (патопсихологія є однією із складових медичної психології, що інтенсивно і плідно розвивається); – психологія (аналіз патологічних змін здійснюється на підставі зіставлення
Патопсихологія тісно пов’язана з такими галузями наукового знання та практики: – медична психологія (патопсихологія є однією із складових медичної психології, що інтенсивно і плідно розвивається); – психологія (аналіз патологічних змін здійснюється на підставі зіставлення
Патопсихологія тісно пов’язана з такими галузями наукового знання та практики: – медична психологія (патопсихологія є однією із складових медичної психології, що інтенсивно і плідно розвивається); – психологія (аналіз патологічних змін здійснюється на підставі зіставлення
1. Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування Кожного року 30 % дорослого населення і 20 % дітей та підлітків США (за даними Р. Комера) страждають на серйозні психічні порушення і потребують
1. Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування Кожного року 30 % дорослого населення і 20 % дітей та підлітків США (за даними Р. Комера) страждають на серйозні психічні порушення і потребують
1. Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування Кожного року 30 % дорослого населення і 20 % дітей та підлітків США (за даними Р. Комера) страждають на серйозні психічні порушення і потребують
1. Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування Кожного року 30 % дорослого населення і 20 % дітей та підлітків США (за даними Р. Комера) страждають на серйозні психічні порушення і потребують
У Європі часів 500-1350 рр. н. е. зросла влада духовенства. Церква заявила про незалежність душі від тілесної оболонки і знищувала усі наукові обгрунтування сутності психічних явищ. Поведінка, що відхилялась від загальноприйнятих норм, розглядалась як
У Європі часів 500-1350 рр. н. е. зросла влада духовенства. Церква заявила про незалежність душі від тілесної оболонки і знищувала усі наукові обгрунтування сутності психічних явищ. Поведінка, що відхилялась від загальноприйнятих норм, розглядалась як
До 1800 р. у лікуванні душевнохворих з’являється поліпшення. Велика Французька революція створила сприятливі умови для розвитку науки взагалі і психіатрії зокрема. Уряд прийняв низку декретів про поліпшення утримання хворих, створення спеціальної комісії і з
У феодальній Російській імперії теж панували релігійно-містичні погляди на психічні хвороби, але ставлення до хворих було м’яким. їх вважали жертвами Божої кари або ж порчі. З XI ст. юродиві, блаженні проживали при монастирях. У
У 1950-ті роки. дослідники відкрили деякі нові психотропні засоби – ліки, які в основному діють на головний мозок і зменшують багато симптомів психічної дисфункції: – антипсихотичні ліки, що допомагають виправити затьмарення свідомості і викривлення
У 1950-ті роки. дослідники відкрили деякі нові психотропні засоби – ліки, які в основному діють на головний мозок і зменшують багато симптомів психічної дисфункції: – антипсихотичні ліки, що допомагають виправити затьмарення свідомості і викривлення
Тема 3. Патопсихологічна характеристика психічних процесів 1. Розлади відчуття До порушень відчуттів відносяться: 1. Анестезія – втрата здатності відчувати різні види подразнень, поширюється, як правило, на тактильну, больову та температурну чутливість. 2. Гіпоестезія –
Тема 3. Патопсихологічна характеристика психічних процесів 1. Розлади відчуття До порушень відчуттів відносяться: 1. Анестезія – втрата здатності відчувати різні види подразнень, поширюється, як правило, на тактильну, больову та температурну чутливість. 2. Гіпоестезія –
Тема 3. Патопсихологічна характеристика психічних процесів 1. Розлади відчуття До порушень відчуттів відносяться: 1. Анестезія – втрата здатності відчувати різні види подразнень, поширюється, як правило, на тактильну, больову та температурну чутливість. 2. Гіпоестезія –
Тема 3. Патопсихологічна характеристика психічних процесів 1. Розлади відчуття До порушень відчуттів відносяться: 1. Анестезія – втрата здатності відчувати різні види подразнень, поширюється, як правило, на тактильну, больову та температурну чутливість. 2. Гіпоестезія –
З патологічних проявів уваги слід вказати на такі: нестійкість, недостатня концентрація, порушення розподілу, уповільнення переключення, розсіяність. Патологічні прояви уваги вивчені недостатньо, оскільки виділення в самостійний пізнавальний процес багато які дослідники ставлять під сумнів. Трапляються
З патологічних проявів уваги слід вказати на такі: нестійкість, недостатня концентрація, порушення розподілу, уповільнення переключення, розсіяність. Патологічні прояви уваги вивчені недостатньо, оскільки виділення в самостійний пізнавальний процес багато які дослідники ставлять під сумнів. Трапляються
Б. В. Зейгарник поділяє усі порушення мислення на чотири групи. 1. Порушення операційної сторони мислення: Це зниження рівня узагальнення та викривлення процесу узагальнення. Оперування загальними ознаками замінюється встановленням суто конкретних зв’язків між предметами, тобто
Інтелект – система усіх пізнавальних здібностей індивіда, і здатність до пізнання і вирішення проблем, що визначають успішність будь-якої діяльності. Виділяють три форми інтелектуальної поведінки: – вербальний інтелект – включає запас слів, ерудицію, вміння розуміти
Інтелект – система усіх пізнавальних здібностей індивіда, і здатність до пізнання і вирішення проблем, що визначають успішність будь-якої діяльності. Виділяють три форми інтелектуальної поведінки: – вербальний інтелект – включає запас слів, ерудицію, вміння розуміти
Мовлення – це складна функціональна система, для формування якої потрібен своєчасний розвиток мозкових структур та їх узгоджена робота в поєднанні з умовами соціально-психологічного впливу на розвиток дитини. Мова – це система мислення та спілкування
Емоції (від лат. ЕтосеRЕ – збуджувати, хвилювати) – переживання нашого ставлення до зовнішнього середовища і до самого себе. Емоції належать до філогенетично найбільш ранніх форм відбиття об’єктивної реальності у структурі мозку (гіпоталамус) та у
Людина з моменту народження постійно має різні потреби: спочатку найпростіші, а потім все більш різноманітні і складні, що мають значення не лише для підтримки гомеостазу, а й для самовизначення в умовах соціального середовища. Реалізація
1. Загальна характеристика свідомості, ознаки розладів свідомості та самосвідомості Свідомість – інтегрована сфера психічної діяльності; є вищою формою відображення дійсності, способом ставлення до об’єктивних закономірностей. Вважають, що свідомість володіє такими характеристиками: уява і рефлексія.
1. Загальна характеристика свідомості, ознаки розладів свідомості та самосвідомості Свідомість – інтегрована сфера психічної діяльності; є вищою формою відображення дійсності, способом ставлення до об’єктивних закономірностей. Вважають, що свідомість володіє такими характеристиками: уява і рефлексія.
1. Загальна характеристика свідомості, ознаки розладів свідомості та самосвідомості Свідомість – інтегрована сфера психічної діяльності; є вищою формою відображення дійсності, способом ставлення до об’єктивних закономірностей. Вважають, що свідомість володіє такими характеристиками: уява і рефлексія.
1. Порушення опосередкованості та ієрархії мотивів Ускладнення мотивів, їх опосередкованість та ієрархічна побудова починається у дитини вже у дошкільному віці і відбувається далі протягом усього життя: мотиви втрачають свій безпосередній характер, починають опосередковуватися свідомо
1. Порушення опосередкованості та ієрархії мотивів Ускладнення мотивів, їх опосередкованість та ієрархічна побудова починається у дитини вже у дошкільному віці і відбувається далі протягом усього життя: мотиви втрачають свій безпосередній характер, починають опосередковуватися свідомо
1. Порушення опосередкованості та ієрархії мотивів Ускладнення мотивів, їх опосередкованість та ієрархічна побудова починається у дитини вже у дошкільному віці і відбувається далі протягом усього життя: мотиви втрачають свій безпосередній характер, починають опосередковуватися свідомо
1. Порушення опосередкованості та ієрархії мотивів Ускладнення мотивів, їх опосередкованість та ієрархічна побудова починається у дитини вже у дошкільному віці і відбувається далі протягом усього життя: мотиви втрачають свій безпосередній характер, починають опосередковуватися свідомо
1. Поняття про девіантну поведінку Девіантна поведінка – система вчинків чи окремі вчинки, які суперечать прийнятим у суспільстві нормативам і проявляються у вигляді: – незбалансованості психічних процесів; – не адаптивності; – порушенні процесу само
1. Поняття про девіантну поведінку Девіантна поведінка – система вчинків чи окремі вчинки, які суперечать прийнятим у суспільстві нормативам і проявляються у вигляді: – незбалансованості психічних процесів; – не адаптивності; – порушенні процесу само
1. Поняття про девіантну поведінку Девіантна поведінка – система вчинків чи окремі вчинки, які суперечать прийнятим у суспільстві нормативам і проявляються у вигляді: – незбалансованості психічних процесів; – не адаптивності; – порушенні процесу само
Залежно від способів взаємодії з реальністю і порушення тих чи інших норм суспільства Девіантна поведінка поділяється на п’ять типів: 1 – Делінквентна – девіантна поведінка, яка у крайніх своїх проявах є діями, що тягнуть
За С. М. Зінченко, в основі формування девіантної поведінки лежить взаємодія біологічних чинників та факторів навколишнього середовища. Біологічні фактори ризику: генетичний ризик (при цьому не доведено, що існує пряма залежність передачі девіантної поведінки через
За С. М. Зінченко, в основі формування девіантної поведінки лежить взаємодія біологічних чинників та факторів навколишнього середовища. Біологічні фактори ризику: генетичний ризик (при цьому не доведено, що існує пряма залежність передачі девіантної поведінки через
Тема 7. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку Нині більшість психологів приймають таку вікову періодизацію: – період новонародженості – до 1 місяця; – період немовляти – 1-12 місяців; –
Тема 7. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку Нині більшість психологів приймають таку вікову періодизацію: – період новонародженості – до 1 місяця; – період немовляти – 1-12 місяців; –
Тема 7. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку Нині більшість психологів приймають таку вікову періодизацію: – період новонародженості – до 1 місяця; – період немовляти – 1-12 місяців; –
Тема 7. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку Нині більшість психологів приймають таку вікову періодизацію: – період новонародженості – до 1 місяця; – період немовляти – 1-12 місяців; –
Соціальна ситуація розвитку дошкільного віку полягає в розширенні предметного світу і необхідності дії у світі реальних речей внаслідок формування самосвідомості. Для дитини цього віку не існує відстороненого пізнання, критичного споглядання, і тому спосіб освоєння
(за В. Д. Менделевичем): 1) синдром втечі та бродяжництва – характеризується втечами дитини з дому чи зі школи, поїздками в інші райони міста чи інші населені пункти, прагненням бродити і мандрувати. Нерідко він зумовлений
1. Психічні розлади у підлітків Підлітками прийнято вважати дітей 11-15 років, причому період 11-12 років визначається як допубертатний, а 13-15 – як пубертатний. Підлітковий вік як перехідний від дитинства до зрілості завжди вважався критичним,
1. Психічні розлади у підлітків Підлітками прийнято вважати дітей 11-15 років, причому період 11-12 років визначається як допубертатний, а 13-15 – як пубертатний. Підлітковий вік як перехідний від дитинства до зрілості завжди вважався критичним,