Охорона праці в туристському комплексі – Банько В. Г. – 4.2. Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах. Класифікація приміщень
У правилах пристроїв електроустановок у ПІК) викладено низку вимог до проектування й монтажу електроустановок, виконання яких забезпечує безпеку людей від ураження електричним струмом, пожежо-1 вибухонебезпечність установок, а також надійність і безваріантність роботи електроустаткування, яке встановлене у виробничих приміщеннях.
Причинами, які викликають ураження людей електричним струмом, можуть бути такі: випадковий дотик або небезпечне наближення до струмопровідних частин, які перебувають під напругою; ураження полум’ям електричної дуги, яка виникає іноді при розриві ланцюга струму, коротких замикань та ін.; дотик до конструктивних не струмопровідних металевих частин електроустаткування, які зазвичай не знаходяться під напругою; але виявилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції струмопровідних частин.
Щодо вимог до ізоляції та заходів електробезпечності всі електроустанови поділяються за напругою на установи з номінальною напругою до 1000 В і більше 1000 В.
Відносно струму замикання на землю і напруга струмопровідних частин відносно землі в нормальних і аварійних умовах електроустановки до 1000 В. їх поділяють на такі види: внутрішні електроустановки з номінальною напругою 380/220 В, які поглинають основну масу електроприймачів туристського комплексу (електричні двигуни): які живляться від вторинних обмоток трьохфазних понижувальних трансформаторів (Іноді від невеликих трьохфазних генераторів), нейтраль яких заземлена наглухо.
Електроустановки й електромережі напругою до 1 ООО В з ізольованою від землі нейтраллю – це електроустановки напругою 127, 220,380 і 660 В. джерелом живлення яких є вторинні обмотки понижувальних трансформаторів (або генераторів), які застосовуються в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. Вони застосовуються за умов забезпечення постійного контролю ізоляції мережі та цілісності пробивних запобіжників, швидкого виявлення та ліквідації персоналом замикання на землю.
Класифікація приміщень по електробезпеці. Згідно з Правилами пристрою електроустановок 1 Держстандартом 12.1.013-78. виробничі приміщення й умови роботи за ступенем небезпеки ураження струмом поділяються натри класи: 1-й-без підвищеної небезпеки; 2-Й – з підвищеною небезпекою: 3-й – особливо небезпечні.
Приміщення та умови роботи без підвищеної небезпеки – це сухі безпильні приміщення з нормальними температурою та вологістю повітря й ізолюючими підлогами (наприклад, дерев’яними), тобто приміщення, в яких відсутні ознаки, властиві приміщенням з підвищеною небезпекою й особливою небезпекою. Приміщення та умови роботи з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї з п’яти ознак, які створюють небезпеку ураження струмом: підвищеною вологістю (відносна вологість повітря перевищує 75%); високою температурою повітря (температура в приміщенні довгий час перевищує 30°С, для ремонтно-будівельних робіт 35°С і короткочасні 40°С): струмопровідним пилом, коли за умов виробництва виділяється струмопровідний технологічний пил (наприклад, металевий, вугільний), який осідає на струмопровідних частинах і проникає в середину устаткування, знижуючи при цьому діелектричні властивості ізоляції; струмопровідними підлогами (наприклад, земляними, залізобетонними, цегляними); можливістю одночасного дотику людини до з’єднаних із землею металоконструкцій приміщень, з одного боку, і металічними корпусами електроустаткування, які не перебувають під напругою в нормальних умовах експлуатації, – з другого. Приміщенням з особливо небезпечними умовами роботи властива наявність однієї з трьох ознак: особливої вогкості, що спостерігається при відносній вологості повітря, близькій до 100% (стіни, стеля, підлога, які оточують предмети, покриті вологою), хімічно активного або органічного середовища (постійно або протягом тривалого часу в приміщенні утримується агресивні пари, гази, рідина); наявність двох або більше ознак, властивих для приміщень і умов роботи підвищеної небезпеки. Важливим технічним заходом, що забезпечує електробезпеку, є вибір електроустаткування залежно від навколишнього середовища. Всі виробничі приміщення, в яких може експлуатуватися електроустаткування, прийнято поділяти на електро-, вибухо – і пожежонебезпечні. Отже, і до електроустаткування, встановленого в таких приміщеннях, пред’являються відповідні вимоги. Для цих приміщень і умов роботи в них застосовують машини й апарати в такому виконанні: відкриті, захищені, капле-, вибухо – і бризгозахищені, закриті тощо.
Небезпека ураження людей електричним струмом істотно залежить від конструкції електричної мережі, роду струму (постійного чи змінного), робочої напруги, режиму нейтралі джерела живлення, стану ізоляції, огороджень і блокувань.
При розгляді захисних заходів проти ураження електричним струмом застосовується низка спеціальних термінів, прийнятих в ПУЕ і Держстандартом 12.1.009-76.
Замикання на землю – це випадкове електричне з’єднання струмопровідної частини безпосередньо з землею, не зі струмо-провідними, провідними конструкціями або предметами, не ізольованими від землі.
Замикання на корпус – електричне з’єднання струмопровідної частини з металевими струмопровідними частинами електроустановки.
Струм замикання на землю-струм, який проходить через місце замикання в землю.
Напруга відносно землі – напруга відносно точки землі, яка знаходиться поза зоною розтікання струму та замикання на землю.