Охорона праці в авіації – Буріченко Л. А. – ПЕРЕДМОВА
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Навчальний курс “Основи охорони праці” є соціально-технічною дисципліною. Його практична спрямованість зводиться до того, щоб ознайомити студентів з основами охорони праці, тобто підготувати їх до вирішення різноманітних питань безпеки праці, до самостійного прийняття правильних науково обгрунтованих інженерних рішень стосовно своїх виробничих дільниць.
Курс складається з чотирьох розділів, у яких розглядаються загальні питання організації роботи з охорони праці в авіапідприємствах, система управління охороною праці, спеціальні питання виробничої санітарії, техніки безпеки, пожежної і вибухової безпеки в цивільній авіації.
Розв’язуючи конкретні завдання безпечного й ефективного керування машинами і механізмами, охорона праці звертається до ергономіки (дисципліни, яка вивчає взаємозв’язок людини і робочого середовища) з метою рекомендації оптимальних і безпечних умов праці. Це саме завдання охороні праці допомагає розв’язувати й інженерна психологія, яка вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, враховуючи й аспекти психології безпеки, а також наукова організація праці.
У передмові до другого видання широковідомої “Энциклопедии по безопасности и гигиене труда” [101], виданої в Женеві, зазначається, що нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, які були і залишаються великою людською трагедією, є причиною найбільш серйозних економічних утрат. За деякими оцінками, щорічно у світі в результаті виробничого травматизму гине біля 100 тис. людей. У деяких найбільш розвинутих у промисловому відношенні країнах втрати робочого часу, пов’язані з нещасними випадками на виробництві, у 4-5 разів перевищують втрати часу від страйків та інших трудових конфліктів. Часом фінансові втрати в результаті виробничих нещасних випадків і професійних захворювань можна порівняти з розмірами державних витрат на потреби національної оборони, індустріалізацію країни і розвиток механізації сільського господарства. Ця проблема поширюється на все більше число країн, охоплює все нові й нові професії.
Економічні втрати, що несе суспільство, виражаються не тільки у витратах на компенсаційні виплати. Вони включають також втрати внаслідок зниження обсягу продукції, яка випускається, порушення виробничих календарних планів, ушкодження виробничого устаткування і т. ін. [3].
Незважаючи на заходи, які вживають для підвищення ефективності державного нагляду, чинності закону України “Про охорону праці” і нормативних актів, розроблених на його основі, стан охорони праці в країні залишається незадовільним, а травматизм і професійні захворювання – високими. Причин, що призводять до такого стану, багато. Складні економічні умови в державі не дають зараз можливості авіапідприємствам повною мірою робити закупки і впроваджувати нову техніку і технології, доводиться використовувати застарілі машини і механізми, а це значно збільшує ймовірність виникнення виробничих травм і аварій. Вимагає розширення і вдосконалення нормативна база, яка регламентує вимоги охорони праці на авіапідприємствах України.
У ситуації, що склалася, особливо відчутна нестача фахівців у галузі безпеки праці та життєдіяльності. їхня підготовка, а також підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників з питань охорони праці авіапідприємств сьогодні вимагають особливо пильної уваги з боку держави. На жаль, переважна більшість керівників авіапідприємств, інженерно-технічних працівників у своїй діяльності не завжди враховують ті обставини, що сьогодні на перший план стрімко висуваються методи економічного стимулювання робіт, направлених на забезпечення безпеки праці, тобто вкладати гроші в механізм захисту від травм вигідно.
Перелічені фактори і причини, які негативно впливають на стан охорони праці, можна значно скоротити в результаті стабілізації економіки (куди входять й авіаперевезення).
Цей підручник має активно сприяти вирішенню одного з головних завдань сьогодення в галузі охорони праці – підготовці інженерно-технічних працівників, управлінців, здатних своїми практичними діями значно поліпшити умови праці авіаспеціалістів, запобігти виробничим травмам і аваріям.
Автори переконані, що в умовах ринкової економіки особлива роль у формуванні фундаментальних знань з охорони праці відводиться розділам “Психологія і безпека праці” та “Економічна ефективність заходів, спрямованих на забезпечення безпеки праці”. Саме ці розділи навчального курсу “Основи охорони праці” мають велике значення для вироблення необхідної логіки мислення не тільки під час розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, але, що особливо важливо, і для їхнього попередження.
Безумовно, автори не мали на меті докладно розглянути в об’ємі даного підручника захисні механізми профілактики травматизму, профзахворювань і аварій абсолютно у всіх технологічних процесах авіавиробництва. Ці питання можуть бути вирішені в процесі підготовки фахівців з охорони праці.
Даний підручник призначений для методичного забезпечення в основному таких навчальних курсів, як “Основи охорони праці”, “Охорона праці в авіації (галузі)” і буде дуже корисним при вивченні окремих тем дисципліни “Безпека життєдіяльності”. При цьому є сенс, що студенти під час виконання конкретних робіт у рамках свого фаху будуть вільно володіти методами (способами] попередження нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
При написанні даної книги авторами використанні багаторічний досвід викладання дисциплін: “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці” і “Охорона праці в цивільнії авіації11 та інші у Національному авіаційному університеті.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)