Охорона праці в авіації – Буріченко Л. А. – Глава 12. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТУ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ
Глава 12. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТУ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ
12.1. Загальні відомості
Заходи безпеки при технічному обслуговуванні й ремонті ПС регламентуються: державними і галузевими стандартами Системи стандартів безпеки праці; настановами з виконання польотів, технічної експлуатації й ремонту авіаційної техніки; регламентами технічного обслуговування; технологією ремонту; посібником та інструкціями з безпеки праці і т. ін.
Особливістю експлуатації і ремонту авіаційної техніки є те, що ряд технологічних процесів – це загальні процеси для вказаних технологій (промивання і фарбування деталей, вантажні роботи, експлуатація посудин, які працюють під тиском, зварювальні роботи, експлуатація електроустановок і т. ін.). Через те класифікація небезпечних і шкідливих виробничих чинників при експлуатації ПС придатна для ремонтних процесів ПС. Такими чинниками є:
– літаки, спецавтотранспорт і самохідні механізми, які рухаються;
– вироби, заготовки і матеріали, які пересуваються; незахищені рухомі елементи літаків (елерони, щитки, інтерцептори, тримери, шасі, гвинти, які обертаються, турбіни, трапи, що опускаються та ін.), спецавтотранспорту (кабіни, які піднімаються і опускаються, люльки, кузови, сходи, поворотні платформи), механізмів (вантажнорозвантажувальні лебідки літаків, крани) і виробничого устаткування;
– осколки, елементи, деталі виробничого устаткування, які розлітаються;
– вироби авіаційної техніки, інструмент і матеріали, які падать під час робіт з технічного обслуговування літаків на площинах, стабілізатори, фюзеляжі під час роботи на висоті із застосуванням механічних підйомників;
– ударна хвиля (вибух посудин, які працюють під тиском, пари горючої рідини);
– струмені відпрацьованих газів авіадвигунів і предмети, що потрапили в них;
– витікаючі струмені газів і рідин з посудин і трубопроводів, які працюють під тиском;
– повітряні всмоктувальні потоки, що рухаються з великою швидкістю (зона сопел авіадвигунів);
– літак, який завалюється (з підйомників або при помилковому прибиранні шасі);
– конструкції, які руйнуються (бортові сходини, стрем’янки та інше виробниче устаткування);
– високо розміщені частини літака;
– підвищене ковзання внаслідок намерзання, зволоження І замаслення поверхонь літака, трапів, стрем’янок, приставних сходин і покриттів місць стоянок, по яких переміщаються працівники;
– підвищені запиленість і загазованість повітря в зоні технічного обслуговування літаків;
– підвищена або понижена температура поверхонь авіаційної техніки, устаткування і матеріалів;
– підвищені або понижені температура, вологість і рухливість повітря в зоні технічного обслуговування літаків;
– підвищений рівень шуму, вібрації, ультра – та інфразвуку;
– підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може статися крізь тіло людини;
– підвищений рівень статичної електрики;
– підвищений рівень лазерного випромінювання в робочій зоні;
– розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги);
– гострі краї, задирки і шорсткості на поверхні літаків, устаткування та інструменту;
– відсутність або нестача природного освітлення;
– недостатня штучна освітленість робочої зони;
– знижена контрастність об’єктів розрізнення з фоном;
– підвищена яскравість світла;
– пряма блискучість (прожекторне освітлення місць стоянок, світло фар літаків і спецавтотранспорту) і віддзеркалена блискучість (від розлитої води та інших рідин на поверхні місць стоянок і перону);
– підвищена пульсація світлового потоку;
– підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;
– хімічні речовини (токсичні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, ті, що впливають на репродуктивну функцію), які входять до складу застосовуваних матеріалів;
– пально-мастильні матеріали, спецрідини і отрутохімікати, які потрапляють в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіру і слизові оболонки;
– патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності;
– фізичні (статичні й динамічні) та нервово-психічні перевантаження (емоційні, перенапруження аналізаторів).