Охорона праці в авіації – Буріченко Л. А. – 16.5. Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

Причинами виникнення пожежі електрообладнання і електроосвітлення можуть бути: перевантаження проводів електромережі (вище розрахункового), яке викликає нагрівання частин, що проводять струм, загоряння їхньої ізоляції і, як наслідок, запалення різних матеріалів, які стикуються з ними; неякісне виконання з’єднань електричної проводки; перевантаження різних електричних пристроїв (електродвигуни, генератори, трансформатори, реле, розподільні пристрої тощо), що призводить до їхнього нагрівання і, отже, до можливого загоряння; несправне охолодження електропристрою, неправильне вмикання його; коротке замикання, іскріння на колекторі або кільцях електродвигуна і генераторів, а також в пристроях вмикання і вимикання; надмірне зношення підшипників електромашин, внаслідок чого може виникнути або перегрівання підшипників, або заклинювання їх, а потім загоряння.

Різні запобіжні пристрої (плавкі запобіжники, реле, захисні автомати і т. ін.) при правильному підбиранні до даної електричної жми здатні запобігати загорянню електропристроїв у випадку перевантажень і короткого замикання. Протипожежні вимоги до електрообладнання викладені в ПУЕ.

Суворе виконання їх дає можливість уникнути виникнення пожеж і вибухів електрообладнання.

Найбільшу небезпеку становить електрообладнання вибухо – і пожежонебезпечних приміщень і установок. Залежно від конструктивного виконання електрообладнання сучасних промислових підприємств (електродвигуни, генератори, рубильники, реостати, світильники) може бути відкритим, закритим і вибухозахищеним.

Наприклад, для штучного освітлення пожежо – і вибухонебезпечних приміщень промисловість випускає безпечні світильники: закриті (пилонепроникні), вибухозахист (вибухонепроникні, підвищеної надійності від вибуху, іскробезпечні, спеціальні).

При проектуванні або реконструкції підприємств цивільної авіації світильники слід підбирати залежно від класу пожежо – і вибухонебезпечного приміщення.

Наприклад, світильники, що встановлюють стаціонарно, повинні мати таке виконання в приміщеннях: класу В-І – вибухонепроникне, іскробезпечне або спеціальне; класів В-Іа і В-ІІ – будь-яке вибухозахисне для відповідних категорій і груп вибухонебезпечних сумішей; класів В-Іб і В-ІІа – пилонепроникне; класів ІІ-І і ІІ-2 – закрите або пилонепроникне залежно від кількості, розміру і характеру пилу.

У приміщеннях підприємств класу 1-2 із загально-обмінною вентиляцією і місцевим нижнім відсмоктуванням відходів і класу ІІ-ІІа допускається захищене і відкрите виконання світильників (універсал зі скляним ковпаком).

Переносні світильники, які застосовують у вибухонебезпечних приміщеннях усіх класів, за винятком класу В-Іб, мають бути вибухонепроникними, іскробєзпечними або спеціальними, причому установка захисної металевої сітки на них обов’язкова, У пожежонебезпечних приміщеннях усіх класів переносні світильники мають бути в закритому виконанні, а скляний ковпак обов’язково захищений металевою сіткою.

Світильники для складських приміщень повинні мати пристрій, який запобігає випаданню колби лампи. Конструкція світильників з люмінесцентними лампами має виключати також можливість випадання запалювачів (стартерів).

Для приміщень категорій А, Б і В найпридатнішими є вибухобезпечні світильники підвищеної надійності. Для вибухонебезпечних приміщень і приміщень, насичених промисловим пилом і вологою, застосовують спеціальні світильники.

16.6. Пожежна безпека в аеропортах та на повітряних суднах

На ПС для зменшення небезпеки виникнення пожежі і її поширення мають бути передбачені: конструктивні засоби, які попереджають про виникнення і поширення пожежі; системи і прилади виявлення пожежі в пожежонебезпечних зонах і сигналізації про неї екіпажу; системи пожежогасіння в пожежонебезпечних зонах; дренажі для видалення скупчення горючих рідин і їхньої пари з місць можливих скупчень їх на літаку.

На ПС пожежонебезпечними зонами є відсіки двигунів, а також відсіки, де розміщені енергетичні й обігрівальні установки, які працюють на пальному. Крім цього, пожежонебезпечними можуть бути всі зони ПС, у яких є потенційна можливість виникнення пожежі внаслідок зруйнування або пошкодження будь-яких елементів конструкції, агрегатів та вузлів, а також появи течії горючих рідин при наявності джерел запалювання (наприклад, внутрішні порожнини двигуна).

Конструкційні і обробні матеріали для ПС класифікують таким чином: вогнетривкі, які витримують дію полум’я гасової або газової лампи з діаметром факела 120 мм і температурою 1100°С протягом 15 хв; важкоспалимі, при випробуваннях яких у вертикальному положенні після видалення джерела полум’я не спостерігається залишкового горіння або тління; самозатухаючі, у яких під час випробувань після видалення джерела полум’я залишкове горіння продовжується не більше 15 с.

Перелічені матеріали застосовують на ПС залежно від ступеня пожежної безпеки його окремих зон. Останні, де розташовані установки і агрегати, температура поверхонь яких перевищує 200°С, повинні мати охолодження і відокремлюватись від інших зон ПС протипожежними перегородками або екранами, які перешкоджають поширенню пожежі в суміжні зони, а також попаданню диму і токсичних продуктів термічного розкладу (піролізу) вогнегасних і горючих речовин в кабіни екіпажу і пасажирів.

Конструкційні і оздоблювальні матеріали, які застосовують, мають бути важкоспалими або самозатухаючими і мати достатню вогнестійкість для запобігання можливості поширення вогню від місця загоряння. Не можна застосовувати матеріали, які виділяють токсичні продукти під час нагрівання. На ПС передбачають захист електричних ланцюгів і агрегатів від короткого замикання, перевантаження і накопичення статичної електрики. Наприклад, для усунення можливості виникнення різниці потенціалів між основними елементами силової установки та іншими частинами ПС мають бути забезпечені електричні контакти (металізація). Забороняється застосовувати матеріали, здатні вбирати горючі рідини в місцях їхнього можливого витоку.

Необхідно виключити самозапалювання горючих рідин в місцях їхнього зіткнення з конструктивними елементами ПС. Для цього в усіх випадках максимальна температура цих елементів не повинна перевищувати 200°С.

Для зменшення ймовірності виникнення пожежі під час аварійної посадки передбачають аварійні системи вмикання подачі вогнегасної речовини в пожежонебезпечні відсіки. Елементи конструкції літака, на які можливе потрапляння відпрацьованих газів, виконують з вогнестійких матеріалів. Системи сигналізації і гасіння пожеж мають бути швидкодіючими, надійними і знаходитись у всіх пожежонебезпечних зонах. Викладені вище вимоги пожежної безпеки реалізуються в конструкціях систем пожежегасіння сучасних вітчизняних ПС.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Охорона праці в авіації – Буріченко Л. А. – 16.5. Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення