Охорона праці – Москальова В. М – Як визначається економічне обгрунтування заходів з пожежної профілактики?
Як визначається економічне обгрунтування заходів з пожежної профілактики?
В рамках ООН діє Всесвітній центр пожежної статистики, який щорічно публікує звіти про затрати, пов’язані з ліквідацією наслідків пожеж у різних країнах світу.
Наслідки пожеж визначаються аналізом сукупних прямих і побічних збитків.
Прямі збитки – це витрати, пов’язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і високою температурою основних фондів та іншого майна установ та організацій, а також втрати громадян, якщо вони мають прямий причинний зв’язок з пожежею.
Побічні збитки – це витрати, спричинені з ліквідацією пожежі, простоєм виробництва в період відновлювальних робіт та іншими втраченими вигодами через пожежу.
Світова статистика свідчить про те, що прямі збитки від пожеж у середньому становлять 0,2-0,3 % валового внутрішнього продукту відповідної країни.
Побічні збитки можуть бути меншими за прямі, або, навпаки, значно їх перевищувати.
Відповідно до даних світової статистики на одного загиблого в умовах пожежі припадає 25-30 травмованих, які дістали опіки та травми різного ступеня. Втрати на лікування людей, що зазнали опікових травм на пожежах і потребують тривалого та дорогого лікування, становлять близько 21 % загальних збитків заданих пожежами.
Як визначається матеріальна шкода від пожеж?
Матеріальну шкоду спричинену пожежею визначають з величини прямих фактичних втрат, внаслідок знищення або пошкодження вогнем, димом, високою температурою, водою основних фондів та матеріальних цінностей.
Витрати, пов’язані з ліквідацією пожеж, а також витрати, пов’язані з простоєм виробництва та інша втрачена внаслідок пожежі вигода, при визначенні збитків не враховується.
Пошкодженими внаслідок пожежі, вважаються лише ті матеріальні цінності, які можуть бути відновлені для використання за початковим призначенням, у інших випадках цінності вважаються знищеними.
Матеріальна шкода Мт при знищенні або пошкодженні цінностей від пожеж визначається за формулою:
Де Сб – балансова вартість (собівартість цінностей), грн.; З – знос цінностей за встановленими нормами, грн.; Сз – залишкова вартість придатних для використання цінностей,, грн.
Якщо знос цінностей становить 3=0, він не враховується по балансу організації, тоді матеріальна шкода визначається за формулою:
При нанесенні збитків будівлям і обладнанню сумарна матеріальна шкода М буде становити:
Де Му(, Му2 – матеріальна шкода, нанесена пожежею відповідно будівлям і обладнанню.
Матеріальна шкода Мш при пошкодженні основних фондів, будівель, іншого майна – приймається такою, що дорівнює вартості відновлення С, за діючими нормами, розцінкам зносу, тобто Мш =С” вартість С, може визначатись: для будівель з процентного співвідношення вартості окремих частин до загальної вартості: для машин і обладнання – на підставі процентного співвідношення вартості окремих вузлів, агрегатів до їх загальної вартості і т. ін.
Матеріальна шкода від пожеж, що спричиняються вибухом, враховується тільки у частині збитків від пожеж, розмір яких визначається комісією, що розслідувала їх причини.
Якщо після пожежі основні фонди, що знаходилися в зоні її дії, можуть використовуватись за початковим призначенням, тоді вони враховуються врятованими.
Як визначають економічну ефективність пожежно-профілактичних заходів?
Річний економічний ефект визначають шляхом порівняння приведених затрат за базовим і новим технічним рішенням. Приведені затрати розраховують за формулою:
Де С-собівартість одиниці продукції (робіт), грн.; А”- капітальні вкладення, грн.;
Е” – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Річний економічний ефект £ визначається з виразу:
Де З, і 32 – зведені затрати на одиницю продукції (робіт) за базовим і новим варіантом, грн.;
РІ і Р2- долі відрахувань від балансової вартості на повне відновлення (реновацію) базового і нового технологічного рішення, грн.;
НІ і Я, – річні експлуатаційні витрати при використанні порівняльних варіантів технічних рішень, грн.;
Я, і //, – річні збитки за базовим і новим варіантами, грн.;
К. і К.-супутні капітальні вкладення по порівняльних варіантах, гри.;
А – об’єм впровадження, гри.
Збитки П, за базовим варіантом знаходять наступним чином:
Де /- імовірність виникнення пожежі у пожежонебезпечному вузлі (елементі) об’єкту;
Ппр – річні прямі збитки від однієї пожежі, грн.; ЯА – побічні річні збитки, гри.; Іс – імовірність смерті людей;
Річні збитки від загибелі людей або отримання ними травм, грн. У базовому варіанті прямі збитки визначають за фактичною матеріальною шкодою за 5 років і більше. У склад втрат/7 входять: заробітні виплати за час простою;
Доплати працівникам вищої кваліфікації, які брали участь у ліквідації пожежі; втрати від зниження прибутку через зменшення випуск, продукції, виплати штрафів за недопоставку продукції, виплати демонтажних робіт і робіт по розчищенню і прибиранню будівельних конструкцій, капітальні вкладення на відновлення основних фондів.
У випадку травмування або загибелі людей у збитки включають виплати допомоги потерпілим при пожежі, оплату за тимчасову непрацездатність, Виплату пенсій при втраті годувальника, вартість лікарняного і санаторного лікування.
Збитки П7 для нового варіанта рішень визначають за виразом:
Де Кк – коефіцієнт якості пожежно-профілактичних заходів.
Коефіцієнт якості пожежно-профілактичних заходів визначається за формулою:
Де відносний показник, який враховує ступінь вогнестійкості конструкції, споруди;
Q3 – відносний показник, що враховує площу горіння;
4,-відносний показник, що враховує час вільного горіння;
Ц4 – відносний показник, що враховує вартість витрачених засобів пожежогасіння;
Пп – кількість відносних показників.
Відносні показники дг ду д3, ц4 визначаються за виразами:
Де СвпСв}-ступінь вогнестійкості конструкції базового і нового варіантів, хв.;
Де 77г,, 77г 2 – площа горіння базового і нового варіантів, м3;
Лі/ *” /Тг2
Де 7г, ,7*г, – час вільного горіння базового і нового варіантів, хв;
Де Ро,, Ро2 – витрати засобів пожежогасіння при гасінні базового і нового варіантів, (кг/м^с).
Якщо неможливо співставити варіанти економічної ефективності від впровадження пожежно-профілактичних заходів, тоді ефект від їх впровадження визначають за формулою:
Е={ПХ-ЕЙК)А
(1 votes, average: 5,00 out of 5)