Охорона праці – Москальова В. М – Як визначається економічна ефективність заходів, спрямованих на поліпшення умов праці?
Соціально-економічна ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов праці має деякі основні показники:
1. Зростання продуктивності праці завдяки підвищенню працездатності, внаслідок зниження втомлюваності, викликаної несприятливими виробничими умовами.
2. Збільшення ефективного фонду робочого часу завдяки скороченню втрат, пов’язаних з тимчасовою непрацездатністю через хвороби і травми, викликані несприятливими умовами праці.
3. Річний економічний ефект через економію витрат на виплати у зв’язку з профзахворюваннями, зменшення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці і т. ін.
Зростання продуктивності праці, завдяки підвищенню працездатності, внаслідок впровадження заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, можна визначити за формулою:
Де, РІ і Р2 – питома вага тривалості фази підвищеної (сталої) працездатності у загальному фонді робочого часу відповідно до і після впровадження заходів; 1-поправочний коефіцієнт; що дорівнює 0,20.
Річний економічний ефект Ер (річна економія зведених витрат, грн.), можна визначити за формулою:
Де, С; і С} – собівартість одиниці продукції до і після впровадження заходів, грн.; В3- річний обсяг виробництва продукції після впровадження заходів (т, м3 ,м і т. ін.); Е. – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності;
В – одноразові витрати, пов’язані з розробкою та впровадженням заходів, грн.
При порівнянні економічної ефективності кількох варіантів заходів, оптимальним слід вважати такий, реалізація якого забезпечує максимальну соціально-економічну ефективність у межах запланованих для цієї мети витрат або дозволяє досягти заданого ефекту при мінімальному їх розмірі (мінімальний строк окупності).
Соціально-економічну ефективність заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, можна визначити на стадії проектування (розрахункову) і на стадії впровадження (фактичну).
Як розраховують економічну ефективність від зниження рівня захворюваності й травматизму?
Деякі дослідження встановлюють, що впровадження заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, дозволяє знизити рівень захворюваності і травматизму на 20 %.
Для розрахунку економічної ефективності від зниження рівня захворюваності й травматизму в результаті поліпшення умов праці можна користуватися формулою:
Де, КПЛ – зростання продуктивності праці, відсоток;
ДфіД, – фактичне і заплановане число днів непрацездатності після впровадження заходів.
Якщо після здійснення заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, значно знизився не тільки рівень професійних захворювань, а також загальних і виробничо-зумовлених, тоді це можна віднести на рахунок таких заходів.
Про вплив поліпшення умов праці на її продуктивність можна судити з прямих і непрямих показників.
Прямі показники – це скорочення втрат робочого часу внаслідок зниження рівня травматизму і захворюваності, викликаних несприятливими умовами – виробничими, метеорологічними (температура, вологість і т. ін.).
Непрямими показниками є підвищення продуктивності праці робітників через їх зацікавленість у результатах, підвищення ініціативи, активності і т. ін.
Економічну ефективність заходів, спрямованих на поліпшення організації санітарно-побутового обслуговування, можна визначити завдяки зменшення витрат від захворюваності.
Економічну ефективність можна визначити за формулою:
Де, Е-збільшення виробітку завдяки зниженню рівня захворюваності; Е2 – зменшення виплат по листах непрацездатності; £3- зменшення витрат, пов’язаних з перебуванням працюючих у лікарнях; Р – додаткові витрати на поліпшення санітарно-побутових умов.
Збільшення виробітку завдяки зниженню рівня захворюваності:
Де Зф-зниження захворюваності на одного працівника протягом року завдяки створенню нормальних санітарно-побутових умов, днів. в – середньоденний виробіток робітника, грн.
Додаткові витрати Л, пов’язані з поліпшенням санітарно-гігієнічних умов, визначають за формулою:
Де, я, – затрати на обладнання санітарно-побутових приміщень;
– додаткова площа санітарно-побутових приміщень на одного робітника, м2, яку розраховують за формулою:
Де, /ф,/м – фактична і нормативна площа на одного працівника, м2 (¿=2,5 м2).
Показник впливу умов праці на рівень захворюваності не може бути стабільною величиною і однаковою для різних видів виробничої діяльності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)