Охорона праці – Москальова В. М – Як розрахувати опір розтіканню струму в поодиноких заземлювачах?
Опір заземленого пристрою обчислюється з відношення напруги на заземлювачі до сили струму, який проходить через нього в землю, і складається з опору заземлювача відносно землі, опору заземлювача, як металевого провідника, та опору заземлюючих провідників, які з’єднують заземлювач з корпусами обладнання.
Опір заземлюючого пристрою залежить від питомого опору грунту, у якому його прокладено, типу, (стержньовий, довгий, горизонтальний, заглиблений та глибинний) розмірів, кількості та взаємного розміщення електродів і ін.
Питомий опір грунтів наведено у таблиці 3.4. Для отримання розрахункового опору грунту, Ррд^ дані наведені у табл. 3.4 множать на підвищуючий коефіцієнт Кп, що відповідає кліматичній зоні (табл. 3.5), у якій будуть влаштовувати заземлюючий пристрій.
Де р№м – питомий опір грунту, виміряний мегомметром;
Кп-кліматичний коефіцієнт, який враховує підвищення опору розтікання струму в грунті
Протягом року.
К – коефіцієнт сезонності.
Таблиця 3.4. Питомий опір грунтів
Таблиця3.5. Значення підвищуючого коефіцієнта Кп
Характеристика кліматичних зон і значення коефіцієнта сезонності наведені у табл. 3.6 і 3.7.
При вихідному питомому опорі, який отримано шляхом вимірювання, величину Рщіш необхідно помножити на коефіцієнт сезонності, який враховує кліматичні умови і дає пошукову величину розрахункового питомого опору.
Таблиця 3.6.
У таблиці 3.7 наведені наближені значення коефіцієнтів сезонності, які залежать від стану грунту при виконанні вимірювань і кількості опадів, що випали до цього.
Таблиця 3.7. Значення коефіцієнта сезонності
Значення коефіцієнта К. використовують при найбільшій кількості опадів до виконання замірів, а відтак заміряний питомий опір грунту або опір заземлювача буде відповідати найбільшому їх значенні протягом року. Значеннями коефіцієнта К2 користуються при середній кількості опадів, що випали до замірювання, а відтак заміряний питомий опір грунту або опір заземлювача відповідає середнім їх значенням протягом року.
Значеннями коефіцієнта К, користуються у випадку незначної кількості опадів, що випали до замірювання. Міркування про найбільшу, середню і найменшу кількість опадів носить наближений характер.
Оскільки коефіцієнти сезонності враховують зміну питомого опору грунту лише у зоні його просихання або промерзання, то не потрібно вводити ці коефіцієнти при розрахунках природних заземлювачів, які розташовані нижче глибини просихання або промерзання фунту.
Як розрахувати опір розтіканню струму в поодиноких заземлювачах?
Опір розтіканню струму в поодиноких заземлювачах розраховують за наступними формулами:
Опір трубчастого заземлювача у тому випадку, якщо труба або стержень знаходяться на поверхні землі, визначають за формулою:
Опір трубчастого заземлювача за умов, що труба або стержень знаходяться у землі:
^ опір стрічкового заземлювача:
Опір листового заземлювача:
Де р – розрахунковий питомий опір грунту; / – довжина труби, стержня, сталевого кутика;
Сі – діаметр труби або стержня (якщо використовують кутики, то у формулу ставлять
Еквівалентний діаметр д =0,95Ьк, де Ьк – ширина сторони кутика);
/ – відстань від поверхні землі до середини труби;
Ь – ширина стрічки (якщо сталь кругла, ставлять величину 2(1);
/с – довжина стрічки або стержня;
/ – довжина листа;
П – глибина закладання стержня, стрічки або листа; рі – площа листа.
Для трубчастого або стержневого заземлювача наведені спрощені формули:
Для стрічкового заземлювача:
Опір розтіканню прямокутної стрічки, листа, закладених вертикально у землю, можна приблизно підрахувати за формулою:
Де а і Ь – довжина і ширина сторін листа;
При квадратному листі зі сторонами а, опір його відповідно буде дорівнювати:
При влаштуванні заземлювачів в умовах скельних і піщаних грунтів рекомендується використовувати глибинні заземлювачі, обробку грунту в зоні заземлення сіллю або вишукувати можливість для використання природних заземлювачів чи влаштування виносних заземлювачів.
При розміщенні заземлюючих об’єктів на воді, заземлювачі прокладають на дні у вигляді сітки, звареної зі стрічкової сталі, з відстанню між стрічками 10 – 15 м для зменшення екранування.
Зв’язок між об’єктами, які захищаються і виносним заземленням, здійснюється двома лініями, для чого використовують мідні проводи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)