Основи зовнішньоекономічної діяльності – Зінь Е. А. – РОЗДІЛ 9. НЕПРАВОМІРНІ ДІЇ В СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9.1. Поняття неправомірних дій в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, її учасники сприяють або, навпаки, гальмують процес виникнення, здійснення або завершення правових відносин в цій сфері. У такий спосіб бере початок правова поведінка, яка пов’язана з конкретними обставинами, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. При цьому не всі обставини справляють свій вплив на відносини, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, а лише ті, що зазначені у відповідних міжнародних та національних нормах права. Обставини стають правовими лише внаслідок визнання їх такими суб’єктами, що регулюють здійснення зовнішньоекономічної діяльності: вони конкретизують вид таких обставин і фактів у гіпотезах правових норм, визначають їх значимість в правових відносинах і юридичну відповідальність за їх невиконання. Такі обставини називають юридичними фактами. Саме з юридичними фактами пов’язують виникнення, зміну і припинення правових відносин в зовнішньоекономічній сфері. Але для цього необхідні не лише окремі юридичні факти, а їх сукупність, цілісна система. Юридичний факт проявляється у вигляді дії та події.
Діями в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є юридичні факти, що пов’язані з волею учасників цих відносин. Залежно від характеру, дії поділяються на правомірні і неправомірні.
До правомірних належать дії, що відповідають міжнародним та національним нормам права і передбачають позитивні наслідки в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Позитивні наслідки проявляються у виконанні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та в сферах тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
До неправомірних дій належать дії, що не відповідають міжнародним та/або національним нормам права при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, передбачають негативні наслідки і за які встановлена юридична відповідальність. Проявом неправомірних дій є негативні наслідки, тобто шкідливість, яка проявляється у вигляді збитків та моральної шкода. Збитки можуть бути представлені у формі реальних збитків або упущеної вигоди при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Збитки реальні – втрати, яких учасники правових відносин зазнали у зв’язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які вони зробили або мусять зробити для відновлення свого порушеного права. Вигода упущена – доходи, які учасники правових відносин могли б реально одержати за звичайних обставин, якби їх право не було порушено. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Подіями в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є юридичні факти, що підтверджують обставини (явища), виникнення яких не залежить від волі учасників цих відносин, але мають юридичне значення у разі невиконання або неналежного виконання відповідних умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності і притягнення до юридичної відповідальності. Подіями є форс-мажорні обставини, тобто непереборна сила, до якої можна віднести втручання з боку влади, стихійні лиха, воєнні дії, ембарго тощо.
Події не залежать від волі і свідомості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, тому можуть бути розглянуті ними як підстава для призупинення чи зупинення правових відносин в цій сфері без юридичних санкцій.
Характерною особливістю неправомірних дій при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є те, що їх вчинення відбувається у сфері діяльності, процес здійснення якої зачіпає не лише інтереси окремих учасників цих відносин, а й державні і міждержавні інтереси. Враховуючи це, національні та міжнародні джерела права не випадково виділяють неправомірні дії у відокремлені самостійні групи в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виокремлення неправомірних дій зумовлено наявністю в них єдиного родового та видових об’єктів, загальних рис в ознаках об’єктивної та суб’єктивної сторони, а також спільних вимог до суб’єктів неправомірних дій. Аналіз складу неправомірних дій в сфері зовнішньоекономічної діяльності дозволяє визначити:
– об’єкт неправомірних дій;
– об’єктивну сторону неправомірних дій;
– суб’єкт неправомірних дій;
– суб’єктивну сторону неправомірних дій.
Об’єктом неправомірних дій є соціальні цінності (матеріальні або нематеріальні), які виникають в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що охороняються міжнародними та національними нормами права, і на які посягнув суб’єкт неправомірних дій. До об’єкту неправомірних дій в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності належать:
– соціальні цінності, які виникають в сфері тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
– соціальні цінності, які виникають в сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
– соціальні цінності, які виникають в сфері митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Об’єктивною стороною неправомірних дій є протиправна поведінка (дія чи бездіяльність), вчинена учасником правових відносин в сфері зовнішньоекономічної діяльності, небезпечні або шкідливі наслідки і причинний зв’язок між дією чи бездіяльністю та їх наслідками.
Ознаками об’єктивної сторони неправомірних дій є:
– протиправні дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища;
– повторність вчинення неправомірної дії,
– попередня змова групи осіб, або з особою, раніше судимою;
– створення загрози для життя або здоров’я людей, навколишньому середовищу, тваринному і рослинному світу тощо.
Суб’єктами неправомірної дії є учасники зовнішньоекономічної діяльності, які скоїли неправомірні дії в цій сфері. До них можуть бути віднесені суб’єкти, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність і знаходяться в правових відносинах, та суб’єкти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. За юридичним статусом суб’єктами неправомірних дій можуть бути юридичні і фізичні осудні дієздатні особи. За місцем перебування та здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами неправомірних дій можуть бути резиденти і нерезиденти України, що задіяні в цьому процесі.
Суб’єктивною стороною неправомірної дії є відношення суб’єкта неправомірних дій до здійсненої неправомірної дії, в якому відображається мотив, мета та його волевиявлення щодо здійсненої неправомірної дії в сфері правових відносин. Суб’єктивна сторона неправомірної дії характеризується внутрішніми процесами, які відбуваються у психіці суб’єкта під час вчинення неправомірної дії. Характерними сторонами неправомірної дії є вина, мотив і мета. Вина є основною, обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони неправомірної дії. Вина – психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої нормами права, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. У деяких випадках це – нехтування інтересів другої сторони зовнішньоекономічних відносин, негативне психічне ставлення до них. Так, при кваліфікації цивільно-правового проступку суд, який розглядає справу, повинен з’ясовувати ставлення винної особи до наслідків порушення зовнішньоекономічного договору (контракту), враховувати характер і мотиви допущених порушень, особу винного й інші обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Мова може йти про неправомірні дії, вчинені умисно чи з необережності.
Неправомірна дія, вчинена умисно – дія чи бездіяльність, за яких суб’єкт неправомірної дії, що її вчинив, усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків. Прикладом може служити умисне ухилення службових осіб суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті, умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей; умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів тощо.
Неправомірна дія, вчинена з необережності – дія чи бездіяльність, за яких суб’єкт неправомірної дії, що її вчинив, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховував на її відвернення або не передбачав можливості настання таких наслідків, хоч повинен був і міг їх передбачити. Мотив і мета майже завжди присутні там, де є умисел. Таким чином, обов’язково постає питання про їх установлення.
За ступенем суспільної небезпеки і шкідливості неправомірні дії в сфері правових відносин поділяються на правопорушення та злочини. Склад правопорушення і злочину мають багато спільних ознак за об’єктом посягання. На практиці неправомірна дія одного і того ж виду в одному випадку може бути правопорушенням, в іншому – злочином. Класифікація неправомірних дій залежить від рівня їх суспільної небезпеки.
Критеріями рівня суспільної небезпеки є характер неправомірної дії; розмір заподіяної шкоди; спосіб вчинення неправомірної дії; характеристика суб’єкта неправомірної дії; особливість суб’єктивної сторони тощо. При цьому злочином визнається не сам факт здійснення неправомірної дії, а неправомірна дія, яка спричинила тяжкі наслідки. Наприклад, переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю є адміністративним правопорушенням. Ці самі дії, вчинені у великих розмірах, – кваліфікуються як контрабанда і є злочином. При цьому, контрабанда вважається вчиненою у великих розмірах, якщо її вартість у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)