Основи зовнішньоекономічної діяльності – Зінь Е. А. – 6.4. Види договорів в сфері міжнародних автомобільних перевезень

В сфері міжнародних автомобільних перевезень застосовують такі групи договорів:

– договори міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу;

– договори міжнародного автомобільного перевезення вантажів;

– договори щодо допоміжних операцій, пов’язаних з міжнародним автомобільним перевезенням пасажирів і вантажів.

Договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу – це договір, за яким одна сторона зобов’язується перед другою стороною забезпечити перевезення пасажирів і багажу з пункту відправлення до пункту призначення, які знаходяться в різних країнах.

Перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється на підставі одного з таких видів договорів міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу:

– зовнішньоекономічний договір про сумісну діяльність, пов’язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів;

– договір про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів;

– договір про сумісну діяльність, пов’язану з обслуговуванням пасажирів.

Зовнішньоекономічний договір про сумісну діяльність, пов’язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів – це договір, за яким сторони договору зобов’язуються сумісно діяти з метою здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів протягом певного терміну автобусами за чітко визначеною кількістю годин. Сторонами договору виступають резиденти та нерезиденти країни.

Договором про сумісну діяльність, пов’язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів, передбачається здійснення перевезень пасажирів на маршрутах автобусами відповідної приналежності, кількості, марки; визначення тарифів на міжнародні регулярні перевезення пасажирів на відповідних маршрутах; терміну відкриття маршрутів та період виконання пробних рейсів. Договором встановлюються умови здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів; забезпечення своєчасного відправлення (прибуття) автобусів з автовокзалів або автостанцій згідно з узгодженим маршрутом руху; виконання розкладу руху автобусів; продажу квитків, організації перевезення, технічного обслуговування рухомого складу; інформаційного та рекламного забезпечення тощо. В цілому умови цього договору повинні відповідати умовам зовнішньоекономічного договору (контракту) та укладатись у письмовій формі.

Договір про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів – це будь-який договір, за яким перевізник надає замовнику послуги з метою здійснення міжнародних нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів протягом певного періоду часу автобусами за чітко визначеною кількістю годин. Сторонами договору про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів є міжнародний автомобільний перевізник пасажирів і замовник.

До обов’язків замовника належать оформлення замовлення на міжнародні нерегулярні і маятникові перевезення пасажирів; складання до початку перевезення списку пасажирів; ознайомлення пасажирів з умовами одержання транспортних послуг, завчасне їх повідомлення про час та місце подачі автобуса і інформування про можливі додаткові послуги; представлення керівнику групи пасажирів списку пасажирів, а також схеми маршруту та розклад руху і забезпечення їх виконання; проведення інструктажу керівників груп пасажирів з питань безпеки руху, а пасажирів – щодо правил поведінки і техніки безпеки. Замовник сприяє перевізнику в здійсненні контролю за роботою автобусів; забезпечує відпочинок та харчування водіїв.

До обов’язків перевізника належать складання схеми маршруту і розкладу руху; забезпечення своєчасної подачі автобусів в обумовлені час та місце згідно із замовленням; забезпечення належного технічного, санітарного стану автобусів та відповідної візуальної інформації; забезпечення водіїв схемами маршрутів та розкладами руху.

Договір про сумісну діяльність, пов’язану з обслуговуванням пасажирів – це договір, за яким сторони договору зобов’язуються сумісно діяти з метою забезпечення обслуговування пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях. Сторонами договору про сумісну діяльність, пов’язану з обслуговуванням пасажирів, є перевізник та керівник автостанції.

До обов’язків перевізника належать забезпечення подачі автобусів в належному технічному та санітарному стані для посадки пасажирів на автостанції, рух автобусів згідно з затвердженим розкладом руху, а також прибуття автобусів відповідно до розкладу руху на проміжні та кінцеві автостанції; забезпечення виконання водіями автобусів вказівок диспетчера автостанції з питань організації перевезення пасажирів та багажу і безпеки руху тощо.

До обов’язків керівника автостанції належать організація належного приймання та відправлення пасажирів; організація продажу квитків населенню; забезпечення диспетчерського управління і регулювання руху автобусів; провадження екіпірування та утримування в належному санітарному стані автобусів, дотримування визначеного режиму роботи установ, розташованих на території автостанції; організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв.

Договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів – це договір автотранспортного перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобільних транспортних засобів, коли місце навантаження та місце доставки вантажу, зазначені в контракті, знаходяться на території двох різних країн. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Сторонами договору міжнародного автотранспортного перевезення вантажів є замовник і міжнародний автомобільний перевізник. Замовником можуть бути відправник або одержувач вантажу. Як відправник, так і одержувач можуть бути резидентами або нерезидентами країни перевізника. Договір укладається на користь третьої сторони – одержувача вантажу, який знаходиться на території іноземної держави. Таким чином, договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажу має відповідати умовам зовнішньоекономічного договору (контракту) та укладатися у письмовій формі. Договором визначається термін дії договору та умови перевезень, вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, права та обов’язки замовника та перевізника. Договором регламентуються режим роботи щодо видачі та прийманню вантажу, забезпечення охорони та збереження вантажу, виконання перевантажувальних робіт тощо. Якщо надаються транспортні послуги різної якості та видів, ціна встановлюється окремо за кожну одиницю послуги, а окремим пунктом договору зазначається його загальна вартість. Можуть бути передбачені надбавки, знижки і штраф.

До обов’язків відправника вантажу входить підготовка вантажу для перевезення до прибуття автомобіля під навантаження, тарування, пломбування, маркування, групування за вантажоодержувачами, а також своєчасне оформлення документів на перевезення вантажу; утримання під’їзних шляхів до пунктів навантаження та розвантаження у стані, які б відповідали нормам охорони праці і техніки безпеки; забезпечення потрібними для навантаження (розвантаження) обладнанням та допоміжними матеріалами; інформаційне забезпечення в пунктах виконання перевантажувальних робіт водіїв та інших учасників транспортного процесу.

До обов’язків перевізника входять визначення типу та кількості автомобілів, потрібних для міжнародного перевезення вантажу; забезпечення своєчасного подання автотранспортного засобу до пунктів навантаження згідно з узгодженим сторонами графіком; рухомий склад має бути придатним для перевезення конкретного вантажу; забезпечення охорони та збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення до моменту видачі в пункті призначенні одержувачу вантажу.

Сторони можуть передбачити в договорі автотранспортного перевезення додаткові умови, до яких належать страхування; визначення норм навантаження (розвантаження); порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження тощо. У договорах міжнародного автотранспортного перевезення вантажу залежно від виду вантажу відображають особливості перевезення короткострокових, небезпечних, швидкопсувних та інших вантажів.

Договори щодо допоміжних операцій, пов’язаних з міжнародний автомобільним перевезенням пасажирів і вантажів

До договорів, які сприяють здійсненню міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, належать наступні групи договорів:

– договір транспортного експедитування;

– договори страхування.

Договір транспортного експедитування – матеріально оформлена угода, за якою одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату та за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з міжнародним автотранспортним перевезенням вантажів. Експедитор – суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт – споживач послуг експедитора – суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Клієнтом можуть бути як відправник, так і одержувач вантажу, які знаходяться на територіях різних держав.

Сторони договору транспортного експедирування визначають умови транспортного експедирування за взаємною домовленістю в межах норм міжнародного та національного права. Таким чином, ці умови позбавляються диспозитивності і набувають імперативного характеру. Так як договір транспортного експедирування передбачає надання послуг, пов’язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного вантажів, він вважається зовнішньоекономічним договором, повинен відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічний договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі і є юридично самостійним. Для систематичного надання транспортно-експедиторських послуг можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

Договір страхування – один з видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договори страхування є консенсуальні, оплатні та двосторонні. До консенсуальних ці договори належать, оскільки для їх укладення достатньо лише згоди сторін. О платними договори страхування називають тому, що одна сторона бере на себе зобов’язання здійснити страхову виплату іншій стороні за умов, що інша сторона бере на себе зобов’язання сплачувати страхові платежі. Договір є двостороннім, оскільки дві сторони договору набувають певних прав і стають взаємно зобов’язаними. Договори страхування укладаються в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Існують такі види договорів страхування при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень:

– договір страхування відповідальності перевізника перед іноземними громадянами;

– договір страхування відповідальності перевізника перед пасажирами;

– договір страхування відповідальності перевізника перед власником вантажу;

– договір страхування відповідальності, пов’язаної з митними процедурами.

Договір страхування відповідальності перевізника перед іноземними громадянами. При виїзді зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни – члена міжнародної системи автострахування “Зелена картка”, власник транспортного засобу зобов’язаний укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника (користувача) транспортного засобу перед третіми особами, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика – повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро – страховий сертифікат “Зелена картка” єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах-членах цієї міжнародної системи страхування.

“Зелена картка” оформляється єдиним договором (полісом) міжнародного зразка на відміну від українського страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

На “Зелену картку” не поширюються пільги, встановлені в Україні для окремих категорій власників (водіїв) транспортних засобів (інваліди, потерпілі від аварії на Чорнобильській АЕС тощо).

Договір страхування відповідальності перевізника перед пасажирами – це двосторонній договір між страхувальником (перевізником) і страховиком щодо захисту від усіх існуючих ризиків в період здійснення туристичних, човникових та інших перевезень пасажирів та багажів автобусами у міжнародному сполученні. За угодою “Interbus” при міжнародних перевезеннях пасажирів та багажу автобусами у міжнародному сполученні повинен бути оформлений “Журнал реєстрації шляхових листів пасажирів” зі списком пасажирів.

Договір укладається за принципом кількості місць: страхова сума встановлюється на кожне місце (пасажира) у транспортному засобі і не може перевищувати кількості посадочних місць, передбачених виробником транспортного засобу. Перевізник, сплативши страховий платіж, отримує страхове свідоцтво, яке діє протягом терміну дії “Журналу реєстрації шляхових листів пасажирів”. Оформивши страхове свідоцтво, перевізник гарантує пасажирам та водіям систему захисту від матеріальних втрат, які можуть виникнути в результаті нещасного випадку й інших ризикових обставин під час поїздки.

Договір страхування відповідальності перевізника перед власником вантажу. Стосовно вантажу можуть заключатися кілька видів договорів страхування: з одного боку, продавець-резидент (покупець-нерезидент) страхує сам вантаж, з іншого – перевізник страхує свою відповідальність перед продавцем (покупцем) щодо збереження цього вантажу. Якщо відбувся страховий випадок, то в питанні про виплату страхового відшкодування беруть участь власник вантажу, перевізник і обидва страховики, оскільки власник вантажу і перевізник можуть звертатись у різні страхові компанії.

На практиці в зовнішньоекономічному договорі у розділі “Відповідальність сторін” зазвичай передбачають відповідальність перевізника перед власником вантажу. Тому, якщо під час перевезення вантаж буде пошкоджено чи знищено, власник оформляє претензію до перевізника, а той, у свою чергу, узгоджує питання відшкодування збитку зі своїм страховиком за страховим договором своєї відповідальності.

Договір страхування відповідальності автоперевізника, який перевозить вантаж за кордон, ще називають “договором страхуванням CMR”. Таке страхування здійснюють згідно з Конвенцією про договір дорожнього перевезення вантажів та нормами державного транспортного законодавства країни, куди переміщають вантаж. Автоперевізник страхує свою відповідальність, яка може наступити в результаті перевищення строків доставки вантажу, його псування та знищення внаслідок різних подій, за відшкодування додаткових витрат.

Договір страхування відповідальності, пов’язаної з митними процедурами – призначений для страхування відповідальності:

– за ввізним (вивізним) митом та зборами, а також за відсотками за прострочення, які можуть накладатися відповідно до законів і правил іноземних держав у разі порушення умов перевезення;

– за штрафами, які накладають органи влади за порушення митних законів і правил іноземних держав, якщо страхувальник не повністю виконав умови договору перевезення;

– у зв’язку з відшкодуванням митних зборів та податків, провізних платежів, а також витрат на виконання митних вимог, понесених клієнтом страхувальника у разі повної або часткової загибелі вантажу, пасажирів, багажу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Основи зовнішньоекономічної діяльності – Зінь Е. А. – 6.4. Види договорів в сфері міжнародних автомобільних перевезень