Основи сучасної політології – Цюрупа М. В
Демократичний розвиток України, як засвідчила її історія останніх років, стає невід’ємним від рівня політичної культури людей – як керівників, так і пересічних громадян. У свою чергу високий рівень політичної культури має базуватись на знаннях,
Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та
Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та
Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та
Друге питання вступної лекції присвячено методологічним проблемам науки і навчальної дисципліни. Методологія – це вчення про доцільність та необхідність дослідження об’єкту і предмету певної науки, логічно пов’язаною сукупністю методів, спеціальними засобами і процедурами на
Розглядаючи третє питання теми зауважимо, що у політичній науці впродовж сотень років її становлення склалось декілька усталених теоретичних конструктів (парадигм), основні з яких типологізовано проф. Ф. М. Рудичем. Парадигми є своєрідною моделлю побудови і
Четверте питання вступної теми присвячено тій ролі, яку відіграє політологія у житті суспільства в цілому та для будь-якої конкретної сфери суспільного буття, зокрема, та для орієнтації приватного (особистісного) життя. Функції політології та роль політологічного
1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу У першому питанні теш ми звернемось до витоків загальнополітичних та поглядів у країнах Стародавнього Близького та Далекого Сходу. Багато з того, що сьогодні ми називаємо політикою, виникло
1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу У першому питанні теш ми звернемось до витоків загальнополітичних та поглядів у країнах Стародавнього Близького та Далекого Сходу. Багато з того, що сьогодні ми називаємо політикою, виникло
Друге питання теми присвячене осмисленню здобутків представників античності у сфері політики, влади, політичних явищ. В історії політологічної думки античності можна виділити декілька історичних етапів, які віддзеркалили становлення і занепад старогрецької державності (ІХ-ІІ ст. до
Третє питання теми висвітлює політологічну думку епохи Середньовіччя, яка не повністю охоплюється теологічною парадигмою, розглянутою нами у першій лекції. На відміну від віротерпимих релігійних систем давнього світу, що толерантно ставилися до інших вчень, зокрема,
Четверте питання теми присвячене періоду створення політичної науки в часи Відродження. Велике науково-історичне значення для розвитку політичної думки мала творчість Н. Макіавеллі, Ж. Бодена та інших видатних мислителів епохи Ренесансу (Відродження). Відтоді мислителі вперше
У четвертому питанні теми ми звертаємось до альтернативних політичних доктрин епохи зародження і розвитку капіталізму. Новий час ознаменувався і новими соціальними протиріччями в Європі, революційними війнами, що поставили перед теоретичною думкою завдання раціонального пояснення
Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб
Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб
Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб
Друге питання теми присвячено дослідженню феномену політичної влади, яка, на наш погляд, містить у собі ознаки найвищої фактичної могутності, найбільшої реальності буття, до того ж влада тісно пов’язана з застосуванням сили задля збільшення могутності
У третьому питанні теми розглядаються політичні явища, процеси, спектр діяльності політичних інститутів, різних суб’єктів політики, з яких і складається політичне буття, що представляє собою певну таємницю для непосвячених у тонкощі політичного дійства. Почнемо з
2.4.1. Політика як соціальне явище, сфера суспільної діяльності та суб’єктивного активізму У першому питанні темп розглядається сутність, зміст, форми прояву політики у різних суспільних сферах, функції цього кореневого терміну політичної науки. Термін “політика” є
2.4.1. Політика як соціальне явище, сфера суспільної діяльності та суб’єктивного активізму У першому питанні темп розглядається сутність, зміст, форми прояву політики у різних суспільних сферах, функції цього кореневого терміну політичної науки. Термін “політика” є
У другому питанні лекції мовиться про види і типи політики. Важливим моментом аналізу політики, поки що начебто нерозчленованої, неструктурованої за напрямками діяльності, є вирізнення особливостей внутрішньої, зовнішньої, світової, регіональної політики. Внутрішня політика – це
2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості У першому питанні теми розглядається сутність, зміст та рівні політичної свідомості, яка особливим чином віддзеркалює політичне буття. Політичні явища і процеси, мабуть що найбільшою мірою,
2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості У першому питанні теми розглядається сутність, зміст та рівні політичної свідомості, яка особливим чином віддзеркалює політичне буття. Політичні явища і процеси, мабуть що найбільшою мірою,
У другому питанні теми ми розглядаємо два основних рівня політичної свідомості з точки глибини пізнання політичних явищ, політичного буття як наближення до розуміння тенденцій та закономірностей функціонування політичної сфери в цілому. Буденна політична свідомість
Третє питання теми присвячене аналізу основних сучасних ідейно-політичних течій, які засновані та функціонують на основі доктрин певної політичної ідеології. Нарівні теоретичному та пропагандистському (тому, що спонукають до відповідних дій у політиці) склалось декілька примітних
2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи При розгляді першого питання теми зважимо на те, що у XX столітті з’являються нові методологічні підходи до осмислення політичної сфери життя суспільства, які були запозичені з досягнень
2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи При розгляді першого питання теми зважимо на те, що у XX столітті з’являються нові методологічні підходи до осмислення політичної сфери життя суспільства, які були запозичені з досягнень
Друге питання теми продемонструє нам неоднозначність підходів до виявлення суттєвих ознак та місця системи політичного життя. У політичній науці склалось декілька наукових концепцій політичної системи. Марксистська політологічна парадигма виходила з того, що політична система
Третє питання теми присвячено аналізу найтиповіших видів політичної системи, бо незважаючи на значні відмінності у політичних порядках різних країн, їх політичні системи можуть групуватись за певними ознаками. . Розрізняють декілька типів політичних систем за
Четверте питання лекції присвячене найбільш актуальній проблемі політичного життя України – реформуванню існуючої політичної системи. Перш за все зафіксуємо наявний, хоча і відносно динамічний, стан політичної системи України. Політична система сучасної України складається з
Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та
Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та
Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та
Друге питання теми розглядає проблему практичної організації влади у державі. Для цього використовуються поняття “форми державного управління”, “форми державного устрою”, “політичний режим”, “форма держави”. Останнє синтетичне поняття і включає у себе такі елементи, як
3.8.1. Зародження та становлення політичних партій Перше питання лекції розкриває історично-науковий аспект проблеми зародження і розвитку політичних партій. Політична історія показує, шо виникнення партійне випадкове, їх поява зумовлена об’єктивними потребами участі різних верств громадян
3.8.1. Зародження та становлення політичних партій Перше питання лекції розкриває історично-науковий аспект проблеми зародження і розвитку політичних партій. Політична історія показує, шо виникнення партійне випадкове, їх поява зумовлена об’єктивними потребами участі різних верств громадян
Друге питання теми розкриває ознаки і сутність політичних партій, структуру, соціально-політичні функції у політичній системі суспільства. Це питання залишається проблемним у політичній науці. Як ми встановили, політична партія сьогодні – це політична організація, яка
Трете питання теми конкретизує питання типології політичних партій, яких може буде декілька десятків у одній державі. Проблема типології політичних партій, яких у світі налічується більше ніж 800, є актуальною для України, адже у ній
Четверте питання лекції переводить теоретичний матеріал щодо партій у практичну площину – у сучасному реальному соціально-політичному житті України представлено групи партій трьох напрямків – правого, лівого спрямування та центру. Сучасні політичні партій правої орієнтації
3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання Перше питання теми розкриває зміст однієї з важливіших і актуальніших цінностей сучасного суспільства – демократії, на основі якої будується не тільки концепція управління суспільством XXI століття,
3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання Перше питання теми розкриває зміст однієї з важливіших і актуальніших цінностей сучасного суспільства – демократії, на основі якої будується не тільки концепція управління суспільством XXI століття,
Друге питання теми присвячено проблемі, яка недостатньо висвітлена у навчальній літературі – загрозам демократі! і відповідно пошуку можливостей її захисту. Однією з складних, “невидимих” загроз реальній демократії є представництво – передача важелів влади від
Трете питання теми присвячено аналізу злободенної та актуальної проблеми становлення громадянського суспільства. Воно має особливе значення для України у зв’язку з подальшим розвитком демократії та змінами у конституційному ладі країни, які спонукають до історико-порівняльного
Четверте питання теми аналізує зміст поняття “правова держава” та її взаємодію із громадянським суспільством. Концепція правової держави органічно пов’язана з ідеєю громадянського суспільства, вона, до речі, з’явилась у розвиненому виді майже одночасно з першою.
3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці Перше питання теми розкриває зміст поняття “політичне лідерство” та вказує на особливості його осмислення у сучасній політичній науці. Проблема політичного лідерства позначає взаємодію різних
3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці Перше питання теми розкриває зміст поняття “політичне лідерство” та вказує на особливості його осмислення у сучасній політичній науці. Проблема політичного лідерства позначає взаємодію різних
У другому питанні теми розкриваються основні теорії лідерства та розглядаються певні типи політичних лідерів, що дозволяє нам бачити індивідуальне, специфічне та загально – політичне у лідерів різних часів і народів. Найбільш ранньою та широко
При висвітленні третього питання теми щодо співвідношення понять і функцій політичного лідера та керівника за основними ідеями ми обрали: – загально філософське положення щодо суперечливої єдності свободи і відповідальності суб’єктів соціальних дій; – принципові
3.11.1. Війна як соціально-політичне явище: сутність, зміст, тенденції зміни політичного дискурсу Перше питання теми розкриває особливості політологічного підходу до війни як вельми складного соціально-політичного явища, яке активно почало досліджуватись у філософській, правовій, міжнародно-гуманітарній, соціально-політичній
3.11.1. Війна як соціально-політичне явище: сутність, зміст, тенденції зміни політичного дискурсу Перше питання теми розкриває особливості політологічного підходу до війни як вельми складного соціально-політичного явища, яке активно почало досліджуватись у філософській, правовій, міжнародно-гуманітарній, соціально-політичній