Основи сучасної політології – Цюрупа М. В

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

Демократичний розвиток України, як засвідчила її історія останніх років, стає невід’ємним від рівня політичної культури людей – як керівників, так і пересічних громадян. У свою чергу високий рівень політичної культури має базуватись на знаннях,

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна

Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.2. Методологічні засади, категорії та принципи політології

Друге питання вступної лекції присвячено методологічним проблемам науки і навчальної дисципліни. Методологія – це вчення про доцільність та необхідність дослідження об’єкту і предмету певної науки, логічно пов’язаною сукупністю методів, спеціальними засобами і процедурами на

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.3. Основні парадигми політичного мислення

Розглядаючи третє питання теми зауважимо, що у політичній науці впродовж сотень років її становлення склалось декілька усталених теоретичних конструктів (парадигм), основні з яких типологізовано проф. Ф. М. Рудичем. Парадигми є своєрідною моделлю побудови і

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.4. Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

Четверте питання вступної теми присвячено тій ролі, яку відіграє політологія у житті суспільства в цілому та для будь-якої конкретної сфери суспільного буття, зокрема, та для орієнтації приватного (особистісного) життя. Функції політології та роль політологічного

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу У першому питанні теш ми звернемось до витоків загальнополітичних та поглядів у країнах Стародавнього Близького та Далекого Сходу. Багато з того, що сьогодні ми називаємо політикою, виникло

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу

1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу У першому питанні теш ми звернемось до витоків загальнополітичних та поглядів у країнах Стародавнього Близького та Далекого Сходу. Багато з того, що сьогодні ми називаємо політикою, виникло

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.2. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

Друге питання теми присвячене осмисленню здобутків представників античності у сфері політики, влади, політичних явищ. В історії політологічної думки античності можна виділити декілька історичних етапів, які віддзеркалили становлення і занепад старогрецької державності (ІХ-ІІ ст. до

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.3. Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

Третє питання теми висвітлює політологічну думку епохи Середньовіччя, яка не повністю охоплюється теологічною парадигмою, розглянутою нами у першій лекції. На відміну від віротерпимих релігійних систем давнього світу, що толерантно ставилися до інших вчень, зокрема,

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.4. Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

Четверте питання теми присвячене періоду створення політичної науки в часи Відродження. Велике науково-історичне значення для розвитку політичної думки мала творчість Н. Макіавеллі, Ж. Бодена та інших видатних мислителів епохи Ренесансу (Відродження). Відтоді мислителі вперше

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.5. Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

У четвертому питанні теми ми звертаємось до альтернативних політичних доктрин епохи зародження і розвитку капіталізму. Новий час ознаменувався і новими соціальними протиріччями в Європі, революційними війнами, що поставили перед теоретичною думкою завдання раціонального пояснення

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 2.3. Політичне буття суспільства

Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст

Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.3.2. Політична влада – вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

Друге питання теми присвячено дослідженню феномену політичної влади, яка, на наш погляд, містить у собі ознаки найвищої фактичної могутності, найбільшої реальності буття, до того ж влада тісно пов’язана з застосуванням сили задля збільшення могутності

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.3.3. Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

У третьому питанні теми розглядаються політичні явища, процеси, спектр діяльності політичних інститутів, різних суб’єктів політики, з яких і складається політичне буття, що представляє собою певну таємницю для непосвячених у тонкощі політичного дійства. Почнемо з

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

2.4.1. Політика як соціальне явище, сфера суспільної діяльності та суб’єктивного активізму У першому питанні темп розглядається сутність, зміст, форми прояву політики у різних суспільних сферах, функції цього кореневого терміну політичної науки. Термін “політика” є

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.4.1. Політика як соціальне явище, сфера суспільної діяльності та суб’єктивного активізму

2.4.1. Політика як соціальне явище, сфера суспільної діяльності та суб’єктивного активізму У першому питанні темп розглядається сутність, зміст, форми прояву політики у різних суспільних сферах, функції цього кореневого терміну політичної науки. Термін “політика” є

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.4.2. Типи, види політики та специфіка їх змісту

У другому питанні лекції мовиться про види і типи політики. Важливим моментом аналізу політики, поки що начебто нерозчленованої, неструктурованої за напрямками діяльності, є вирізнення особливостей внутрішньої, зовнішньої, світової, регіональної політики. Внутрішня політика – це

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості У першому питанні теми розглядається сутність, зміст та рівні політичної свідомості, яка особливим чином віддзеркалює політичне буття. Політичні явища і процеси, мабуть що найбільшою мірою,

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості

2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості У першому питанні теми розглядається сутність, зміст та рівні політичної свідомості, яка особливим чином віддзеркалює політичне буття. Політичні явища і процеси, мабуть що найбільшою мірою,

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.5.2. Політична ідеологія та політична психологія

У другому питанні теми ми розглядаємо два основних рівня політичної свідомості з точки глибини пізнання політичних явищ, політичного буття як наближення до розуміння тенденцій та закономірностей функціонування політичної сфери в цілому. Буденна політична свідомість

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.5.3. Основні ідейно-політичні течії сучасності

Третє питання теми присвячене аналізу основних сучасних ідейно-політичних течій, які засновані та функціонують на основі доктрин певної політичної ідеології. Нарівні теоретичному та пропагандистському (тому, що спонукають до відповідних дій у політиці) склалось декілька примітних

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи При розгляді першого питання теми зважимо на те, що у XX столітті з’являються нові методологічні підходи до осмислення політичної сфери життя суспільства, які були запозичені з досягнень

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи

2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи При розгляді першого питання теми зважимо на те, що у XX столітті з’являються нові методологічні підходи до осмислення політичної сфери життя суспільства, які були запозичені з досягнень

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.2. Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

Друге питання теми продемонструє нам неоднозначність підходів до виявлення суттєвих ознак та місця системи політичного життя. У політичній науці склалось декілька наукових концепцій політичної системи. Марксистська політологічна парадигма виходила з того, що політична система

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.3. Типи сучасних політичних систем

Третє питання теми присвячено аналізу найтиповіших видів політичної системи, бо незважаючи на значні відмінності у політичних порядках різних країн, їх політичні системи можуть групуватись за певними ознаками. . Розрізняють декілька типів політичних систем за

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.4. Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр

Четверте питання лекції присвячене найбільш актуальній проблемі політичного життя України – реформуванню існуючої політичної системи. Перш за все зафіксуємо наявний, хоча і відносно динамічний, стан політичної системи України. Політична система сучасної України складається з

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства

Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства

Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.7.2. Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

Друге питання теми розглядає проблему практичної організації влади у державі. Для цього використовуються поняття “форми державного управління”, “форми державного устрою”, “політичний режим”, “форма держави”. Останнє синтетичне поняття і включає у себе такі елементи, як

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

3.8.1. Зародження та становлення політичних партій Перше питання лекції розкриває історично-науковий аспект проблеми зародження і розвитку політичних партій. Політична історія показує, шо виникнення партійне випадкове, їх поява зумовлена об’єктивними потребами участі різних верств громадян

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.1. Зародження та становлення політичних партій

3.8.1. Зародження та становлення політичних партій Перше питання лекції розкриває історично-науковий аспект проблеми зародження і розвитку політичних партій. Політична історія показує, шо виникнення партійне випадкове, їх поява зумовлена об’єктивними потребами участі різних верств громадян

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.2. Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

Друге питання теми розкриває ознаки і сутність політичних партій, структуру, соціально-політичні функції у політичній системі суспільства. Це питання залишається проблемним у політичній науці. Як ми встановили, політична партія сьогодні – це політична організація, яка

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.3. Типологія політичних партій. Типи партійних систем

Трете питання теми конкретизує питання типології політичних партій, яких може буде декілька десятків у одній державі. Проблема типології політичних партій, яких у світі налічується більше ніж 800, є актуальною для України, адже у ній

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.4. Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

Четверте питання лекції переводить теоретичний матеріал щодо партій у практичну площину – у сучасному реальному соціально-політичному житті України представлено групи партій трьох напрямків – правого, лівого спрямування та центру. Сучасні політичні партій правої орієнтації

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава

3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання Перше питання теми розкриває зміст однієї з важливіших і актуальніших цінностей сучасного суспільства – демократії, на основі якої будується не тільки концепція управління суспільством XXI століття,

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання

3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання Перше питання теми розкриває зміст однієї з важливіших і актуальніших цінностей сучасного суспільства – демократії, на основі якої будується не тільки концепція управління суспільством XXI століття,

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.2. Загрози реальній демократії та її захист

Друге питання теми присвячено проблемі, яка недостатньо висвітлена у навчальній літературі – загрозам демократі! і відповідно пошуку можливостей її захисту. Однією з складних, “невидимих” загроз реальній демократії є представництво – передача важелів влади від

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.3. Громадянське суспільство як царина демократії

Трете питання теми присвячено аналізу злободенної та актуальної проблеми становлення громадянського суспільства. Воно має особливе значення для України у зв’язку з подальшим розвитком демократії та змінами у конституційному ладі країни, які спонукають до історико-порівняльного

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.4. Громадянське суспільство і правова держава

Четверте питання теми аналізує зміст поняття “правова держава” та її взаємодію із громадянським суспільством. Концепція правової держави органічно пов’язана з ідеєю громадянського суспільства, вона, до речі, з’явилась у розвиненому виді майже одночасно з першою.

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці Перше питання теми розкриває зміст поняття “політичне лідерство” та вказує на особливості його осмислення у сучасній політичній науці. Проблема політичного лідерства позначає взаємодію різних

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці

3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці Перше питання теми розкриває зміст поняття “політичне лідерство” та вказує на особливості його осмислення у сучасній політичній науці. Проблема політичного лідерства позначає взаємодію різних

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.10.2. Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

У другому питанні теми розкриваються основні теорії лідерства та розглядаються певні типи політичних лідерів, що дозволяє нам бачити індивідуальне, специфічне та загально – політичне у лідерів різних часів і народів. Найбільш ранньою та широко

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.10.3. Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

При висвітленні третього питання теми щодо співвідношення понять і функцій політичного лідера та керівника за основними ідеями ми обрали: – загально філософське положення щодо суперечливої єдності свободи і відповідальності суб’єктів соціальних дій; – принципові

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

3.11.1. Війна як соціально-політичне явище: сутність, зміст, тенденції зміни політичного дискурсу Перше питання теми розкриває особливості політологічного підходу до війни як вельми складного соціально-політичного явища, яке активно почало досліджуватись у філософській, правовій, міжнародно-гуманітарній, соціально-політичній

Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.11.1. Війна як соціально-політичне явище: сутність, зміст, тенденції зміни політичного дискурсу

3.11.1. Війна як соціально-політичне явище: сутність, зміст, тенденції зміни політичного дискурсу Перше питання теми розкриває особливості політологічного підходу до війни як вельми складного соціально-політичного явища, яке активно почало досліджуватись у філософській, правовій, міжнародно-гуманітарній, соціально-політичній