Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – ВИСНОВКИ
1. Міжнародна політика є важливим видом політики, яка проводиться народами і урядами на міжнародній арені з метою забезпечення своїх національних інтересів. Важливіша проблема полягає у координації, узгодженості, взаємодії зусиль різних країн у досягненні загальної мети – забезпечення мирних умов людського розвитку.
2. Геополітика є такою концепцією зовнішньої політики, яка базується на визнанні визначальними чинників політичної історії та географи – просторових факторів, кліматичних умов, наявності виходів до морів і океанів, що забезпечує могутність держав та можливості домінування у планетарному чи субконтинентальному (континентальному) масштабі.
3. Новий світовий порядок у політичному аспекті означає таку архітектоніку міжнародних відносин, яка покінчить з конфронтаційним минулим людства та буде заснована на принципах рівності, поваги до суверенітету, заборони застосування сили у міжнародних відносинах. Водночас цей порядок передбачає воєнно-політичну діяльність блоків і Альянсів.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Назвіть атрибути зовнішньої політики.
2. Проаналізуйте зміст основних підходів до зовнішньої політики в історії політології.
3. У якому відношенні знаходяться зовнішня політика та геополітика?
4. Визначте особливості національних шкіл геополітики.
5. Яким чином геополітичні настанови трансформуються у політичні гасла та політичні програми?
6. Охарактеризуйте сучасні геополітичні настанови Росії та місце України в них.
7. Розкрийте політичний сенс діяльності блоку НАТО.
8. Що означає термін “новий світовий порядок” і яке місце займають у ньому міжнародно-правові аспекти?
9. На чому базувалися світові порядки часів “холодної війни”?
ЛІТЕРАТУРА:
1. Towards NATO’s Political and military Strategy for The 2Pst Century. Bratislava, 2004.
2. Довідник НАТО.-Брюссель, 2001.
3. ЕндрюХейвуд. Политология. Второе изд. Пер. с англ. – М., 2005.
4. Каплан М. Система и процесс в международной политике // Теория международных отношений: Хрестоматия.- М.” 2002.
5. Конституція України. – К, 1996.
6. Политология: Хрестоматия. – Спб.: Питер, 2006.
7. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.
8. Политология: Учебник для Вузов/ под ред. В. Н. Лавриненко.- М.. 2002.
9. Политология: Учебное пособие / Под ред. A. C. Тургаева, А.2. Хренова. – Спб., 2005.
10. Політологія: підручник для Вузів / Ред. Кремень В. Г., Пазенок B. C. та ін.-К.,2001.
11. C. Г. Рябов, M. B. Томенко. Основи теорії політики. – К., 1995.
12. Цюрупа М. В., Ясинська B. C. ma ін. Основи загальної та воєнної політології. – К.: НАОУ, 2007.
13. Шульга М. А. Російський дискурс геополітики. – К., 2006.
Related posts:
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.4. Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина Четверте питання вступної теми присвячено тій ролі, яку відіграє політологія у житті суспільства в цілому та для будь-якої конкретної сфери суспільного буття, зокрема, та для орієнтації приватного (особистісного) життя. Функції політології та роль політологічного знання в житті суспільства і кожної окремої людини, особливо політично активної, фахівця – керівника визначаються у більшості тим, наскільки масштабно ці […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.10.3. Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник При висвітленні третього питання теми щодо співвідношення понять і функцій політичного лідера та керівника за основними ідеями ми обрали: – загально філософське положення щодо суперечливої єдності свободи і відповідальності суб’єктів соціальних дій; – принципові положення теорії рис лідерства, згідно із якими масштабні риси і потрібні для ефективності роботи механізму лідерства, і водночас вони формуються в […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.13.2. Геополітика як галузь сучасного політичного знання Друге питання лекції присвячено розгляду особливих політичних доктрин, які відносяться до зовнішньої політики та пов’язують її спрямованість з географічними (глобальними) факторами державного життя. Проблеми геополітики відносяться до тих, які мають не абстрактно-теоретичне значення, а є життєво важливими для України у практично-політичному аспекті, адже на думку сучасного американського політолога 36. Бжезінського, демократичній Україні належить показати для […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.4. Громадянське суспільство і правова держава Четверте питання теми аналізує зміст поняття “правова держава” та її взаємодію із громадянським суспільством. Концепція правової держави органічно пов’язана з ідеєю громадянського суспільства, вона, до речі, з’явилась у розвиненому виді майже одночасно з першою. Одним із засновників теорії правової держави був Джон Локк, який у 1690 році у “Двох трактатах про політичне правління” запропонував ідеї […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.4.2. Типи, види політики та специфіка їх змісту У другому питанні лекції мовиться про види і типи політики. Важливим моментом аналізу політики, поки що начебто нерозчленованої, неструктурованої за напрямками діяльності, є вирізнення особливостей внутрішньої, зовнішньої, світової, регіональної політики. Внутрішня політика – це керівництво суспільними справами всередині держави згідно із особливостями функціонування кожної із суспільних сфер. Тому більш виразно можна говорити про економічну, соціальну, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.2. Методологічні засади, категорії та принципи політології Друге питання вступної лекції присвячено методологічним проблемам науки і навчальної дисципліни. Методологія – це вчення про доцільність та необхідність дослідження об’єкту і предмету певної науки, логічно пов’язаною сукупністю методів, спеціальними засобами і процедурами на основі встановлених пізнавальних принципів. Методологія політології є цілісна система логічно зв’язаних теоретичних, власне методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур з метою отримання […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.12.3. Політична культура керівника – системна громадянська якість Третє питання теми є не тільки важливим, але й одним із завершальних, підсумкових для курсу політології, адже громадянин, керівник має засвоїти політичну культуру свого суспільства та діяти на основі розуміння свого високого соціально-політичного призначення. Політична культура керівника має загальні та специфічні риси. До загальних рис ми віднесли типологічні риси домінуючої політичної культури суспільства-підданської чи громадянської, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна 1.1.1. Політологія – інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та встановити соціальний статус цієї науки та навчальної дисципліни, показати її місце у фаховій підготовці сучасного спеціаліста і громадянина демократичної держави, обгрунтувати […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.12.4. Шляхи формування політичної культури громадянина демократичної держави Третє питання теми є не тільки важливим, але й одним із завершальних, підсумкових для курсу політології, адже громадянин, керівник має засвоїти політичну культуру свого суспільства та діяти на основі розуміння свого високого соціально-політичного призначення. Політична культура керівника має загальні та специфічні риси. До загальних рис ми віднесли типологічні риси домінуючої політичної культури суспільства-підданської чи громадянської, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.13.3. Основні школи і напрямки геополітики Третє питання лекції присвячено аналізу конкретних шкіл геополітики та основним положенням їх засновників та продовжувачів. На відміну від текстів глав у поширених на теренах України підручників проф. Ф. М. Рудича щодо геополітики, ми намагаємось більш широко розкрити сучасні геополітичні теорії найближчих і впливових стосовно України закордонних авторів, особливо російських. Спочатку звернемось до “класичних” шкіл геополітики […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА Демократичний розвиток України, як засвідчила її історія останніх років, стає невід’ємним від рівня політичної культури людей – як керівників, так і пересічних громадян. У свою чергу високий рівень політичної культури має базуватись на знаннях, а не на упередженнях, міфах, утопічних сподіваннях, буденних уявленнях щодо політики, форм влади, керування суспільними справами. Підгрунтя політичної культури громадянина лежить […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України 3.8.1. Зародження та становлення політичних партій Перше питання лекції розкриває історично-науковий аспект проблеми зародження і розвитку політичних партій. Політична історія показує, шо виникнення партійне випадкове, їх поява зумовлена об’єктивними потребами участі різних верств громадян в управлінні розвитком суспільства та субактивними мотивами-прагненнями активної частини людей мати власну політичну організацію з метою включитись у процес здобуття, утримання […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.1.3. Основні парадигми політичного мислення Розглядаючи третє питання теми зауважимо, що у політичній науці впродовж сотень років її становлення склалось декілька усталених теоретичних конструктів (парадигм), основні з яких типологізовано проф. Ф. М. Рудичем. Парадигми є своєрідною моделлю побудови і вирішення головних проблем: пізнання природи, сутності, змісту політики, її джерел, тенденцій розвитку, способів реалізації в державі та сучасному світі. Парадигми – […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.4. Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр Четверте питання лекції присвячене найбільш актуальній проблемі політичного життя України – реформуванню існуючої політичної системи. Перш за все зафіксуємо наявний, хоча і відносно динамічний, стан політичної системи України. Політична система сучасної України складається з української суверенної, незалежної, демократичної, правової, соціальної держави, яка є рівноправним суб’єктом міжнародних відносин, багатопартійної системи атомарного типу (більше ніж 120 політичних […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.3.3. Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства У третьому питанні теми розглядаються політичні явища, процеси, спектр діяльності політичних інститутів, різних суб’єктів політики, з яких і складається політичне буття, що представляє собою певну таємницю для непосвячених у тонкощі політичного дійства. Почнемо з політичних процесів, притаманних нашому сьогоденню, тобто актуальному політичному буттю. Відомі політологи М. Томенкота С. Рябов визначають ці елементи політичного буття як […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.13.1. Міжнародна політика в структурі відносин держав Кожен історичний період актуалізує ту чи іншу галузь політичного знання в залежності від того, які завдання у даний період ставлять перед собою уряди, який обшир політичного регулювання постає перед владою, лідерами, цілими державами, які справи вважаються найбільш актуальними та складними для політичного врегулювання. Звісно, ці проблеми потребують теоретичного опрацювання: осмислення, тлумачення, знайдення засобів переводу у […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.5.3. Основні ідейно-політичні течії сучасності Третє питання теми присвячене аналізу основних сучасних ідейно-політичних течій, які засновані та функціонують на основі доктрин певної політичної ідеології. Нарівні теоретичному та пропагандистському (тому, що спонукають до відповідних дій у політиці) склалось декілька примітних ідейно-політичних течій, які виступають теоретичним підгрунтям сучасних програм політичних партій. До них нами віднесемо лібералізм, консерватизм, націоналізм, марксизм, фашизм, пацифізм та […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.11.3. Мир як соціально-політичний стан суспільства Третє питання лекції присвячено аналізу взаємозв’язку війни і миру як протилежних станів соціально-політичного буття, які діалектично переходять у свою протилежність або у “своє інше”. Водночас їх об’єднує так звана політична сторона, притаманний їм соціально-політичний зміст як продовження політики можливостей переходу з одного стану на інший. Тому війна може бути “дивною”, як у 1939 році між […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.2. Загрози реальній демократії та її захист Друге питання теми присвячено проблемі, яка недостатньо висвітлена у навчальній літературі – загрозам демократі! і відповідно пошуку можливостей її захисту. Однією з складних, “невидимих” загроз реальній демократії є представництво – передача важелів влади від народу до Його “обранців”, народних представників, які, однак, мають тенденцію відокремлюватись від народу, вважаючи його “одноразовим” засобом здобуття реальної влади. Афоризм […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку Кожен історичний період актуалізує ту чи іншу галузь політичного знання в залежності від того, які завдання у даний період ставлять перед собою уряди, який обшир політичного регулювання постає перед владою, лідерами, цілими державами, які справи вважаються найбільш актуальними та складними для політичного врегулювання. Звісно, ці проблеми потребують теоретичного опрацювання: осмислення, тлумачення, знайдення засобів переводу у […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 2.3. Політичне буття суспільства Тема 2.3. Політичне буття суспільства 2.3.1. Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб розкрити видимі та утаємничені аспекти політичного буття, яке за радянських часів, як вважалось у суспільних науках, не мало статусу “реального” буття. […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.1. Зародження та становлення політичних партій 3.8.1. Зародження та становлення політичних партій Перше питання лекції розкриває історично-науковий аспект проблеми зародження і розвитку політичних партій. Політична історія показує, шо виникнення партійне випадкове, їх поява зумовлена об’єктивними потребами участі різних верств громадян в управлінні розвитком суспільства та субактивними мотивами-прагненнями активної частини людей мати власну політичну організацію з метою включитись у процес здобуття, утримання […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості 2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості У першому питанні теми розглядається сутність, зміст та рівні політичної свідомості, яка особливим чином віддзеркалює політичне буття. Політичні явища і процеси, мабуть що найбільшою мірою, ніж інші явища у своїх суспільних сферах, вимагають осмислення, оцінки, з’ясування свого ставлення людей до них, адже політика є, за визначенням […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.3. Типи сучасних політичних систем Третє питання теми присвячено аналізу найтиповіших видів політичної системи, бо незважаючи на значні відмінності у політичних порядках різних країн, їх політичні системи можуть групуватись за певними ознаками. . Розрізняють декілька типів політичних систем за різними підставами. Американські політологи Г. Алмонд і Дж. Істон в основу класифікації політичних систем кладуть тип політичної культури та політичний режим, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.12.2. Структура, види, типи, форми прояву політичної культури Друге питання теми присвячено аналізу типів, видів, форм політичної культури на основі встановлення зв’язку з нею політичного режиму – функціональної характеристики політичної системи, що включає методи і способи політичного владарювання, а також порядок взаємовідносин громадян, суспільства і політичної влади з політичною культурою. Політика і культура у політичній сфері життя суспільства відображають спільний об’єкт – політичні […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.3. Громадянське суспільство як царина демократії Трете питання теми присвячено аналізу злободенної та актуальної проблеми становлення громадянського суспільства. Воно має особливе значення для України у зв’язку з подальшим розвитком демократії та змінами у конституційному ладі країни, які спонукають до історико-порівняльного аналізу формування доктрин громадянського суспільства мислителями різних цивілізацій та “вибору” оптимальної національної моделі. Спочатку надамо робоче, більш-менш прийняте визначення громадянського суспільства […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та реалізацію зовнішньої та внутрішньої політики, це найважливіший суб’єкт політики, бо вона є уособленням влади, сили, авторитету, могутності нації. Томас Гоббс вказував, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності 2.5.1. Поняття та зміст, рівні та форми політичної свідомості У першому питанні теми розглядається сутність, зміст та рівні політичної свідомості, яка особливим чином віддзеркалює політичне буття. Політичні явища і процеси, мабуть що найбільшою мірою, ніж інші явища у своїх суспільних сферах, вимагають осмислення, оцінки, з’ясування свого ставлення людей до них, адже політика є, за визначенням […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.7.2. Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою Друге питання теми розглядає проблему практичної організації влади у державі. Для цього використовуються поняття “форми державного управління”, “форми державного устрою”, “політичний режим”, “форма держави”. Останнє синтетичне поняття і включає у себе такі елементи, як форма державного устрою, форма державного правління та політичний режим. Класифікація держав за вище перерахованими ознаками була проблемою ще за часів Платона […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.5. Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть У четвертому питанні теми ми звертаємось до альтернативних політичних доктрин епохи зародження і розвитку капіталізму. Новий час ознаменувався і новими соціальними протиріччями в Європі, революційними війнами, що поставили перед теоретичною думкою завдання раціонального пояснення феноменів держави, влади, війни і миру. Таку спробу розпочав Томас Гоббс у “Левіафані”, задуманому як виправдання диктатури Олівера Кромвеля. Права держави, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи 2.6.1. Смисл системного підходу до політичної системи При розгляді першого питання теми зважимо на те, що у XX столітті з’являються нові методологічні підходи до осмислення політичної сфери життя суспільства, які були запозичені з досягнень методології природничих наук, зокрема, здобутки у галузі електроніки і кібернетики. Одним з ефективних, ключовим методом у вивченні складних соціально-політичних явищ став […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства Тема 3.7. Держава – суб’єкт політики, інститут політичної системи суспільства 3.7.1. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства При розгляді першого питання не буде новелою вказівка на те що держава визначає зміст, спрямування та реалізацію зовнішньої та внутрішньої політики, це найважливіший суб’єкт політики, бо вона є уособленням влади, сили, авторитету, могутності нації. Томас Гоббс вказував, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці 3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці Перше питання теми розкриває зміст поняття “політичне лідерство” та вказує на особливості його осмислення у сучасній політичній науці. Проблема політичного лідерства позначає взаємодію різних суб’єктів політичного процесу з точки зору того, хто бере на себе право та зобов’язується тим самим вести за собою інших та […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер 3.10.1. Феномен політичного лідерства та його дослідження у політичній науці Перше питання теми розкриває зміст поняття “політичне лідерство” та вказує на особливості його осмислення у сучасній політичній науці. Проблема політичного лідерства позначає взаємодію різних суб’єктів політичного процесу з точки зору того, хто бере на себе право та зобов’язується тим самим вести за собою інших та […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі 3.12.1 Політична культура – ціннісна, духовно-практична сторона політичного життя Перше питання лекції звернено до фундаментальних засад розуміння культури суспільства та місця політичної культури в ній. Якщо звернутись до “дифференція – специфіка”, тобто до того, що відрізняє людство від тваринного світу, то перш за все це буде культура-специфічно людське, духовно-практичне, перетворююче начало на відміну від пристосувального […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.3. Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя Третє питання теми висвітлює політологічну думку епохи Середньовіччя, яка не повністю охоплюється теологічною парадигмою, розглянутою нами у першій лекції. На відміну від віротерпимих релігійних систем давнього світу, що толерантно ставилися до інших вчень, зокрема, до не теологічних політичних ідей, середньовічні релігійно-політичні доктрини встановлювали монополію на істину в усіх сферах. Не стала виключенням і теорія політики, […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу 1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу У першому питанні теш ми звернемось до витоків загальнополітичних та поглядів у країнах Стародавнього Близького та Далекого Сходу. Багато з того, що сьогодні ми називаємо політикою, виникло задовго до появи політичних інститутів, держави, системи політологічних знань. Громадянська історія людства від самого початку “політизувалась”, бо включала в себе намагання […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.4. Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни Четверте питання лекції переводить теоретичний матеріал щодо партій у практичну площину – у сучасному реальному соціально-політичному житті України представлено групи партій трьох напрямків – правого, лівого спрямування та центру. Сучасні політичні партій правої орієнтації в Україні мають свою історію, яка знає перемоги і поразки, кризи та періоди інтенсивного розвитку, вони тісно пов’язані з еволюцією вітчизняної […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.8.3. Типологія політичних партій. Типи партійних систем Трете питання теми конкретизує питання типології політичних партій, яких може буде декілька десятків у одній державі. Проблема типології політичних партій, яких у світі налічується більше ніж 800, є актуальною для України, адже у ній Мін’юстом України зареєстровано 138 партій станом на початок 2007 року, серед яких важко визначитись пересічному виборцю. У більшості підручників на теренах […]...
- Основи сучасної політології – Цюрупа М. В. – 3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання 3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання Перше питання теми розкриває зміст однієї з важливіших і актуальніших цінностей сучасного суспільства – демократії, на основі якої будується не тільки концепція управління суспільством XXI століття, а і народного контролю за діями будь-якої влади. Демократія виступає політичним ідеалом рівної, вільної участі всіх громадян у керівництві суспільними справами, […]...