Основи соціально-педагогічної діяльності – Шевців З. М. – 1.2. Компоненти, принципи і функції соціально-педагогічної діяльності
Соціально-педагогічна діяльність – це інтегроване, цілісне утворення, яке включає такі структурно-змістові компоненти: цільовий, мотиваційний, комунікативний, процесуальний, результативно-оціночний.
1. Цільовий або цілепокладання як основний компонент соціально-педагогічної діяльності вимагає визначення цілей діяльності, які необхідно розв’язати спеціалісту. Наступним кроком соціального педагога є Пошук шляхів розв ‘язання Проблеми. З цією метою на основі встановленого діагнозу розробляється цілепокладання (“дерево цілей”); добираються методи і форми організації. Головна мета визначає напрямок соціально-педагогічної діяльності, проміжні цілі – це завдання, які виступають засобами реалізації поставленої мети.
2. Мотиваційний компонент. Мотивація – це рушійна сила людської поведінки. Визначення мотиваційної готовності клієнта до процесу має включати дерево цілей “хочу-можу-роблю-отримую”.
3. Соціально-педагогічна діяльність за своєю сутністю є комунікативної. Під комунікативним компонентом розуміють взаємодію соціального педагога і клієнта, метою якої є оптимізація механізмів функціонування індивіда чи соціальної групи. У соціального педагога встановлюються міжособистісні, групові відносини, відносини у громаді.
Комунікації (спілкування) визначається стилем спілкування з різними категоріями людей: сором’язливими, агресивними, замкнутими, недовірливими, охочими до розмов, і тими, хто шукає справедливості та підтримки, і з тими, хто її вимагає.
4. Процесуальний компонент – це конкретний вибір змісту та виду діяльності, її технології. Завданням технології є розробка методик результативного цілеспрямованого впливу.
5. Результативний компонент включає моніторинг та оцінку виконаної роботи. Метою моніторингу в першу чергу є визначення ефективності заходів, уведених у план реалізації соціально-педагогічної діяльності.
Оцінка виконання соціально-педагогічної діяльності проводиться для того, щоб переконатися, наскільки успішно чи ні відбувається виконання завдань. Отож, моніторинг та оцінка є важливим компонентом при здійсненні соціально-педагогічної діяльності.
Соціально-педагогічна діяльність відбувається на основі дотримання таких принципів:
– законності та прав людини (забезпечення юридично-правовими документами);
– державного підходу;
– зв’язку змісту і форм з конкретними умовами життєдіяльності особистості;
– диференційованого та індивідуального підходу до клієнтів соціально-педагогічної діяльності;
– цілеспрямованості;
– системності;
– інтеграції;
– компетентності та компетенції;
– контролю та перевірки;
– специфічності (вибір адекватної технології);
– гуманізму;
– незалежності (виключає дискримінацію за віковими, політичними, статевими, релігійними, національними ознаками);
– клієнтоцентризму – клієнт завжди правий;
– конфіденційності;
– толерантності (діяльність спрямовується на різних клієнтів, тих хто потребує допомоги, не сортуючи їх на “добрих-поганих”, “зручних-незручних”, “податливих-безнадійних”.
Зміст соціально-педагогічної діяльності визначають наступні функції.
Комунікативна функція соціально-педагогічної діяльності полягає в налагодженні взаємодії особистості з різними сферами життєдіяльності.
Організаторська функція характеризує соціально-педагогічну діяльність з точки зору соціального менеджменту, що полягає в структуруванні, плануванні, розподілі різних видів діяльності, координації роботи з різними соціальними інститутами.
Прогностична функція означає передбачення результатів своєї діяльності.
Охоронно-захисна функція спрямована на відстоювання прав та інтересів дітей та молоді.
Діагностична функція покликана виявляти окремі аномалії в певному мікросоціумі.
Попереджувально-профілактична функція має на меті запобігання асоціальних явищ.
Корекційно-реабілітаційна функція полягає у зміні та удосконаленні якостей особистості, особливостей життєдіяльності клієнта.
Соціально-терапевтична функція спрямована на вчасне подолання кризових ситуацій та проблем клієнта.
Основними напрямами соціально-педагогічної діяльності є:
– підвищення рівня соціокультурної адаптації індивіда чи групи;
– профілактика явищ дезадаптації;
– робота з людьми девіантної поведінки;
– соціально-педагогічна реабілітація і корекція;
– посередництво між людиною та середовищем;
– забезпечення розвитку і саморозвитку особистості.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)