Основи ринкової економіки України – Селезньов В. В. – 4.2. Порядок укладення договорів
Договір вважається укладеним, якщо сторони в необхідній належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У будь-якому договорі його умови мають формулюватися гранично чітко, бути конкретними, відбивати всі особливості правовідносин, що встановлюються між сторонами.
Нарівні з істотними умовами в договорі можуть зазначатися і так звані звичайні умови, зміст яких відповідає диспозитивним нормам права. Це ті умови, що не потребують спеціального узгодження сторін, тому що вони набирають сили в результаті самого укладання договору.
Крім того, сторони можуть включати умови у договір, які називають випадковими. Це умови, які зазначаються сторонами з урахуванням надання їм такої можливості диспозитивною нормою, або умови, взагалі не врегульовані законом. Наприклад, сторони за договором мають право підвищити розмір санкцій за порушення договірних умов, встановлених нормативним актом, або передбачити санкції за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, за порушення яких законодавством санкції не передбачені.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не передбачена.
Якщо відповідно до закону або за угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, він може бути укладений як шляхом оформлення одного документа, підписаного сторонами, так і у кількох документах шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, що їх надсилає. Договір вважається укладеним у письмовій формі також і у випадку, коли воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.
Договір вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. При цьому договір, який укладає юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Використання при укладенні договорів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст договору у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті договору, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або службовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст договору не може бути підписаний особою, яка його укладає.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності – і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Підприємства, установи, організації, об’єднання, що користуються правами юридичної особи, укладають договір від свого імені. Структурні підрозділи зазначених та інших юридичних осіб (філії, представництва, відділення тощо) юридичними особами не є, проте можуть укладати договори різного роду від імені і за дорученням юридичної особи, до складу якої вони входять, на підставі довіреності.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність видається за підписом уповноважених на це осіб, як правило, керівників підприємств або їхніх заступників, і завіряється печаткою. Будучи документом терміновим, довіреність має обов’язково містити дату складання. Відсутність такої дати робить довіреність недійсною. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, то він зберігає чинність до припинення його дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. При цьому особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва, перед якими була видана довіреність. Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення певних дій представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.
У загальному випадку договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції іншою стороною.
Пропозицію укласти договір може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.
Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент ЇЇ одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка надіслала пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про ЇЇ прийняття має бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Якщо у пропозиції укласти договір вказано строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказано строк для відповіді, то договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказано строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого законодавством, а якщо цей строк не встановлений, – протягом нормально необхідного для цього часу.
Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов’язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов’язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було надіслано пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було надіслано та/або одержано із запізненням.
Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Договір вважається укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.
При укладенні договорів сторони вправі зажадати забезпечення виконання зобов’язань за договором. У загальному випадку виконання зобов’язань може забезпечуватися:
– неустойкою (штрафом, пенею);
– порукою;
– гарантією;
– заставою;
– притриманням;
– завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання договору.
Порядок укладення господарських договорів має певні особливості, визначені Господарським кодексом.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами підписує та скріплює його печаткою і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати у цей самий строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода має бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
При укладенні господарського договору сторони мають у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі мають визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, а у разі їх відсутності – в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законодавством, застосовуються державні фіксовані та регульовані ціни, тарифи, ставки тощо (див. главу 17).
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена з його умов, то її визначають, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Ціна зазначається в договорі у гривнях. У зовнішньоекономічних договорах (контрактах) ціни можуть зазначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
При укладенні господарського договору для запобігання неприємностей необхідно знати і додержуватися кількох простих правил. Особливу увагу варто приділяти:
– перевірці, чи є контрагент юридичною особою згідно з установчими документами (чи може відповідати за своїми обов’язками);
– перевірці повноважень особи, що укладає договір (право підписання договору без довіреності має тільки керівник підприємства, інші службові особи – лише на підставі довіреності. Довіреність або його копія додається до договору);
– перевірці наявності документа, що посвідчує особу;
– відповідності печатки найменуванню підприємства;
– визначенню предмета договору і строку його виконання;
– порядку, формі та строку оплати;
– порядку розгляду спорів (особливо, якщо контрагент не є резидентом);
– форс-мажорним обставинам;
– тексту договору (він не повинен припускати різночитань і має підписуватися на кожній сторінці).
Як уже зазначалося, підприємства вільні у виборі предмета договору і визначенні зобов’язань та умов договору, тому процес складання тексту договору має індивідуальний і творчий характер. Проте варто мати на увазі, що при укладанні деяких господарських договорів застосовуються не довільні, а законодавчо встановлені типові форми договорів. Наприклад, договір оренди державного майна укладається на підставі типового договору, що затверджується Фондом держмайна України, договори перевезення вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту укладаються на умовах спеціальних правил, передбачених відповідними статутами і кодексами, а саме: Статутом залізниць, Статутом автомобільного транспорту, Статутом внутрішнього водного транспорту, Повітряним кодексом, Кодексом торгового мореплавства.
Затверджені також типові форми договорів лізингу, оренди землі, договорів у сфері приватизації, договорів з обов’язкового державного страхування та деякі інші.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів має здійснюватися з додержанням умов, передбачених Господарським кодексом, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами щодо порядку укладання господарських договорів та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)