Основи ринкової економіки України – Селезньов В. В. – Закон попиту та пропозиції
В умовах, коли продукти виробляються як товари, витрати суспільної праці неминуче набувають форми вартості і вартість товарів визначається суспільно необхідними витратами праці на їх виробництво, а обмін товарів відбувається відповідно до їх вартості.
Спочатку обмін однієї корисної речі на іншу мав разовий, випадковий характер. Проте, коли виробництво й обмін товарів стали регулярними в кожній країні, на місцевих, регіональних ринках почали з’являтися загальні еквіваленти, тобто найбільш ходові товари (наприклад, худоба у греків, хутра у слов’ян), які можна було обміняти на всі інші. З розвитком міжнародної торгівлі виділився один визнаний усіма народами еквівалент – гроші.
Гроші – це особливий товар, що є загальним еквівалентом, їхня споживча вартість полягає в тому, щоб виражати вартість усіх товарів. Гроші виконують кілька функцій, будучи одночасно мірою вартості, Засобом обігу та засобом накопичення (див. главу 18).
Кількість грошей, що має бути сплачена під час купівлі товару, являє собою його ціну. З погляду споживача, ціна – це витрати, які він готовий понести для придбання товару. Якщо ж розглядати ціну з позиції виробника, то вона має покривати витрати на виробництво і забезпечувати одержання прибутку.
Для нормального функціонування ринкової економіки істотне значення має кількість грошей, що перебуває в обігу.
Закон кількості грошей в обігу.
Якщо Кto менша від цього співвідношення, то така ситуація називається дефляцією. Дефляція (лат. deflare – здувати) виявляється у падінні рівня цін. Сукупність заходів, здійснюваних урядом і спрямованих на подолання дефляції, полягає у тому, щоб:
– надрукувати гроші;
– прискорити обіг;
– знизити ціни;
– прибрати товар.
Невеликі темпи дефляції вигідні споживачам, проте для економіки в цілому явище дефляції небажане, тому що вона призводить до економічного спаду, погіршення умов підприємництва, стагнації і, зрештою, до економічної кризи.
Якщо Кto більша від зазначеного співвідношення, то така ситуація називається інфляцією. Інфляція (лат. inflatio – здуття) – знецінювання паперових грошей, що знаходяться в обігу, тобто падіння їх купівельної спроможності. У повсякденному житті інфляція виявляється в постійному підвищенні цін на всі товари та послуги. Інфляція виникає не тільки через емісію паперових грошей. Інфляція – складне економічне явище, що є результатом комплексу факторів у сфері виробництва, грошового обігу і державних фінансів. Найважливішими з них є підвищення цін монополіями, надмірний розвиток кредиту, величезні непродуктивні витрати держави, що покриваються за рахунок систематичного перевищення видатків державного бюджету над його прибутками. Хронічний бюджетний дефіцит покривається за рахунок випуску державних позик і банківських кредитів, наданих також під забезпечення паперовими державними зобов’язаннями, що економічно рівнозначно додатковій емісії паперових грошей. Можливі способи виходу:
– вилучити гроші;
– уповільнити швидкість обігу;
– підвищити ціни;
– збільшити товарну масу.
Потреба суспільства в різноманітних товарах виявляється у вигляді попиту. Попит (англ. demand) – це форма прояву потреби в товарі, забезпечена коштами. Пропозиція (англ. supply) – це вся маса призначених для продажу товарів. На ринку постійно зіштовхуються попит як представник споживання і пропозиція як представник виробництва. Збалансованість попиту та пропозиції є основним принципом ринкової економіки.
Закон попиту та пропозиції.
Якщо попит на товар перевищує пропозицію, то ціна на нього підвищується, якщо ж пропозиція перевищує попит – ціна знижується.
Ситуація, за якої попит перевищує пропозицію, являє собою дефіцит товарів; коли ж пропозиція перевищує попит, то кажуть про надвиробництво товарів. Закон попиту і пропозиції регулює обсяг виробленої продукції шляхом вирівнювання ціни і при його дії відсутні дефіцит товарів чи їх надвиробництво. У такому разі кажуть, що ринок знаходиться у рівновазі, а ціна, за якої попит дорівнює пропозиції, називається ціною рівноваги.
Під час вивчення попиту і пропозиції на ринку важливо визначити, як зміниться обсяг попиту або пропозиції зі зміною ціни товару. З цією метою вводиться поняття еластичності попиту і пропозиції за ціною.
Еластичність попиту за ціною характеризує чутливість споживача до змін ціни. Еластичність попиту обчислюється за формулою
Представники різних економічних шкіл по-різному визначали поняття ціни і вартості. Відповідно до уявлень одних економістів, ціна – це грошове вираження вартості товару. Вартість – поняття об’єктивне, її можна вимірювати. Інші ж економісти заперечували існування внутрішньої властивої товару вартості, вважаючи, що вартість – поняття суб’єктивно-оціночне. Реально ж існує лише ціна товару, тобто пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший або на гроші.
Сучасна теорія вартості (ціни) являє собою синтез різноманітних теорій вартості і називається неокласичним синтезом. Відповідно до цієї теорії головною властивістю ринкової економіки є принцип установлення ціни на основі попиту і пропозиції. При цьому попит визначається граничною корисністю товару, а пропозиція – суспільно необхідними витратами на виробництво продукту.
Ринкова економіка – це складна система взаємозв’язків, за допомогою якої інтереси споживачів І виробників товарів враховуються, підсумовуються і взаємно урівноважуються. Через цю систему зв’язків суспільство вирішує, що саме економіка має виробляти, як найефективніше організувати виробництво і як варто розподіляти результати суспільної праці між учасниками виробничого процесу.