Основи ринкової економіки України – Селезньов В. В. – 3.3. Характеристика видів підприємств
Види й організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації встановлюються у законодавчому порядку. При цьому держава створює рівні правові та економічні умови для діяльності всіх підприємств незалежно від виду власності й організаційно-правової форми підприємства.
Підприємство може створюватися за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації, а також за рішенням трудового колективу.
Підприємство може бути створене в результаті виділення зі складу діючого підприємства, реорганізації одного або кількох структурних підрозділів. Реорганізація (тобто злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) відбувається за рішенням власника.
Підприємство може бути створене також у результаті примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства (див. главу 15).
Усі підприємства діють на підставі статуту, який складається і затверджується власником. У статуті визначаються власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, мета і предмет діяльності, органи управління підприємством, порядок їх формування, порядок утворення майна, розподілу прибутків від господарської діяльності, умови реорганізації і припинення діяльності.
Розглянемо докладніше окремі види підприємств. Серед підприємств як в Україні, так і у світовій практиці найпоширенішими є господарські товариства.
3.3.1. Господарські товариства
Господарськими товариствами визнаються підприємства, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна й участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Засновниками й учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання.
У випадках, передбачених законом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
Відповідно до українського законодавства господарські товариства можуть бути п’яти видів:
– акціонерне товариство;
– товариство з обмеженою відповідальністю;
– товариство з додатковою відповідальністю;
– повне товариство;
– командитне товариство.
Цивільний кодекс РРФСР 1922 року також розрізняв п’ять форм об’єднання капіталів. Називалися вони тоді товариствами, а учасники, відповідно, товаришами. Це були: просте товариство; повне товариство; товариство на вірі (командитне); товариство з обмеженою відповідальністю; пайове товариство (акціонерне).
У 1990 році в СРСР було прийнято Положення про акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. У цьому положенні давалося нове трактування товариства з обмеженою відповідальністю, а функціонування інших видів товариств взагалі не регламентувалося.
Господарські товариства є юридичними особами. Суб’єкти господарювання – юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи. Товариства можуть займатися будь-якою господарською діяльністю, що не суперечить законодавству, одержувати майнові й особисті немайнові права, вступати в зобов’язання, виступати в суді.
Акціонерним товариством визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Акціонерні товариства поділяють на:
– відкриті акціонерні товариства (ВАТ), акції яких розповсюджуються шляхом відкритої передплати і купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;
– закриті акціонерні товариства (ЗАТ), акції яких розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом передплати, купуватися і продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите в порядку, передбаченому законом.
Акціонерні товариства є одним із способів концентрації капіталу, а також засобом мобілізації заощаджень населення для перетворення їх у капітал.
При цьому акціонерами можуть бути не тільки окремі люди, а й підприємства. Одна з переваг акціонерної форми полягає в здатності об’єднувати різноманітні підприємства в єдині господарські комплекси через володіння акціями один одного.
Нині акціонерні товариства займають панівне положення практично у всіх галузях економічно розвинених країн. У США поняттю “акціонерне товариство” відповідає корпорація, а у Великій Британії – публічна компанія з обмеженою відповідальністю. Законодавством низки країн дуже докладно обумовлені такі питання, як структура акціонерних товариств, органи управління, їх компетенція, контрольні органи та їх функції, облік і звітність в акціонерних товариствах тощо. У деяких країнах передбачена наявність двох органів управління акціонерним товариством: загальних зборів акціонерів і правління. В інших країнах потребують наявність ще такого органу, як спостережна рада.
Нарівні з акціонерним товариством українським законодавством передбачена можливість створення інших видів господарських товариств.
Товариством з обмеженою відповідальністю (TOB) є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або кілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні лише своїми вкладами (вкладники) і не беруть участі в діяльності товариства.
Учасниками повного товариства, а також повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)