Основи охорони праці – Гандзюк М. П. – 2.3. Служба охорони праці об’єднання підприємств
Окрім служби охорони пралі підприємства, можуть створюватися служби охорони праці при корпораціях, концернах та інших об’єднаннях підприємств (надалі – об’єднань), створених за галузевим принципом, яким частково делегуються функції служб охорони праці підприємств. Підпорядковуються ці служби безпосередньо керівнику об’єднання. Служба охорони праці об’єднання бере на себе виконання функцій управління, що викладенні в вищенаведених пунктах (1,2,3,8,10,11,13,18), а також деяких інших функцій більш широкого аспекту діяльності, ніж ті, що виконують служби охорони праці підприємства, наприклад: вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду організації охорони праці і впровадження його в об’єднанні, координація роботи міжгалузевих лабораторій охорони праці, контроль за діяльністю служб охорони праці підприємств та інші.
2.4. Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об’єднання підприємств, створених за галузевим принципом
Ця служба створюється при міністерствах, державних комітетах та інших великих об’єднаннях підприємств, поєднаних на галузевій основі для здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств, об’єднань галузі з питань охорони праці, підготовки матеріалів для щорічного підбиття підсумків роботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці, розгляду найважливіших питань охорони праці на засіданнях колегії, нарадах, семінарах тощо. Служба здійснює координацію науково-дослідної і проектно-конструкторської роботи з питань охорони праці, розробляє комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Ця служба виконує ще ряд функцій управління охороною праці, викладених у Типовому положенні про службу охорони праці.
2.5. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
В апараті обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади створюється відповідна регіональна служба охорони праці. її основною функцією є опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території. Формує за участю підприємств і профспілок регіональну програму заходів із поліпшення безпеки праці, гігієни праці виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення. Надає підприємствам регіону оперативну інформацію про причини великих аварій, групових і смертельних нещасних випадків на виробництві. Здійснює на підприємствах (в першу чергу тих, що не мають вищестоячої господарської організації) контроль за станом охорони праці, а також виконує інші управлінські і контрольні функції, передбачені Типовим положенням про службу охорони праці.
2.6. Відповідальність працівників служби охорони праці
Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
А) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;
Б) невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;
В) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;
Г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.
2.7. Планування та фінансування робіт з охорони праці
Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці – одна з провідних функцій управління охороною праці. Перед плануванням обов’язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогноз на майбутнє.
Планування робіт з охорони праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (на рік) і оперативним (квартал, місяць, декаду).
До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов’язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є невід’ємною частиною колективного договору.
Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов’язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.
Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.
Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.
Фінансування робіт з охорони пращ здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, та за рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.
Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці розроблена та узгоджена з міністерствами статистики, праці і охорони здоров’я, і затверджена наказом від 31 березня 1994 р. №27 Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. Система показників налічує 6 розділів:
1. Стан умов праці.
2. Стан безпеки праці.
3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці.
4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці.
5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту.
6. Санітарно-побутове забезпечення.
Згідно з цим наказом, міністерства, Державні комітети України, концерни, корпорації, інші об’єднання підприємств, створені за галузевим принципом, а також обласні адміністрації, Рада Міністрів Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські держадміністрації повинні до 1 березня наступного за звітним року подати до Держпромгірнагляду звіт по узагальненій Єдиній системі показників обліку умов і безпеки праці (6 розділів).
Всі підприємства і організації, незалежно від форми власності і підлеглості, звітують про стан і умови праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:
1) форма №1-ПВ “Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за _____ рік”. Ця форма надсилається до обласного (районного, міського) органу державної статистики за їх вказівкою; до вищої за ієрархією організації (при її відсутності – до обласної, міської, районної держадміністрації); до територіального управління Держпромгірнагляду (за їх вказівкою). Ця форма містить тільки два розділи: “Стан умов праці” та “Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах”;
2) форма № 1 – У Б (відомча) “Звіт про стан умов та безпеки праці за ____ рік”. Вона надсилається на ті ж самі адреси, що і форма №1-ПВ, за винятком обласного чи районного органу державної влади. Замість цієї адреси надсилається на адресу районної або міської санітарно-епідеміологічної служби (за їх вказівкою). Форма містить чотири розділи: “Стан умов і безпеки праці”; “Забезпечення засобами індивідуального захисту”; “Санітарно-побутове забезпечення”; “Суми відрахувань за шкідливі умови праці”.
Показники єдиної державної системи використовуються при вивченні стану умов праці і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.
Єдина державна система показників обліку і безпеки праці не містить показників травматизму, профзахворювань та медичних оглядів, бо вони викладені в окремому документі (форма 7-ТНВ).