Основи охорони праці – Березуцький В. В. – 2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели до втрати працездатності” страховий ризик – обставини, внаслідок яких може виникнути страховий випадок
Страховий випадок – це нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, що заподіяло застрахованому працівнику професійно зумовлену фізичну або психічну травму при виконанні трудових обов’язків у результаті професійної діяльності, з настанням яких виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення і (або) соціальних послуг.
Професійне захворювання вважається страховим випадком також при встановленні або його виявленні в період, коли потерпілий не перебуває у виробничих відносинах із підприємством, на якому він захворів.
Нещасний випадок чи професійне захворювання, що відбулися внаслідок порушення нормативних актів з охорони праці застрахованим, також є страховим випадком.
Порушення правил охорони праці застрахованим, що призвело до нещасного випадку чи професійного захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов’язань перед потерпілим. Але в цих випадках сума страхових виплат потерпілому може бути зменшена до 50%.
Підставою для сплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної і соціальної реабілітації, а також для страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) у встановлених нормах.
2.9.5. Причини виробничого травматизму
Для аналізу і профілактики травматизму важливе значення має класифікація причин. При цьому необхідно враховувати комплекс факторів, що визначають безпечні та нешкідливі умови праці на виробництві.
При встановленні причин нещасного випадку зазначаються і кодуються три групи причин відповідно до класифікатора:
І – технічні:
– конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;
– конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;
– неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
– неякісне виконання будівельних робіт;
– недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
– незадовільний технічний стан:
– виробничих об’єктів, будинків, споруд, території;
– засобів виробництва;
– транспортних засобів;
– незадовільний стан виробничого середовища (несприятливі метеорологічні умови, підвищена концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони; наявність шкідливих опромінень (випромінювань); незадовільна освітленість, підвищений рівень шуму і вібрації та ін.);
II – організаційні (що залежать від рівня організації праці на виробництві та діяльності самої людини):
– незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
– недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:
– відсутність або неякісне проведення інструктажу;
– допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
– неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
– відсутність у посадових інструкціях функціональних обов’язків з питань охорони праці;
– порушення режиму праці та відпочинку;
– відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);
– невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
– виконання робіт із відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;
– залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
– порушення технологічного процесу;
– порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;
– порушення правил дорожнього руху;
– незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);
– незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);
– порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:
– невиконання посадових обов’язків;
– невиконання вимог інструкцій з охорони праці;
III – психофізіологічні (пов’язані з несприятливою особливістю людського фактора; невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці):
– алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;
– незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;
– незадовільний психологічний клімат у колективі;
– травмування внаслідок протиправних дій інших осіб, інші причини.
Серед причин, не внесених у класифікатор, слід також враховувати соціальні причини, зумовлені станом особистості в певний момент, якостями особистості:
– недостатня ефективність норм трудового права;
– побутові умови;
– рівень доходу в родині;
– рівень освіти;
– належність до тих чи інших соціальних верств тощо.
При розгляді нещасного випадку зазначається основна причина і супутня. Як свідчать статистичні дані, психофізіологічним (людським) факторам приділяється другорядна (супутня) роль, незважаючи на те, що, як свідчить міжнародна статистика, через вину людини відбувається близько 90% нещасних випадків. Це пояснюється недосконалістю об’єктивних методів оцінки впливу цих причин на виникнення нещасного випадку.
При з’ясуванні причин професійного захворювання зазначаються виробничі фактори, які призвели до захворювання:
– запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу);
– загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами (концентрація речовин та їхня гранично допустима концентрація);
– підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони;
– рівень шуму, загальної та локальної вібрації;
– рівень інфразвукового коливання, ультразвуку;
– рівень електромагнітного випромінювання;
– рівень вологості та швидкості руху повітря;
– рівень іонізуючого випромінювання;
– рівень фізичного перевантаження (параметри, ступінь, важкість роботи),%;
– інші виробничі фактори за гігієнічною класифікацією праці.
Аналіз виробничого травматизму за запропонованою класифікацією дає змогу вирішувати задачі профілактики нещасних випадків і професійних захворювань у тісному взаємозв’язку з іншими задачами управління і виробництва.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)