Основи охорони праці – Атаманчук П. С. – РОБОТА № 11. Визначення рівнів вібраційних навантажень

Мета роботи: навчитися знаходити середні квадратичні значення (СКЗ) віброшвидкості та віброприскорення та порівняти їх із санітарними нормами.

I. Цільова програма

№ з/п

Змістово-методичні орієнтири навчання

Рівень знань

Початковий

Кінцевий

Змістові

1.

Вібрації. Засоби захисту від вібрації

ЗЗ

ПОЗ

2.

Допустимі норми вібраційних навантажень

ЗЗ

ПОЗ

Компетентнісно-світоглядні

3.

Будова та принцип дії віброшумоміра ВШВ-003-М2

РО

П

4.

Процес проведення вимірювань рівня вібрацій

РО

У

ІІ. Підготовка до роботи

1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблеми визначення рівня вібрацій в навчальному приміщенні; будови віброшумоміра; з’ясування причин, що впливають на рівень вібрацій на робочому місці.

2. Діагностика початкового рівня знань:

1 (ЗЗ). Поясніть з погляду охорони праці поняття вібрації.

2 (ЗЗ). Якими приладами можна виміряти рівень вібрацій?

3 (ПОЗ). Які допустимі рівні вібрацій?

4 (РО). Як впливають на організм людини вібрації?

5 (РО). Поясніть фізичну природу вібрацій.

ІІІ. Теоретичні відомості

Вібрації – це механічні коливання твердих тіл, при яких спостерігається тремтіння або струси всього тіла, чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладки, пневмоелектроподрібнення порід чи шляхового покриття, роботи в шахтах з відбійним молотком, розпилювання матеріалів). З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але сприймання їх людиною відрізняється: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та на дотик, а шум – органом слуху. За характером впливу на організм вібрація передається на все тіло людини.

Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров’ю – від сильної втоми й не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м’ язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін.

Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань 1-Ю-4 м/с. Функціональні зміни, пов’язані з дією вібрації на людину – проявляються в погіршенні зору, зміні реакції вестибулярного апарату, виникненні галюцинацій, швидкій втомлюваності. Негативні відчуття від вібрації виникають при прискореннях, що складають 5 % прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6…30 Гц.

Резонансні частоти окремих частин тіла наступні:

– очі -22…27 Гц

– горло – 6… 12 Гц

– грудна клітка – 2… 12 Гц

– ноги, руки – 2… 8 Гц

– голова – 8…27 Гц

– обличчя та щелепи – 4…27 Гц

– пояснична частина хребта – 4… 14 Гц

– живіт – 4…12 Гц

Дія вібрації на організм людини визначається наступними характеристиками: інтенсивністю, спектральним складом, тривалістю впливу, напрямком дії.

Показниками інтенсивності є середньоквадратичні або амплітудні значення віброприскорення, віброшвидкості або віброзміщення, виміряні на робочому місці.(Для стандартних порогових значень прийняті наступні величини параметрів вібрації (ДСН 3.3.6.039-99): віброзміщен-ня 8 o 10-12 м, віброшвидкості 5 o 10-8 м/с; віброприскорення 3 o 10-4 м/с2.)

Загальні методи боротьби з вібрацією класифікуються наступним чином:

– зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;

– відлагодження від резонансних режимів раціональним вибором приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;

– вібродемпферування (вібропоглинання)- зниження вібрацій за рахунок сил тертя демпферного пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло;

– динамічне гасіння – введення в коливальну систему додаткової маси або збільшення жорсткості системи;

– віброізоляція – введення в коливну систему додаткового пружного зв’ язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю;

– використання засобів автоматичного контролю та сигналізації;

– застосування систем дистанційного керування;

– позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою.

– використання індивідуальних засобів захисту. (спеціальне віб-розахисне взуття; рукавиці з м’ якими надолонниками; пружнодемпфі-

Творення механічних коливань об’єктів, що досліджуються, в пропорційні їм електричні сигнали, які підсилюються і вимірюються приладом.

Для перетворення механічних коливань в електричні сигнали використовується перетворювач (датчики): ДН-3-М1 і ДН-4-М1.

Конструктивно віброшумомір складається: а) віброперетворювач; б) еквівалент віброперетворювача призначений для калібрування і безпосередньо для роботи при вимірюванні віброприскорення і віброш-видкості; в) попередній підсилювач; г) джерело живлення призначене

Основи охорони праці   Атаманчук П. С.   РОБОТА № 11. Визначення рівнів вібраційних навантажень

Руючі прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей).

В практичній діяльності для визначення рівнів вібраційних навантажень використовують прилад віброшумомір (рис. 11.1). Він призначений для вимірювання середніх квадратичних значень віброприскорення та віброшвидкості. У ВШВ-003-М2 використовується принцип пере-

Для живлення ВШВ-003-М2 від мережі змінного струму, напругою 220В; д) екран; е) заглушка. є) кабель з’єднувальний; ж) прилад вимірювальний.

На передній панелі виведенні такі органи управління, регулювання і індикації:

Перемикач “РОД РАБОТЬІ” з положеннями: “О” – для вмикання вимірювача; “+” – для контролю стану батарей; “►” – для вмикання вимірювача в режим калібрування; F, S, 10S – для вмикання вимірювача в режим вимірювання з постійною часу Б(швидко), S(ro-вільно), 10S (10 с); показуючий прилад – для відліку величини, що вимірюється, (зокрема при роботі з віброперетворювачем ДН-4-МІ результат вимірювань необхідно домножати на 10), і для контролю напруги живлення; перемикачі ДЛТ1,с1В, ДЛТ2, dB; одиничні індикатори

3 o 103, 0,01.. .103м/с; 0,03, 0,1……104м2/с (призначені для вибору межі

Вимірювання віброприскорення і віброшвидкості); індикатор ПРГ – для індикації перевантаження вимірювального тракту; кнопка d, V – для вмикання вимірювача в режим вимірювання віброшвидкості;

Перемикач ФЛТ, Hz з положеннями: 1; 10 – для включення ФВЧ1; 10 Гц, що обмежують частотний діапазон при вимірюванні віброприскорення, віброшвидкості; А, Б, С – для включення коректуючих фільтрів А, Б, С; ОКТ – для включення вимірювача в режим частотного аналізу в октавних полосах; перемикач ФЛТ ОКТ з кнопкою idfz, Hz для включення одного з чотирнадцяти октавних фільтрів з середніми геометричними частотами 1 Гц……8 кНц; кнопка 10 idfz, 4 кН –

Для включення ФНЧ 10 кГц чи 4 кГц, що обмежують частотний діапазон при вимірюванні віброприскорення, віброшвидкості; кнопка СВ, ДИФ – для вимірювання в режимі вільного або дифузійного поля;

Гнізда: 50 mV – вихід з калібровочного генератора; “■©” – для під’ єднання передпідсилювача.

Зняття інформації про вібрацію здійснюється за допомогою перетворювачів п’єзоелектричних вібровимірювачами ДН-3-М1, ДН-4-М1.

Віброперетворювач призначений для перетворення механічних коливань в електричні сигнали, які пропорційні прискоренню об’ єкта, що коливається. Віброперетворювач використовується разом з вібро-вимірювальними приладами для вимірювання параметрів вібрації.

При експлуатації і ремонті віброшумоміра можлива небезпека ураження електричним струмом. Джерелом небезпеки є напруга мережі 220 В в джерелі живлення.

Калібрування вимірювача здійснюється таким чином:

O під’єднати еквівалент віброперетворювача до попереднього підсилювача;

O підсилювач ВПМ-101 з’єднати з гніздом “■©” вимірювача;

O гніздо 50 mV вимірювача з’єднати кабелем з еквівалентом віброперетворювача;

O перемикач “РОД РАБОТЬІ” встановити в положення ” ► “;

O перевірити, чи знаходиться стрілка приладу на позначці 0,5 верхньої шкали приладу; якщо це необхідно, то резистором з позначкою “►” встановити стрілку вимірювача на відмітку 0,5 верхньої шкали приладу;

Калібрування необхідно проводити кожний раз перед початком вимірювань, а також періодично в процесі вимірювань. Воно здійснюється для перевірки правильності роботи приладу. Після калібрування приладу вибрати необхідний віброперетворювач (за вказівкою викладача), в залежності від вимірюваного рівня вібрацій і частотного діапазону і встановити його на досліджуваному об’ єкті у відповідності з паспортом віброперетворювача. Від’єднати кабель і до еквівалента віброперетворювача приєднати вибраний віброперетворювач.

IV. Технологія і техніка виконання експериментів

1. Розглянути проблеми, що пов’язані з охороною праці молоді та нормативними вимогами до навчальних приміщень і робочих місць.

2. Ознайомитись з теоретичними відомостями про вплив вібрацій на організм людини.

3. Дослідити будову та принцип роботи віброшумоміра та віброперетворювачів. Ознайомитись з правила безпеки при роботі з приладом.

4. За вказівкою викладача провести калібрування вимірювача.

5. Виміряти віброприскорення. Для цього: Перемикачі вимірювача встановити в положення: ДЛТ1, dB – 80; ДЛТ2, dB – 50; в залежності від частотного діапазону вимірювань перемикач ФЛТ, Hz встановити в положення “1” або “10”; натиснути або відпустити кнопку 10 kHz.; перемикач “РОД РАБОТ” встановити в положення F або S, або 10S; провести вимірювання, змінюючи при необхідності положення перемикачів ДЛТІ, dB; ДЛТ2, dB; провести відлік показів вимірювача в м/с2 (при роботі з віброперетворювачем ДН-4-М1 покази необхідно помножити на 10). а =

6. Виміряти віброшвидкість. Для цього натиснути кнопку а, V і повторити операцію за п.5, відраховуючи покази в мм/с. V =

7. Зробити висновки про дотримання санітарних вимог щодо рівня вібрацій на робочому місці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Основи охорони праці – Атаманчук П. С. – РОБОТА № 11. Визначення рівнів вібраційних навантажень