Основи менеджменту – Федоренко В. Г. – 4.1.2. Функції та умови здійснення підприємництва
Більш повно сутність підприємництва розкривається в його функціях. Тут ми розглядаємо функцію як форму, спосіб вияву активності, життєдіяльності підприємництва як важливої складової виробничих відносин. Функції підприємництва досить різноманітні і розкривають та уточнюють його відносні характеристики.
У сучасній науковій та навчальній літературі називають кілька основних функцій підприємництва.
Це зокрема ресурсна функція, зміст якої полягає у формуванні та найбільш ефективному використанні капіталу, трудових, матеріальних фінансових, інтелектуальних та інших формаційних ресурсів. Організаційна функція передбачає організацію маркетингу, реклами, впровадження прогресивних форм і методів організації виробництва, нових форм оплати праці та їх оптимальне поєднання з традиційними, успішне поєднання форм одиничного поділу праці, основних факторів виробництва. Новаторська функція полягає в генеруванні та активному використанні нових прогресивних ідей технічного, організаторського, управлінського характеру, здійсненні дослідно-конструкторських розробок, створенні нових товарів і наданні нових послуг. Дія соціальної функції передбачає виготовлення таких товарів і надання таких послуг, які потрібні суспільству, забезпечують задоволення особистих та суспільних потреб. Особистісна функція означає самореалізацію мети кожного конкретного підприємця, його задоволення своєю діяльністю.
Зазначені функції підприємництва окреслюють основні параметри поведінки підприємця. Вони полягають у тому, щоб цінувати людський капітал, вбачати в людині джерело ефективної роботи підприємства, генерування нових ідей, формувати у персоналу економічне мислення, націленість на пошук нових рішень, вміння ризикувати. Кожний підприємець також повинен вміти об’єднувати співробітників для досягнення цілей фірми, бути лідером колективу, приділяти постійну увагу задоволенню потреб і прагнень Його членів, формувати високі духовні якості, домагатися, щоб цінності фірми стали складовою менталітету працівників. Підприємництво стане ефективним, коли його управлінський персонал, керівник будуть професійно підготовлені до пошуку оптимальних варіантів здійснення підприємницької діяльності. Для цього треба вміти планувати діяльність своєї фірми, прагнути оволодіти якомога більшим обсягом інформації, розумно ризикувати. Крім того, підприємець повинен орієнтувати діяльність своєї фірми на задоволення потреб споживачів, підвищувати якість продукції, послуг, робіт, що надаються та виконуються відповідно до чинного законодавства. Підприємець має бути законослухняним громадянином, не порушувати природоохоронне, податкове законодавство, вміти поєднувати індивідуальні, колективні та суспільні інтереси. Не менш важливо для підприємця завжди діяти енергійно, цілеспрямовано, вірити в успіх своєї фірми, бути наполегливим і водночас гнучким, постійно розвиватися як творча особистість.
Досвід передових країн світу переконливо свідчить, що в сучасних умовах підприємництво – це найпрогресивніша система ведення господарства незалежно від соціально-економічного устрою суспільства. Це виявляється в такому:
– по-перше, це найбільш гнучка форма організації виробництва, яка оперативно реагує на потреби ринку, на найновіші досягнення НТП, сприяє своєчасним структурним зрушенням в економіці тощо. Наприклад, тривалий час вважалося, що досягнення НТП найповніше реалізуються у великих фірмах. Це в основному було характерно для першої половини XX ст. Сучасний розвиток передових країн переконливо доводить, що сам розвиток НТП, як і ефективна реалізація його досягнень, неможливі без широкої підприємницької діяльності, без використання найрізноманітніших форм організації виробництва;
– по-друге, підприємництво – це така форма господарювання, за якої утверджується почуття господаря кожного учасника суспільного виробництва. Тривалий час вважали, що підприємець-це капіталіст, ділок, хапуга. Разом з тим родове поняття “господар” включає в себе багато економічних суб’єктів: не тільки капіталіста, а й дрібного виробника, керівника підприємства, кооператора, орендаря, селянина-власника, кваліфікованого спеціаліста, робітника – кожну ділову людину. Без розвитку економічних умов підприємництва розмови про необхідність утвердження почуття господаря залишаються марними балачками;
– по-третє, підприємництво у розумінні його як дієвої організаційно-господарської творчості, як уміння вести справу сприяє вільному розвиткові працівників, вихованню в них чесності, порядності, сумлінності, впровадженню демократичних принципів суспільного й економічного життя, самоврядування тощо;
– по-четверте, розвиток підприємництва застерігає від суб’єктивізму і волюнтаризму та найповніше відповідає вимогам природно-історичного процесу суспільного розвитку. Він об’єктивно зумовлений рівнем розвитку продуктивних сил і відповідним характером відносин власності. Це виявляється зокрема в тому, що рівень усуспільнення виробництва у різних галузях неоднаковий, а це неминуче спричинює наявність різних форм власності і необхідність різноманітних методів підприємницької діяльності.
Важливими умовами успішного підприємництва є самостійність і незалежність господарюючих суб’єктів, наявність у них певних свобод і прав щодо вибору підприємницької діяльності, формування виробничої програми, вибору джерел фінансування, доступу до ресурсів, збуту продукції, встановлення на неї цін тощо. Самостійність підприємця слід розуміти в тому сенсі, що над ним немає керівного органу, який вказує, що робити, скільки витрачати, кому і за якою ціною продавати. Але підприємець постійно залежить від ринку, від динаміки попиту і пропозиції, від рівня цін, тобто від сформованої ринкової системи.
Неодмінною умовою підприємництва є відповідальність за прийняті рішення, їхні наслідки і пов’язаний із цим ризик, бо підприємницька діяльність завжди супроводжується дією факторів невизначеності і непередбачуваності. Навіть найретельніші розрахунок і прогноз не можуть усунути чинника непередбачуваності, він є постійним супутником підприємницької діяльності.
Важливою рисою підприємництва є орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутку, яке має об’єктивну основу. Воно зумовлене тим, що прибуток виконує важливу функцію в ринковій економіці. Лише прибуток дає змогу підприємцеві забезпечити існування його підприємства, а також зважуватись на впровадження інновацій, що сприяють зростанню рентабельності виробництва. Тому коректно отриманий прибуток є мірилом успішної підприємницької діяльності.
Разом з тим орієнтуватися лише на отримання прибутку недостатньо в сучасному бізнесі. Діяльність багатьох підприємців досить часто виходить за рамки суто економічних завдань. Вони беруть участь у вирішенні соціальних проблем суспільства, жертвують кошти на розвиток культури, освіти, охорони здоров’я, збереження навколишнього середовища тощо.
Для підприємництва також характерна наявність оригінальних поглядів і підходів до прийняття рішень, що реалізуються у практичній діяльності. Вирішальну роль тут відіграє особистість підприємця. Звідси особливе значення має формування якісних характеристик самої особистості. Бути підприємцем-означає робити не те, що роблять інші,- вважав И. Шумпетер. – Потрібно мати особливу уяву, дар передбачення, постійно протистояти тиску рутини. Потрібно бути здатним знайти нове і використовувати його можливості. Потрібно вміти ризикувати, переборювати страх і діяти незалежно від процесів, що відбуваються, а самому ці процеси визначати”.
Певна річ, розвиток підприємництва неможливий без формування мотиваційної основи. Мотивація підприємницької діяльності має величезне значення для становлення і розвитку ринкової економіки. Більш того, вона є дзеркалом панівної в суспільстві ідеології, соціально-психологічної атмосфери суспільства, його морального стану.
Для вироблення і реалізації заходів, спрямованих на сприйняття розвитку підприємницької діяльності, важливо мати уявлення про мотиваційні пріоритети підприємців.
Таким чином, підприємництво є багатогранною, новаторською діяльністю, яка базується на врахуванні економічних інтересів причетних до неї осіб, задоволенні суспільних потреб, одержанні прибутку. Як рушійна сила соціально-економічного розвитку суспільства підприємництво характеризується певними ознаками, йому належить важливе місце в економічній системі суспільства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)