Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.5. Реалізм
Реалізм (лат. realis – – речовий, дійсний) – напрям у літературі і мистецтві, який полягає у правдивому, об’єктивному і всебічному відображенні. В епоху середньовіччя реалізмом називали один із напрямів середньовічної філософії, який приписував абстрактним
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.6. Натуралізм
Натуралізм (від лат. natura – природа) – літературний напрям, який утвердився в Європі і США у 60-80-х роках XIX ст. Філософською основою натуралізму став позитивізм. Позитивісти вважали, що наука повинна описувати явища, вона не
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.7. Модернізм і його стильові течії
Багатством літературних течій відзначається кінець XIX – – початок XX ст. Вони об’єднані спільною назвою “модернізм” (франц. moderne – сучасний, найновіший). Як конкретно-історичне явище модернізм з’явився у Франції, згодом поширився в інших європейських літературах.
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.7.1. Символізм
Символізм (грец. symbolon – знак) – з’явився у 70-80-х роках XIX століття у Франції, згодом поширився в Австрії, Англії, Німеччині, Бельгії, Норвегії, Росії. Він був реакцією на позитивізм і натуралізм. Творча історія символізму почалася
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.7.2. Акмеїзм
Акмеїзм (грец. akmë – вищий ступінь або якість чого-небудь) з’явився у російській поезії в 1910 році. Його прихильники (М. Гумільов, Лина Ахматова, О. Мандельштам, С. Городецький, Г. Іванов, М. Зенкевич, Г. Нарбут) називали себе
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.7.3. Імпресіонізм
Акмеїзм (грец. akmë – вищий ступінь або якість чого-небудь) з’явився у російській поезії в 1910 році. Його прихильники (М. Гумільов, Лина Ахматова, О. Мандельштам, С. Городецький, Г. Іванов, М. Зенкевич, Г. Нарбут) називали себе
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.7.4. Неоромантизм
Неоромантизм (грец. neos – новий, молодий і франц. romantisme) – стильова течія модернізму, яка виникла в українській літературі на початку XX століття. Леся Українка називала його новоромантизмом. Неоромантизм яскраво виявився у ліриці та драматичних
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.7.5. Неореалізм
Неоромантизм (грец. neos – новий, молодий і франц. romantisme) – стильова течія модернізму, яка виникла в українській літературі на початку XX століття. Леся Українка називала його новоромантизмом. Неоромантизм яскраво виявився у ліриці та драматичних
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.8. Авангардизм і його стильові течії
Авангардизм (франц. avant-garde – передова охорона) – напрям у літературі XX століття, пов’язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм. Попередниками авангардизму
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.8.1. Футуризм
Авангардизм (франц. avant-garde – передова охорона) – напрям у літературі XX століття, пов’язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм. Попередниками авангардизму
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.8.2. Експресіонізм
Експресіонізм (лат. expression – вираження) – утвердився в Німеччині на початку XX століття. Елементи експресіонізму спершу з’явилися у творах художників, які об’єднувались у товариства навколо журналів. Відомі об’єднання “Міст” (Е. Гаккель, Е. А. Кірхнер,
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.8.3. Дадаїзм
Дадаїзм (франц. dadaïsme від dada – дитячий дерев’яний коник; перен.: незв’язний дитячий лепет) – авангардистська літературна течія (1914- 1924 pp.), яка виникла в Швейцарії. її засновники – Трістан Тцара, Р. Гюль-зенбек, Г. Валь, Г.
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.8.4. Сюрреалізм
Сюрреалізм (франц. surrealisme – надреалізм) – авангардистський напрям, який зародився у 20-х роках XX століття у Франції. Вперше термін “сюрреалізм” використав французький поет Гійом Аполлінер. Свою п’єсу “Груди Тирезія” (1918 р.) він називав “сюрреалістичною
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.8.5. Абстракціонізм
Сюрреалізм (франц. surrealisme – надреалізм) – авангардистський напрям, який зародився у 20-х роках XX століття у Франції. Вперше термін “сюрреалізм” використав французький поет Гійом Аполлінер. Свою п’єсу “Груди Тирезія” (1918 р.) він називав “сюрреалістичною
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.9. Соціалістичний реалізм
Соціалістичний реалізм (лат. socisalis – суспільний, real is – дійсний) – унітарний, псевдохудожній напрям і метод радянської літератури, що сформувався під впливом натуралізму і так званої пролетарської літератури. Він був провідним у мистецтві з
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – 13.10. Постмодернізм
Постмодернізм (лат. post – після, за і франц. modernisme – сучасний) – напрям, який прийшов на зміну модернізму. Постмодернізм з’явився на Заході у другій половині XX століття і став визначальним напрямом в естетиці. Цей
Основи літературознавства – Ференц Н. С. – ЛІТЕРАТУРА
1. Абрамович Г. Л. Введение в литературоведение. – М., 1975. 2. Андреев Л. Г. Импрессионизм. – М., 1980. 3. Белый А. Символизм как миропонимание. – М., 1994. 4. Бовсунівська Т. Ф. Феномен українського романтизму.