Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Соціальні, економічні і медико-біологічні аспекти харчування
Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн:
O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, в основі яких порушення вуглеводного і ліпідного обмінів, – атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;
O порушення імунного статусу, зокрема з різними видами імунодефіцитів, зі зниженою резистентністю до інфекцій й інших несприятливих факторів навколишнього середовища;
O збільшення захворювань, пов’язаних з аліментарними дефіцитами мінералів і мікроелементів: залізодефіцитна анемія у дорослих і дітей, захворювання щитоподібної залози, які пов’язані з дефіцитом йоду, захворювання опорно-рухового апарата – з дефіцитом кальцію і магнію та ін.
Складні економічні умови в України призвели до того, що тривалість життя в країні є однією з найнижчих у світі і на 20 років менша, ніж у країнах Західної Європи. Зростають серцево-судинні захворювання, злоякісні пухлини, ожиріння, діабет, карієс; зростає дитяча захворюваність: слабкі та середні форми анемії, затримка росту, підвищений рівень смертності.
Структура харчування населення України має такі характерні риси:
– дефіцит тваринних білків, особливо у населення з низькими доходами;
– дефіцит ПНЖК родини омега-3 при надлишковому надходженні тваринних жирів;
– дефіцит більшості вітамінів та мінеральних речовин (Са, Fе, J, F, Sе, Zn);
– дефіцит харчових волокон.
Причини змін у структурі харчування сучасної людини
По-перше, індустріалізація сільськогосподарського виробництва призвела до різкого зниження харчової цінності багатьох рослинних продуктів харчування. Постійне й інтенсивне використання в сільському господарстві одних і тих самих земель неминуче веде до їх мінерального виснаження: вміст мікроелементів у рослинних продуктах харчування за період з початку та на кінець ХХ століття становить по різних позиціях від 60 до 99,5 %; якщо на початку XX ст. люди одержували добову дозу заліза з двох яблук середньої величини, то наприкінці століття – більше ніж з 50-ти яблук.
По-друге, широкого розповсюдження в харчовій промисловості набули очищення чи рафінування продуктів харчування. Під час цього процесу від цільних натуральних продуктів відокремлюється так звана баластова частина, що не має енергетичної і пластичної цінності для людського організму – лушпайка, шкірка, волокна, але, як виявилося, найчастіше саме ця частина продуктів, що відкидається, найбільш багата на найважливіші для людини мікронутрієнти – вітаміни та мінеральні елементи. З цим пов’язано зростання споживання очищених простих вуглеводів: якщо 200 років тому середній європеєць споживав 5-6 кг цукру на рік, то зараз ця кількість становить близько 50-60 кг.
По-третє, різке скорочення в економічно розвинених країнах світу (майже в 2 рази) енерговитрат у більшості населення. Зараз вони досягли критичного рівня (близько 2200-2500 ккал на день). Природно, що ця кількість енергії потребує надходження набагато меншого обсягу їжі, що не дозволяє навіть теоретично забезпечити організм людини необхідними харчовими речовинами. Насамперед, це стосується вітамінів, мінеральних елементів й інших біологічно активних речовин, що є в їжі в малих кількостях.
По-четверте, порушення харчового статусу призводить до збільшення таких захворювань, як атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту, а з іншого боку – до порушення імуннореактивності і резистентності до природних і техногенних факторів навколишнього середовища і як наслідок скорочення тривалості життя, висока смертність від серцево-судинних і онкологічних захворювань.
Тому серед фахівців у галузі харчування і медицини поширеною є думка, що найбільш швидким, економічно обгрунтованим і прийнятним шляхом поліпшення структури харчування населення є створення і широке застосування у повсякденному харчуванні хворих і здорових людей біологічно активних добавок.
Таким чином, незадовільний стан харчування виникає внаслідок споживання:
O вузького асортименту продуктів харчування;
O продуктів низької якості, у тому числі забрудненої шкідливими речовинами (контамінантами);
O зменшених кількостей їжі та якісного її складу внаслідок високих споживчих цін, низьких реальних доходів та свідомого обмеження в ній;
O низької трофологічної культури населення (недостатньої обізнаності населення про властивості та харчову і біологічну цінність продуктів харчування та оптимальний режим харчування).
Хвороби, спричинені неправильним харчуванням
Незадовільний стан харчування призводять до зниження імунного і гуморального захисту організму і як наслідок до збільшення кількості інфекційних та неінфекційних захворювань, передчасному виснаженню організму і зростанню смертності; гальмування фізичного та психічного розвитку молодого організму і як наслідок зниження соціального статусу особи; ускладнення виконання організмом репродуктивної функції (зниження ймовірності запліднення, кволе та хворе потомство з незначною потенціальною тривалістю життя, низьким соціальним статусом та генетичними вадами).
Хвороби, що пов’язані із недостатнім або надлишковим харчуванням, називаються Аліментарними.
Розлади харчування організму – це патологічні стани, обумовлені нестачею або надлишком необхідних для життєдіяльності харчових речовин, а також недостатністю або надлишковою енергетичною цінністю їжі. Аліментарні захворювання в основному виникають внаслідок тривалих порушень харчування.
До хвороб недостатності харчування належать при білковій та білково-енергетичній недостатності – аліментарна дистрофія, при вітамінній та мінеральній недостатності – цинга (вітамін С), пелагра (вітамін РР), бері-бері (вітамін В1), анемія (вітамін В12), ендемічний зоб (J), карієс (F).
Досконалість регулюючих систем організму не абсолютна, тому будь-яка формула збалансованого харчування не може бути однаково адекватною для всіх процесів життєдіяльності організму людини. Крім цього важливу роль відіграють індивідуальні генетичні особливості метаболізму і функцій органів і систем.
Наприклад, у разі споживання великої кількості насичених жирів або холестерину в одних людей ліпідний обмін суттєво не змінюється, тоді як в інших він порушується навіть у разі меншого їх споживання. Отже, один і той самий нутрієнт спричиняє індивідуальні метаболічні процеси організму, які доповнюються фізіологічними чинниками: віком, статтю, фізичною активністю тощо.
Можна виділити такі хвороби з аліментарним фактором ризику: атеросклероз (тваринні жири, холестерин, легкозасвоювані вуглеводи), злоякісні пухлини (копчені продукти, тваринні жири), цукровий діабет (легкозасвоювані вуглеводи, тваринні жири), подагра (пуринові основи, нуклеїнові кислоти, сечова кислота та інші азотовмісні екстрактивні речовини). Тому необхідне державне регулювання харчування населення.
Основні принципи і напрями державної політики у сфері здорового харчування
Основними напрямами державної політики у галузі здорового харчування є:
Ліквідація дефіциту білка шляхом створення індустрії виробництва білка з нетрадиційних джерел та технологій його використання;
V ліквідація дефіциту мікронутрієнтів шляхом створення індустрії біологічно активних добавок до їжі та технологій збагачення продуктів харчування;
V створення індустрії спеціалізованих продуктів дитячого харчування, що забезпечить оптимальний фізичний і розумовий розвиток дитини;
V забезпечення безпеки харчових продуктів, створюючи сучасну інструментальну базу;
V підвищення рівня знань з питань здорового харчування шляхом розробки системи освітянських програм для загальноосвітніх шкіл, населення та засобів масової інформації.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 1. Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема Харчування є одним із основних важелів, який створюючи гармонію організму людини і навколишнього середовища, сприяє, певним чином, здоров’ю та здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів. Розуміння значення харчування в життєдіяльності людини, біохімічних процесів перетворень окремих компонентів їжі у структурі тіла, їх вплив на діяльність фізіологічних систем організму є надзвичайно важливим і одним із факторів впливу […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.5. Предмет і завдання дисципліни “Основи фізіології та гігієни харчування” Без знання функціональних закономірностей діяльності людського організму в цілому й окремих його органів і систем, процесів життєдіяльності, що відбуваються в умовах впливу на організм людини природних факторів, неможливо правильно організувати процес харчування. Фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин. Фізіологія харчування – розділ “Фізіології”, що вивчає закономірності […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Біологічні методи При безбілковій дієті, цілком задовольняючи потреби організму людини в енергії, втрати білка, “коефіцієнт, який характеризується зношуванням”, становить 13-17 грам на добу. Але навіть якщо до раціону включити цю кількість білка, то білкова рівновага не настане, тому що: O по-перше, з невідомих причин споживання білка супроводжується підвищеним виведенням азоту (по кількості виведеного азоту мають уяву про […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини змін у структурі харчування сучасної людини Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні принципи і напрями державної політики у сфері здорового харчування Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.1. Норми харчування для населення України 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.1. Харчування і стан здоров’я населення Харчування є одним із основних важелів, який створюючи гармонію організму людини і навколишнього середовища, сприяє, певним чином, здоров’ю та здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів. Розуміння значення харчування в життєдіяльності людини, біохімічних процесів перетворень окремих компонентів їжі у структурі тіла, їх вплив на діяльність фізіологічних систем організму є надзвичайно важливим і одним із факторів впливу […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Частина1. Фізіологічні процеси, що пов’язані з функцією харчування Харчування є одним із основних важелів, який створюючи гармонію організму людини і навколишнього середовища, сприяє, певним чином, здоров’ю та здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів. Розуміння значення харчування в життєдіяльності людини, біохімічних процесів перетворень окремих компонентів їжі у структурі тіла, їх вплив на діяльність фізіологічних систем організму є надзвичайно важливим і одним із факторів впливу […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Хвороби, спричинені неправильним харчуванням Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні постулати теорії адекватного харчування 1. Ідеальним вважається харчування, за якого надходження харчових речовин відповідає їх витратам. 2. їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин (від яких вона може бути очищена) та шкідливих і токсичних сполук. 3. Обмін речовин в організмі обумовлений рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та деяких солей. 4. Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок ферментативного гідролізу складних […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні постулати теорії збалансованого харчування (О. О. Покровського) 1. Ідеальним вважається харчування, за якого надходження харчових речовин відповідає їх витратам. 2. їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин (від яких вона може бути очищена) та шкідливих і токсичних сполук. 3. Обмін речовин в організмі обумовлений рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та деяких солей. 4. Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок ферментативного гідролізу складних […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ВСТУП Харчування є одним із основних важелів, який створюючи гармонію організму людини і навколишнього середовища, сприяє, певним чином, здоров’ю та здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів. Розуміння значення харчування в життєдіяльності людини, біохімічних процесів перетворень окремих компонентів їжі у структурі тіла, їх вплив на діяльність фізіологічних систем організму є надзвичайно важливим і одним із факторів впливу […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.4. Розвиток науки про харчування Сучасні дані науки про харчування дають змогу виділити чотири біологічні дії їжі на організм людини: Специфічна, що запобігає виникненню і розвитку синдромів недостатнього і надмірного харчування (аліментарних захворювань); V Неспецифічна, що перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань; V Захисна (нейтралізуюча), що підвищує стійкість організму до несприятливих впливів виробничих чинників; V Фармакологічна, що відновлює порушену […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.3. Біологічна дія їжі та різновиди харчування Сучасні дані науки про харчування дають змогу виділити чотири біологічні дії їжі на організм людини: Специфічна, що запобігає виникненню і розвитку синдромів недостатнього і надмірного харчування (аліментарних захворювань); V Неспецифічна, що перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань; V Захисна (нейтралізуюча), що підвищує стійкість організму до несприятливих впливів виробничих чинників; V Фармакологічна, що відновлює порушену […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки атеросклерозу Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фактори ризику атеросклерозу Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.2. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини серцево-судинних захворювань Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Захворювання серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини сечокам’яної хвороби Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників гарячих цехів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки ожиріння Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізюлого-гігієнічні основи раціонального харчування студентів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.3. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування робітників середньої та важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини гепатиту Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки гепатиту Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини холециститу Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки холециститу Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини панкреатиту Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки панкреатиту Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки гастриту Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини гастриту Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...