Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 9.2. Негативний вплив надмірного споживання деяких харчових речовин
У продуктах харчування можуть міститися речовини, що негативно впливають на організм людини внаслідок надмірного їх споживання або негативного впливу на засвоєння нутрієнтів.
До таких речовин належать: антиферменти, демінералізуючі речовини, антиферменти, що блокують засвоєння амінокислот, вітамінів, мінеральних речовин та окремі нутрієнти, що можуть викликати порушення в організмі: органічні кислоти, кофеїн, холестерин, пуринові основи, ефірні олії тощо (табл. 9.1).
Таблиця 9.1. негативний вплив деяких речовин
Нутрієнти | Негативний вплив |
Антивітаміни | Аскорбатоксидаза, аскорбіназа – вітамін С; Тіаміназа, окситамін – вітамін В1; Інгібітори рибофлавіну майже 80 сполук – вітамін В2; Авідін – вітамін Н; Надлишок ПНЖК – вітамін Е; Ніацитин – вітамін РР; |
Демінералізуючі речовини | Щавлева кислота, фітин – Са, Mg, Zn; Кофеїн – Са, Mg, Na; Надлишок фосфору та залишків фосфорної кислоти – Са; харчові волокна, таніни чаю – Fе; |
Антиферменти | Знижують активність ферментів (у сирому яєчному білку; у недостатньо термічно оброблених бобових і злакових) |
Органічні кислоти | Щавлева кислота є субстратом для утворення “каменів” у нирках, піску у суглобах і судинах; Оцет, маринади пошкоджують слизову оболонку шлунково-кишкового тракту; яблучна, лимонна кислота сприяють пошкодженню емалі зубів |
Ефірні олії, глікозиди | Уражають печінку, підшлункову залозу |
Пуринові основи, в тому числі сечова кислота | Спричиняють розвиток подагри |
Холестерин у надмірних кількостях | Спричиняє розвиток атеросклерозу, утворення жовчних каменів |
Кофеїн | Уражає нервову, серцево-судинну системи, печінку |
Кофеїн Збуджує центральну і вегетативну нервову систему (зростає частота і сила серцевих скорочень, підвищується секреція шлункового соку, підсилюється потовиділення, підвищується температура тіла та ін.). Після прийому кофеїну чи кофеїновмісних напоїв поліпшується самопочуття, з’являється бадьорість, активізуються м’язові процеси і рухова сфера. Погіршується перенесення високих температур, але поліпшується перенесення холоду.
Кофеїн дещо знижує згортання крові, посилює сечовиділення, активізує процеси тканинного окислення. При цьому посилюється розпад глікогену. Кофеїн має здатність руйнувати підшкірний нейтральний жир і збільшує вміст у крові жирних кислот, які підсилюють тепловіддачу і підвищують температуру тіла.
Але постійне тривале вживання кофеїну призводить до звикання, за якого необхідні значно більші дози для досягнення того самого стимулюючого ефекту. Різке невживання кофеїну призводить до сильного гальмування у ЦНС. З’являється в’ялість, загальна пригніченість, сонливість, нервова депресія. Систематичне приймання кофеїну пригнічує нервову систему. Розвивається гальмування мислення, ослаблюється сила волі, з’являється невпевненість у своїх силах. Вживання кофеїну чи кофеїновмісних напоїв призводить до формування фізичної і психічної залежності від цієї речовини.
Отже, кофеїн не можна рекомендувати для щоденного вживання для підвищення працездатності та витривалості. Вживати його слід не частіше 2-х разів на тиждень і бажано у першій половині дня. За умови такого приймання повністю виключається звикання і виснаження резервів нервової системи.
Кофеїн, крім здатності підвищувати виділення шлункового соку, різко прискорює перистальтику кишечнику. їжа не встигає повністю перетравлюватися, що призводить до розвитку гнильних та бродильних процесів. З цієї причини не можна запивати їжу чаєм чи кавою. Ці напої необхідно пити окремо, як мінімум за 1 годину до основного прийому їжі.
Чай, завдяки здатності мобілізовувати цукор з глікогенних депо і жирних кислот з підшкірно-жирового шару, усуває почуття спраги і має зігріваючу дію. У зернах кави вміст кофеїну значно менший, ніж у листках чаю.
Какао-боби містять кофеїну дуже мало і тому какао-напій та шоколад майже не мають стимулюючої дії, але вони містять велику кількість жирів. Багато кофеїну у горіхах кола. Крім цього, усі кофеїновмісні напої виводять з організму вітамін В1. Багато вчених вважають вживання чаю та кави однією з причин ослаблення здоров’я населення на всій земній кулі.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.3. Особливості засвоєння мінеральних речовин, основні джерела та фізіологічні норми їх споживання Мінеральні речовини є важкозасвоюваними, особливо залізо, кальцій, магній. Засвоюваність Кальцію Складає 10-30 %. Покращують засвоєння Са: O присутність вітаміну Б та жовчних кислот; O кисле середовище; O високий вміст білків, лактози; O оптимальне співвідношення з Р і Мg. Погіршують засвоєння Кальцію: O знижена кислотність шлункового соку; O високий вміст у харчовому раціоні жирів, солей К, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 9.1. Захисні властивості харчових продуктів і фактори їхнього забезпечення РОЗДІЛ 9. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів 9.1. Захисні властивості харчових продуктів і фактори їхнього забезпечення Продукти харчування є джерелом пластичних, енергетичних та захисних речовин, які проявляють лікувальні, фармакологічні, захисні, нейтралізуючі, профілактичні та інші властивості. Бактерицидні та антивірусні властивості. їх проявляють речовини, що сприяють зниженню забруднення продуктів вірусами чи бактеріями, гальмують їх […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 9. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів РОЗДІЛ 9. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів 9.1. Захисні властивості харчових продуктів і фактори їхнього забезпечення Продукти харчування є джерелом пластичних, енергетичних та захисних речовин, які проявляють лікувальні, фармакологічні, захисні, нейтралізуючі, профілактичні та інші властивості. Бактерицидні та антивірусні властивості. їх проявляють речовини, що сприяють зниженню забруднення продуктів вірусами чи бактеріями, гальмують їх […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІІI. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЇХНІХ КОМПОНЕНТІВ РОЗДІЛ 9. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів 9.1. Захисні властивості харчових продуктів і фактори їхнього забезпечення Продукти харчування є джерелом пластичних, енергетичних та захисних речовин, які проявляють лікувальні, фармакологічні, захисні, нейтралізуючі, профілактичні та інші властивості. Бактерицидні та антивірусні властивості. їх проявляють речовини, що сприяють зниженню забруднення продуктів вірусами чи бактеріями, гальмують їх […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи. Білки – стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам’ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів. Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги: – валін; фенілаланін; – аспарагін; глутамін; – глютамінова кислота. Знижують стомлюваність: […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки надлишку та дефіциту харчових волокон Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 6.5. Фізіологічні основи нормування споживання вуглеводів Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.2. Участь мінеральних речовин у фізіологічних функціях 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль пектинових речовин Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища. Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 5.5. Фізіолого-гігієнічне обгрунтування норм споживання ліпідів Фосфоліпіди Відіграють суттєву роль у функціонуванні клітинних оболонок і внутріклітинному обміні та виконують структурну, регуляційну і транспортну функцію: – структурна: Фосфоліпіди входять до структури: – клітинних мембран; – нервової тканини, печінки, серцевого м’яза, статевих залоз; – нуклеїнових комплексів клітини і її ядра. – регуляційна: – забезпечують функцію клітинних мембран, їх проникність для жиророзчинних речовин; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.4. Демінералізуючі чинники Мінеральні речовини є важкозасвоюваними, особливо залізо, кальцій, магній. Засвоюваність Кальцію Складає 10-30 %. Покращують засвоєння Са: O присутність вітаміну Б та жовчних кислот; O кисле середовище; O високий вміст білків, лактози; O оптимальне співвідношення з Р і Мg. Погіршують засвоєння Кальцію: O знижена кислотність шлункового соку; O високий вміст у харчовому раціоні жирів, солей К, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 7.3. Основні джерела та фізіологічна потреба у вітамінах Потреба у вітамінах залежить від віку, стану здоров’я, характеру діяльності, сезону. Потреба у вітамінах істотно залежить від калорійності добового раціону і співвідношення в ньому окремих компонентів. Вона зростає з підвищенням калорійності їжі та споживання білків. Засвоюваність залежить від якісного складу їжі, діяльності органів травлення, умов приймання їжі. Якісно кращою визнається змішана їжа, що в одному […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 2.3. Процеси травлення у шлунку та вплив продуктів і технологічних факторів на них Шлунок відіграє важливу роль у процесах травлення. У шлунку продовжується механічна переробка їжі, яка почалася у ротовій порожнині, і відбуваються складні хімічні перетворення під впливом шлункового соку протягом 4-8 годин. Шлунок виконує такі функції: – бар’єрну – захищає інші органи від надмірно солоної, твердої, неперетравленої їжі та їжі, що містить токсини та патогенні мікроорганізми; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 7.4. Причини розвитку вітамінної недостатності та заходи щодо боротьби з гіповітамінозами Потреба у вітамінах залежить від віку, стану здоров’я, характеру діяльності, сезону. Потреба у вітамінах істотно залежить від калорійності добового раціону і співвідношення в ньому окремих компонентів. Вона зростає з підвищенням калорійності їжі та споживання білків. Засвоюваність залежить від якісного складу їжі, діяльності органів травлення, умов приймання їжі. Якісно кращою визнається змішана їжа, що в одному […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи Кров рухається в організмі завдяки серцю і судинам. Кровообіг – рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судинах. Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. Велике коло кровообігу (тілесне) починається з аорти лівого шлуночка, яка розгалужується на артерії. Вони несуть кров, багату на кисень, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону Академік О. М. Уголєв стверджує, що для кожної людини необхідний індивідуальний, властивий тільки йому баланс компонентів раціону. При цьому змішаний раціон надає значно більші можливості для пристосування харчування до біохімічної індивідуальності організму, чим суто рослинний або суто м’ясний раціон. Тому для забезпечення нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб організм отримував з їжею ту кількість енергії, яку […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ГЛОСАРІЙ Авітаміноз – Паталогічний процес, що розвивається внаслідок неповноцінного харчування, при якому відсутній той чи інший вітамін (цинга, рахіт, бери-бери й інші хвороби). Аланін – Замінна амінокислота. а-аланін, входить до складу багатьох білків, &;-аланін – до складу біологічно активних сполук. Аліментарний – пов’язаний з харчуванням. Амілаза – загальна назва ферментів класу гідролаз, що каталізують гідроліз полісахаридів. […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 7.2. Участь вітамінів у фізіологічних функціях 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів Вітаміни – це незамінні мікрокомпоненти їжі, які відіграють дуже важливу роль у багатьох біохімічних реакціях організму та процесах засвоєння нутрієнтів. Велика частина вітамінів надходить з їжею, деякі з них синтезуються мікрофлорою кишечнику і всмоктуються в кров. Вітаміни – це: O низькомолекулярні сполуки, що не депонуються в організмі; O майже не синтезуються […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів Вітаміни – це незамінні мікрокомпоненти їжі, які відіграють дуже важливу роль у багатьох біохімічних реакціях організму та процесах засвоєння нутрієнтів. Велика частина вітамінів надходить з їжею, деякі з них синтезуються мікрофлорою кишечнику і всмоктуються в кров. Вітаміни – це: O низькомолекулярні сполуки, що не депонуються в організмі; O майже не синтезуються […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи. Білки – стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам’ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів. Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги: – валін; фенілаланін; – аспарагін; глутамін; – глютамінова кислота. Знижують стомлюваність: […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Механізми всмоктування Всмоктування – активний фізіологічний процес проникнення перетравлених харчових речовин з порожнини шлунково-кишкового тракту через мембрани в кров, лімфу і міжклітинний простір, а з них у внутрішнє середовище організму. Завдяки цьому процесу здійснюється надходження харчових речовин з їжі до організму. У порожнині рота Всмоктування незначне, оскільки їжа там не затримується, але деякі речовини (лікарські препарати, ефірні […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини змін у структурі харчування сучасної людини Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Соціальні, економічні і медико-біологічні аспекти харчування Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Метаболізм вуглеводів Продукти гідролізу ліпідів у клітинах слизової оболонки тонкого кишечнику синтезуються у нові, необхідні організму ліпіди. Циркулюють вони у водному середовищі плазми крові у складі ліпопротеїдних та фосфоліпідних структур. Ліпопротеїни є транспортною формою жирів в організмі. Є два типи ліпопротеїнів: низької і високої густини. Ліпопротеїни низької густини містять найбільшу кількість холестерину, здатні переносити й відкладати холестерин […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Метаболізм ліпідів Продукти гідролізу ліпідів у клітинах слизової оболонки тонкого кишечнику синтезуються у нові, необхідні організму ліпіди. Циркулюють вони у водному середовищі плазми крові у складі ліпопротеїдних та фосфоліпідних структур. Ліпопротеїни є транспортною формою жирів в організмі. Є два типи ліпопротеїнів: низької і високої густини. Ліпопротеїни низької густини містять найбільшу кількість холестерину, здатні переносити й відкладати холестерин […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Рух крові та лімфи в організмі Кров рухається в організмі завдяки серцю і судинам. Кровообіг – рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судинах. Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. Велике коло кровообігу (тілесне) починається з аорти лівого шлуночка, яка розгалужується на артерії. Вони несуть кров, багату на кисень, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Імунозахисні реакції організму Кров рухається в організмі завдяки серцю і судинам. Кровообіг – рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судинах. Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. Велике коло кровообігу (тілесне) починається з аорти лівого шлуночка, яка розгалужується на артерії. Вони несуть кров, багату на кисень, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 5.1. Характеристика ліпідів їжі 5.1. Характеристика ліпідів їжі Ліпіди – обов’язкові компоненти будь-якої живої клітини. Вони входять до складу всіх оболонок (біологічні мембрани) клітин, у тому числі нервової тканини і головного мозку. У нервовій тканині міститься до 25 % ліпідів, в клітинних мембранах – до 40 %. Багатими на ліпіди є підшкірна жирова клітковина, головний та спинний мозок, печінка, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки атеросклерозу Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.2. Функції їжі та фактори їх забезпечення На відміну від інших існуючих чинників їжа є найвищою мірою складним, багатокомпонентним чинником, який забезпечує оптимальний ріст і розвиток, адаптацію до негативного впливу навколишнього середовища, здоров’я та тривалість життя людини. До організму людини з їжею надходить понад 600 різноманітних нутрієнтів (з яких абсолютно незамінних є 66), які сприяють виконанню їжею різноманітних функцій у процесі життєдіяльності […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні принципи і напрями державної політики у сфері здорового харчування Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Принципи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фактори ризику атеросклерозу Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів Вітаміни – це незамінні мікрокомпоненти їжі, які відіграють дуже важливу роль у багатьох біохімічних реакціях організму та процесах засвоєння нутрієнтів. Велика частина вітамінів надходить з їжею, деякі з них синтезуються мікрофлорою кишечнику і всмоктуються в кров. Вітаміни – це: O низькомолекулярні сполуки, що не депонуються в організмі; O майже не синтезуються […]...