Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.1. Норми харчування для населення України
11.1. Норми харчування для населення України
Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання.
Незважаючи на те, що харчування кожної людини повинно бути індивідуальним і враховувати індивідуальні енергетичні витрати, звички, характер діяльності та специфіку захворювань, організація масового харчування вимагає розробки узагальнених вимог до харчування певних груп населення.
У Нормах фізіологічних потреб (дод. 1) наведені потреби основних харчових речовин та енергії для різних груп населення з врахуванням інтенсивності їх праці, віку, статі. Згідно з нормами, залежно від рівня середньодобового коефіцієнта фізичної активності (КФА), працездатне населення України поділене на 4 групи:
Кожна група диференційована на 2 підгрупи за статтю та на 3 підгрупи за віком: 18-29 років, 30-39 років, 40-59 років.
Категорію людей похилого віку диференціюють на 2 підгрупи за статтю і на 2 підгрупи за віковою приналежністю: 60-74 років; 75 років та старші. Категорію дітей та підлітків поділяють на 9 підгруп: 0-3 місяці, 4-6 місяців, 7-12 місяців, 1-3 роки, 4-6 років, 6 років, 7-10 років, 11-13 років, 14-17 років. Диференціація за статтю передбачена з 11 років. Для підлітків, які навчаються в ПТУ, потреба в енергії та нутрієнтів збільшується на 10-15 % порівняно зі школярами відповідного віку.
Складаючи раціони харчування для різних груп населення, необхідно враховувати:
У особливості організму людини та вплив на нього умов проживання та праці;
У додаткові фізичні або розумові навантаження: активні види відпочинку, спортивні навантаження, тривалі прогулянки, рухливі ігри, праця на присадибних ділянках тощо;
У сезонність: поправочний коефіцієнт влітку складає 0,9 енерговитрат, восени і весною – адекватно енерговитратам, взимку – 1,1 енерговитрат.
У додаткового харчування потребують вагітні жінки та матері, які годують дітей груддю.
11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці
Науково-технічна революція обумовила запровадження автоматизованої системи управління. Це механізувало як фізичну, так і розумову діяльність людини, значно збільшило нервово-емоційні навантаження. Збільшується контингент населення, зайнятого інтелектуальною працею, що пов’язана з розумовим та нервово-психічним напруженням. Великі нервово-психічні навантаження, незначні фізичні навантаження, ненормований робочий день можуть негативно вплинути на діяльність центральної нервової та серцево-судинної систем, на процеси обміну речовин, а саме можуть викликати:
O нервово-психічні захворювання (неврастенію, неврози);
O хвороби порушеного обміну речовин (ожиріння, атеросклероз, жовчнокам’яну хворобу);
O захворювання серцево-судинної системи (гіпертонію, ішемічну хворобу серця);
O хвороби шлунково-кишкового тракту (гастрити, коліти).
Поряд з цим, наслідками науково-технічної революції є забруднення навколишнього середовища промисловими, сільськогосподарськими, транспортними, побутовими та іншими токсичними сполуками (ксенобіотиками). їжа є основним середовищем, яке характеризує рівень надходження ксенобіотиків до організму людини. Тому проблема захисту внутрішнього середовища організму від екологічних забруднень є актуальною.
Відомо, що харчування є одним із найважливіших важелів відновлення функцій організму та підвищення здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Основні фізіолого-гігієнічні принципи харчування людей розумової праці наведено на рис. 11.1.
Рис. 11.1. Фізіолого-гігієнічні принципи раціонального харчування людей розумової праці
(2 votes, average: 5,00 out of 5)