Основи фінансового менеджменту – Рясних Є. Г. – Лізинг як капіталозберігаюча форма фінансування інвестицій
Лізингова фірма купує потрібні основні фонди та здає їх в оренду підприємству, укладаючи з ним лізинговий договір. Після закінчення терміну договору передбачено право викупу майна за залишковою вартістю.
Лізинг (англ. leasing, від lease – орендувати, здавати в оренду) – форма матеріально-технічного постачання, що поєднує оренду майна з кредитуванням.
Лізингова угода – це своєрідна позика орендарю з боку орендодавця, тому він бере з клієнта відсоток, який включають до складу лізингових платежів. Лізинг дає змогу підприємству-орендарю користуватись майном, не відволікаючи грошей з обігу та перераховуючи значну частину лізингових платежів на рахунок собівартості продукції, а також зменшувати прибуток до оподаткування.
Приклад
Договір фінансового лізингу було укладено на 4 роки. Стартова вартість об’єкта лізингу становить 4 млн грн. Річна норма амортизації – 15%. Амортизацію нараховують поквартально в однаковому розмірі. Лізинговий відсоток становить 40% річних або 10% квартальних. Скласти розрахунок лізингових платежів (табл. 3.13).
Таблиця 3.13. Розрахунок лізингових платежів
Рік | Квартал | Залишкова вартість манна | Амортизаційні нарахування | Лізинговий Відсоток | Лізингові платежі | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
1 | 4000 | 150 | 400 | 550 | ||
1 | 2 | 3850 | 150 | 385 | 535 | |
3 | 3700 | 150 | 370 | 520 | ||
4 | 3550 | 150 | 355 | 505 | ||
1 | 3400 | 150 | 340 | 490 | ||
2 | 2 | 3250 | 150 | 325 | 475 | |
3 | 3100 | 150 | 310 | 460 | ||
4 | 2950 | 150 | 295 | 445 | ||
1 | 2800 | 150 | 280 | 430 | ||
3 | 2 | 2650 | 150 | 265 | 415 | |
3 | 2500 | 150 | 250 | 400 | ||
4 | 2350 | 150 | 235 | 385 | ||
1 | 2200 | 150 | 220 | 3,70 | ||
4 | 2 | 2050 | 150 | 205 | 355 | |
3 | 1900 | 150 | 190 | 340 | ||
4 | 1750 | 150 | 175 | 325 | ||
Підсумок | 1600 | 2400 | 4600 | 7000 |
Як видно з табл. 3.13, за чотири роки у складі лізингових платежів за рахунок амортизації перекрито 60% вартості обладнання, взятого у лізинг. Загальна сума лізингових платежів становила 7000 грн.
У лізинговій угоді беруть участь здебільшого три учасники: лізингодавець (банк чи лізингова компанія), постачальник (виробник обладнання) і лізингоотримувач (споживач обладнання). Кожен з учасників лізингової угоди має певні переваги, зокрема лізингоотримувач:
– можливість користуватися необхідним обладнанням, не вдаючись до одночасної мобілізації власних чи позичених коштів;
– звільнення від одноразової повної сплати вартості майна, що вигідно відрізняє лізинг від операції купівлі-продажу (практично майно купують за кошти, що належать до валових витрат);
– гнучкість визначення терміну і розміру виплат лізингових платежів на взаємовигідних умовах, оскільки вони є предметом взаємної домовленості сторін;
– оплата не лише грішми, а й частково чи повністю товарами чи послугами;
– включення лізингових платежів у собівартість продукції, що зменшує оподатковуваний прибуток;
– необкладання податком на додану вартість лізингових, банківських, страхових платежів.
Деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоотримувача додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є обладнання, яке лізингоотримувач згідно із Законом “Про лізинг” має повернути у разі несплати платежів протягом двох чергових термінів. Отже, на відміну від кредиту, лізинг дає змогу створити доступніші і надійніші умови господарювання.
Виробник обладнання має такі переваги:
– отримання 100% передоплати за своє обладнання згідно з лізинговою угодою;
– збільшення обсягу продажів, проникнення на нові ринки, оскільки передавання майна за лізинговою угодою не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лізингодавець (банк чи лізингова компанія) теж набуває певних вигод:
– розширення кола банківських операцій, збільшення кількості клієнтів і, як наслідок, рівня доходів;
– зменшення ризику неплатоспроможності клієнтів, оскільки за порушення умов угоди можна повернути обладнання, здане в оренду;
– зниження ризику лізингових операцій з клієнтами, які мають нестале фінансове становище, а також із новоствореними малими підприємствами;
– зменшення оподатковуваного прибутку, оскільки лізингові платежі в частині амортизаційних нарахувань є складовою витрат лізингодавця;
– отримання винагороди за майно, здане лізингоотримувачем за угодою лізингу (у відсотках від залишкової вартості);
– переважання розміру лізингових платежів над відсотками за кредит.
Отже, лізинг може бути вигідніший в умовах економічної кризи, зростання інфляції і нестабільної економічної ситуації, особливо коли банки дуже неохоче надають середньострокові і довгострокові кредити. Лізинг за певних умов також дає змогу розв’язати проблему інвестування в технічне переозброєння підприємств.