Home ⇒ 👍Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д ⇒ Основи експертизи продовольчих товарів – Малигіна В. Д. – 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Основи експертизи продовольчих товарів – Малигіна В. Д. – 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Побудувати класифікацію можна двома методами: ієрархічним і фасетним.

Ієрархічний метод класифікації – послідовний розподіл великої кількості об’єктів на підлеглі класифікаційні угрупування. Особливість цього методу полягає у тісному взаємозв’язку між окремими класифікаційними угрупуваннями, який виявляється через спільність і відмінність основних ознак.

Ієрархічна система класифікації вимагає дотримання певних правил:

– класифікація повинна легко читатися, для чого число її ступенів і кількість згрупувань не повинно бути великим;

– ознаки класифікації повинні бути суттєвими, максимально відображати споживні властивості товарів;

– на кожному ступені класифікації товари об’єднують тільки за однією ознакою;

– класифікація повинна починатися з найбільш загальної суттєвої ознаки з поступовим переходом на подальших ступенях до специфічних для даної групи товарів ознак;

– кожна наступна ланка повинна конкретизувати, уточнювати ознаку попередньої ланки.

Класифікація побудована за цим методом гармонійна, але в окремих випадках занадто громіздка.

Схематично сутність ієрархічного методу класифікації надана на рис. 1.1.

Фасетний метод класифікації – це паралельний розподіл великої кількості об’єктів на незалежні класифікаційні угрупування по одній із ознак в кожній групі.

‘ Особливістю фасетного методу є те, що різні ознаки класифікації не зв’язані між собою. Цей термін походить від французького слова facete, що означає “грань відшліфованого каменя”. Дійсно, як кожна грань каменя існує окремо, так і різні класифікаційні угрупування при фасетному методі не залежать і не підкоряються один одному (рис. 1.2).

Основи експертизи продовольчих товарів Малигіна В. Д. 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Рис. 1.1. Ієрархічний метод класифікації

Основи експертизи продовольчих товарів Малигіна В. Д. 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Рис. 1.2. Фасетний метод класифікації

Завдяки цьому фасетна система відзначається більшою гнучкістю, можливістю обмежувати кількість ознак і угрупувань.

Використовуючи фасетний метод класифікації, молоко можна класифікувати за видом тварин, від яких воно одержане (коров’яче, козине, овече, оленяче, верблюжаче); за видом термічної обробки (сире, пастеризоване, стерилізоване, томлене); за вмістом жиру (знежирене, 2,5%; 3,2%; 6,0%), За видом тари, в яку воно упаковане (у флягах, у скляних пляшках, у полімерних пакетах, у тетра-паках, у фін-паках), за біологічною цінністю (звичайне, вітамінізоване, білкове).

Кожен з цих методів класифікації має свої переваги і недоліки (табл. 1.1), знання яких дозволить раціонально використовувати їх з урахуванням цільового призначення.

Залежно від порядку утворення класифікаційних угрупувань розрізняють десятинну, сотенну, довільну системи класифікації.

Таблиця 1.1

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МЕТОДІВ КЛАСИФІКАЦІЇ

Метод

Переваги

Недоліки

Ієрархічний

Можливість виділення спільності та подібності ознак об’єктів на одному і різних ступенях, висока інформаційна насиченість

При великій глибині: надмірна громіздкість, високі, не завжди обгрунтовані затрати, труднощі у використанні

При невеликій глибині: інформаційна недостатність, неповне охоплення об’єктів і ознак

Фасетний

Гнучкість системи, зручність використання, можливість обмеження кількості ознак без втрати достатності охоплення об’єктів

Неможливість виділення спільності і різниці між об’єктами в різних класифікаційних угрупуваннях

При десятинній і сотенній системах класифікації кожен вищий клас поділяється відповідно на 10 або 100 наступних класів. Кількість класів в основному залежить від номенклатури товарів: з розширенням номенклатури товарів зростає число класів.

Розробка системи класифікації супроводжується присвоєнням кожному найменуванню товару номенклатурного номера (коду), величина якого залежить від прийнятої системи класифікацій і системи цифр, якими визначають кожен клас.

Для товарознавства першочергове значення мають три класифікації товарів: загальнодержавна, торгово-товарознавча, економіко-статистична.

Загальнодержавна класифікація представлена Номенклатурою товарів народного споживання (НТНС), яка затверджена Міністерством статистики України 14.01.94 за № 12. Вона уніфікована відповідно до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку та звітності в роздрібній і оптовій торгівлі.

НТНС побудована з урахуванням основних принципів класифікації, передбаченних Гармонізованою системою опису і кодування товарів (ГС), прийнятою ООН, Вищими класифікаційними угрупуваннями загальнодержавного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ), Міжнародною стандартною торговою класифікацією та іншими нормативними документами. В ній максимально враховані структурні зміни та уточнення, внесені в діючі стандарти, номенклатуру статистичної звітності, систему оптового і роздрібного товарообороту. Групування товарів здійснено, насамперед, за їх споживчим призначенням.

Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збору, передачі та обробки на ЕОМ формі, яку можна легко співставити з даними інших видів звітності і використовувати для комплексного економічного аналізу.

Для цього служать відповідні коди Гармонізованої системи (ГС) опису і кодування товарів, товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та Вищих класифікаційних угрупувань діючого класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, які проставлені біля товарних груп, підгруп і позицій НТНС і є перехідними ключами між зазначеними номенклатурами.

У Номенклатурі Гармонізованої системи (НГС) об’єктом класифікації є усі товари, що обертаються у міжнародній торгівлі. НГС має шість рівнів класифікації: розділи, групи, підгрупи, товарні позиції, підпозиції та субпозиції. Вищим рівнем класифікації є розділи (їх нараховується 21). У табл. 1.2 наведено розподіл номенклатури товарів за розділами, групами, підгрупами, товарними позиціями, підпозиціями та субпозиціями.

Таблиця 1.2

РОЗПОДІЛ НОМЕНКЛАТУРИ ТОВАРІВ У ГАРМОНІЗОВАНІЙ СИСТЕМІ

Розділ	Кількість
Код	Найменування	Груп	Підгруп	Позицій	Підпо-зицій	Субпо-зицій
1	2	3	4	5	6	7
І	Живі тварини та продукти тваринного походження	5	–	44	115	194
II	Продукти рослинного походження	9	–	79	220	270
III	Жири та олії тваринного та рослинного походження; продукти їх розщеплення; вироблені харчові жири; воски рослинного та тваринного походження	1	–	22	44	53
IV	Готові харчові продукти алкогольні та безалкогольні напої та оцет; тютюн його замінники	9	–	56	160	181
V	Мінеральні продукти	3	–	67	131	151
VI	Продукція хімічної і пов’язаних з нею галузей промисловості	11	19	176	505	795
VII	Пластмаси та вироби з них; каучук і разові вироби	2	2	43	138	189
VIII	Шкіряна сировина, шкіра, натуральне хутро та вироби з них; шорно-сідельні вироби та упряж; дорожні речі, сумки і подібні їм товари; вироби з кишок тварин (окрім кетгута з натурального шовку)	3	–	21	50	74
ІХ	Деревина і вироби із деревини; деревне вугілля; пробка та вироби з неї; вироби із соломи, альфи та інших матеріалів для плетіння; корзиночні вироби та інші плетені вироби	3	–	27	59	79
X	Паперова маса з деревини або з інших волокнистих рослинних матеріалів; паперові та картонні відходи й макулатура; папір, картон і вироби з них	3	–	41	117	149
XI	Текстиль і текстильні вироби	14	3	149	432	809
XII	Взуття, головні убори, парасольки, сонцезахисні парасольки, хлисти, кнути та їхні частини; оброблене пір’я га вироби з нього; штучні квіти та вироби з людського волосся	4	–	20	42	55
XIII	Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди та подібних матеріалів; керамічні вироби, скло та вироби з нього	3	2	49	112	138
XIV	Перла натуральні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали; біжутерія; монети	1	3	18	40	52
XV	Недорогоцінні метали та вироби з них	11	4	157	418	587
XVI	Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; звукозаписна та звуковідтворювальна апаратура; апаратура для запису та відтворення телевізійного зображення й звуку; їх частини	2	–	133	561	762
XVII	Засоби наземного, повітряного та водного транспорту, їх частини	4	–	38	100	132
XVIII	Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кіно-фотографічні, вимірювальні, контрольні, прецизійні, медичні й хірургічні, музичні інструменти; їх частини	3	–	56	184	230
XIX	Зброя та боєприпаси; їх частини	1	–	7	15	17
XX	Різні промислові товари	3	–	32	108	131
XXI	Твори мистецтва, предмети колекціонування й антикваріат	1	–	6	7	7
Разом	96	3	1241	3558	5019

Гармонізована система побудована на основі різноманітних принципів і особливостей. На рівні розділів класифікація товарів проводиться на основі таких принципів:

(1-й) – за походженням товарів – товари сільського господарства, рибальства, тваринництва, мінералогії. За цією ознакою класифікують товари розділів: І, II, V

(2-й) – за хімічним складом – жири та олії, пластмаси, каучук. За цією ознакою класифікують розділи: III, IV VI, VII, XI, XII, XVI-XXI.

При утворенні груп закладено принцип послідовної обробки товарів: вид сировини, напівфабрикатів та готових виробів, що створює сприятливі умови для використання ГС у митних тарифах.

При побудові товарних позицій та субпозицій у кожній групі використовують певну послідовність ознак. Але з усієї сукупності ознак можна виділити такі: ступінь обробки, призначення, вид сировини, значення товару у світовій торгівлі, сезонність, форма тощо.

У Міжнародній Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів у Статті 3 передбачається, що країни, які використовують цю систему, не будуть змінювати класифікацію товарів і їхні коди в межах перших шести знаків. При додержанні цього обов’язку застосування ГС дає такі вигоди:

– більш точний опис товарів з використанням об’єктивних характеристик, що можуть легко враховуватися при митному контролі;

– меншу ймовірність помилок класифікації та кодування товарів, оскільки експортні та імпортні документи мають уніфікований характер;

– більш точну зовнішньоторгову статистику, що дозволяє прослідкувати рух товарних потоків через національні кордони, ефективніше проводити ділові переговори, а також вивчати кон’юнктуру ринку і складати прогнози.

У номенклатурі Гармонізованої системи прийнято дев’яти значне цифрове позначення (рис. 1.3):

Основи експертизи продовольчих товарів Малигіна В. Д. 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Рис. 1.3. Модель структури кодового позначення ГС

– перші дві цифри – товарна група;

– третя і четверта цифри – товарна позиція;

– п’ята й шоста цифри – товарна підпозиція;

– сьома – дев’ята цифри – субпозиція.

Довжина коду в номенклатурі ЗКП/ВКУ має 10 знаків (рис. 1.4):

– перші дві цифри означають – клас;

– третя цифра – підклас;

– четверта цифра – група;

– п’ята цифра – підгрупа;

– шоста цифра – вид;

– сьома – десята цифри – внутрішньовидові угрупування.

Основи експертизи продовольчих товарів Малигіна В. Д. 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Рис. 1.4. Модель структури кодового позначення ЗКП/ВКУ

В НТНС по ЗКП/ВКУ представлені тільки шестизначні коди, тобто в цих кодах немає позначок внутрішньовидових угрупувань. Наприклад, код товару 92 1411 розшифровується так:

92 – клас товару – “М’ясопродукти”.

1 – підклас товару – “М’ясо і птиця, включаючи субпродукти”.

4 – група товару – “М’ясні напівфабрикати”.

1 – підгрупа товару – “М’ясні напівфабрикати січені”.

1 – вид товару – “Котлети м’ясні, м’ясо-рослинні та з іншими добавками”.

Код товару 84 1114 розшифровується так:

84 – клас товару – “Продукція трикотажної промисловості”.

1 – підклас товару – “Білизняний трикотаж”.

1 – група товару – “Вироби білизняні із бавовняної пряжі”.

1 – підгрупа товару – “Вироби білизняні із бавовняної пряжі для чоловіків”.

Розділ І. Класифікація споживчих товарів

4 – вид товару – “Вироби білизняні із бавовняної пряжі, чоловічі верхні сорочки”.

Торгово-товарознавчу класифікацію поділяють на торгову й учбову класифікації.

Торгова класифікація стосується тільки товарів широкого вжитку. Вона не являє собою послідовну систему класифікації а базується на розподілі товарів на групи відповідно до способів виробництва, можливостей використання, способів транспортування та збереження тощо.

В практиці торгівлі продовольчі товари розподілені на такі групи:

– хлібобулочні вироби;

– кондитерські вироби;

– молоко та молочні товари;

– гастрономічні товари;

– бакалійні товари;

– плоди та овочі;

– м’ясо й риба;

– горілчані вироби, вина, пиво;

– мінеральна вода та безалкогольні напої.

Основна частина непродовольчих товарів в практиці торгівлі поділяється на товарні групи:

– товари побутової хімії;

– вироби із пластичних мас;

– будівельні товари;

– меблеві товари;

– керамічні вироби та вироби із скла;

– металево господарські товари;

– електротовари, побутові електромашини і прилади;

– текстильні, швейні, трикотажні товари;

– взуття;

– галантерейні товари;

– парфюмно-косметичні товари;

– хутряні вироби;

– ювелірні вироби та прикраси;

– товари культурно-побутового призначення, годинники тощо. Необхідність раціоналізації торговельного процесу обумовила розробку класифікації товарів за споживчими комплексами. У такі комплекси об’єднують товари за спільністю призначення й попиту. Так, товари господарського призначення можна об’єднати в комплекси:

“Житло, благоустрій, ремонт та індивідуальне будівництво”; “Домашнє господарство”, “Сад, город, індивідуальне підсобне господарство”.

Учбова класифікація має за мсту створити логічну систему вивчення всього курсу товарознавства. Вона більш послідовна ніж торгова, але має з останньою багато спільного.

Продовольчі товари згідно з учбовою класифікацією поділяються на такі групи:

– зерно і зерноборошняні товари;

– плодоовочеві товари та продукти їхньої переробки;

– крохмаль, цукор і кондитерські вироби;

– смакові товари;

– харчові жири;

– молоко і молочні товари;

– м’ясо і м’ясні товари;

– риба і рибні товари;

– яйця та продукти їхньої переробки.

В учбовій класифікації непродовольчих товарів передбачено дев’ять класів:

– матеріали для одягу і штучні текстильні вироби;

– одяг і головні убори; взуттєві товари;

– товари культурного призначення;

– товари спортивного призначення;

– транспортні засоби особистого користування;

– предмети домашньої обстановки;

– товари господарського і побутового призначення;

– предмети санітарії, гігієни та рукоділля.

Економіко-статистичну класифікацію використовують для обліку виробленої продукції, при плануванні виробництва. Відповідно до цієї класифікації відбувається й кодування товарів.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення поняття “класифікація”.

2. З якою метою використовують класифікацію предметів, подій?

3. Які вимоги пред’являють до кваліфікації товарів?

4. Які категорії використовують у класифікації?

5. За якими ознаками класифікують товари?

6. З’ясуйте сутність ієрархічного методу класифікації; переваги та недоліки цього методу.

7. З’ясуйте сутність фасетного методу класифікації; переваги та недоліки цього методу.