Основи економіки та організації підприємництва – Тирпак І. В. – Розділ 8. Оподаткування підприємницьких структур
8.1. Загальна характеристика оподаткування підприємницької діяльності
Система оподаткування – це продукт закономірного результату розвитку суспільства, об’єктивно необхідна частина її економічної структури, що втілює досить складне утворення законодавчих нормативних актів, які регулюють взаємовідносини між державою і підприємцем. Ця система перебуває в постійному русі, що знаходить відображення в появі нових офіційних документів, які регулюють оподаткування підприємницької діяльності, у змінах і доповненнях до вже діючих законів. Тому надзвичайно важливим є ознайомлення та подальший моніторинг за системою законодавчих і нормативних актів, які регулюють оподаткування підприємницької діяльності.
Система оподаткувань підприємницької діяльності будується за принципами обов’язковості, економічної діяльності, соціальної справедливості, поєднання інтересів держави, регіонів, підприємницьких структур і підприємців. Вона забезпечує надходження коштів відповідних рівнів і державних цільових фондів. Державні цільові фонди – це фонди, створені відповідно до законів України, які формуються за рахунок визначених внесків юридичних осіб незалежно від форм власності та внесків громадян. Під податком, збором, іншим обов’язковим платежем до бюджетів і внеском до державних організацій цільових фондів розуміється обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду. Облік платників податків та інших обов’язкових платежів здійснюється державними податковими адміністраціями. Банки відкривають рахунок платникам податків лише за умови пред’явлення ними документів, які підтверджують, що вони стоять на обліку в державній податковій адміністрації.
Об’єктами оподаткування відповідно до законодавчих актів України є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт і послуг), вартість певних товарів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти. Платники податків та інших обов’язкових платежів зобов’язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у визначений час. Подавати до державних податкових адміністрацій декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків. Спланувати залежні суми податків та інших обов’язкових платежів у встановлені законодавством строки, дозволяти службовим особам державних податкових адміністрацій обстежити приміщення, які використовуються для одержання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування. Обов’язок юридичної або фізичної особи щодо сплати податку чи іншого обов’язкового платежу припиняється після сплати податку або його скасування.
Види загальнодержавних і місцевих податків, зборів й інших обов’язкових платежів, що існують на території України, показані на рисунку 18.
Місцеві податки і збори, порядок їх оплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законодавством. Суми цих податків і зборів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцем знаходження платника.
Податки та інші обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться до їх собівартості, сплачуються незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Сума доходу або прибутку, одержана підприємствами або організаціями, їх відділення за кордоном включається до загальної суми, що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку. Для прикладу наведемо порядок обчислення податку на дохід (прибуток) підприємницької структури.
Об’єктом оподаткування підприємницької структури є валовий прибуток. Він включає прибуток від діяльності підприємства позареалізаційних операцій, а також інші доходи, не пов’язані з діяльністю підприємницької організації (дивіденди, проценти, авторські права й ліцензії). Визначення прибутку від реалізації продукції, робіт або послуг проводиться шляхом вирахування одержаної виручки (без податку на додану вартість і акцизного збору), витрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції. Прибуток від посередницької діяльності вилучається із суми комісійних винагород від виконання винагород, а також затрат, пов’язаних із вказаною діяльністю. Порядок обчислення і строки сплати податку на прибуток включає такі положення:
1. Сума податку визначається платником податку на основі бухгалтерської звітності самостійно. З урахуванням раніше зарахованих платежів загальна сума визначається наростаючим підсумком з початку року, виходячи з оподатковуваного прибутку пільг і ставок податку.
2. Різниця між фактичною і авансовою сумами податку за минулий квартал підлягає уточненню на суму, яка розрахована по проценту за користування банківським кредитом.
3. Платники податків подають довідки про передбачену суму податку на поточний квартал в установленій формі до 1-го числа поточного кварталу.
4. Внесення авансових платежів проводиться згідно із розрахунками за формулою ЗО;
При зміні передбачуваного прибутку впродовж кварталу сума авансу може бути переглянута по узгодженню з фінансовими органами. Авансові внески перераховуються не пізніше 10-го і 25-го числа кожного місяця в розмірі 1/6 квартальної суми податку. При незначній сумі податку (за клопотанням підприємства) може бути установлено один строк сплати – 20-го числа кожного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми. Підприємства з іноземним капіталом перераховують авансові внески не пізніше 15-го числа останнього місяця кожного кварталу в розмірі 1/4 річної суми податку.
5. Сума податку розраховується за встановленою формою згідно із формулами 31, 32:
Розрахунок подається в строки, передбачені для здачі бухгалтерського звіту. По окремих видах діяльності, які оподатковуються в особливому порядку, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, а по концертно-масових заходах – не пізніше 15 днів з дати їх закінчення.
6. Внесення сум податку з урахуванням уточнення різниці між авансовими і фактичними сумами податку на процент за банківський кредит проводиться: по квартальних розрахунках – в 5-денний строк з дня, установленого для квартального бухгалтерського звіту, по річному розрахунку – в 10-денний строк з дня надання річного звіту і балансу. Надлишок, якщо він мав місце, зараховується в рахунок чергових платежів або повертається. У відповідності з законами підприємницьким організаціям надаються пільги щодо податку. Оподатковуваний прибуток зменшується на суму прибутку, використаного на реконструкцію і модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розширення, ведення і освоєння нових потужностей по виробництву товарів, робіт або послуг. Вказана пільга надається тим підприємствам, які повністю використали на цю мету амортизаційні відрахування і залишки невикористаного прибутку минулих років.
В умовах становлення податкової системи в Україні відбуваються часті зміни об’єкта оподаткування. В1994 році об’єктом оподаткування став валовий дохід підприємства, що являє собою суму доходів від реалізації продукції, робіт та послуг і доходів від нереалізованих операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях. До складу доходу для цілей оподаткування включаються також кошти, одержані від підприємств-покупців на власні потреби підприємств-постачальників, що не враховані підприємницькими організаціями на рахунок реалізації. До складу доходів від нереалізованих операцій включають доходи, одержані від пайової участі в спільних підприємствах, від здачі майна в оренду, дивіденди з акцій, проценти з облігацій та інших цінних паперів, що належить підприємницькій організації.
Для підприємств, що здійснюють торгівлю купленими товарами і матеріалами, доходами для цілей оподаткування є різниця між покупкою і продажною вартістю товарів і матеріалів.
Малі підприємства, віднесені до таких відповідно до законодавства, створені в сфері промисловості, сільського господарства і будівництва, сплачують податок з доходу в перший рік діяльності в розмірі 25%, а наступного року – 50% від ставки податку. Кошти підприємств, вивільнені від оподаткування, направляються на будівництво, оновлення і освоєння нової техніки, формування статутного фонду. В разі невиконання цієї умови, малі підприємства оподатковуються за підсумками року на загальних підставах. При припиненні діяльності малого підприємства до закінчення трирічного строку оподаткування проводиться на загальних підставах. При віднесенні підприємства до категорії малого, враховується загальна чисельність працюючих, включаючи й тих, хто працює по сумісництву та договору підряду.
Підприємницька організація має право на одержання податкового кредиту, якщо мале підприємство придбало і експлуатує обладнання, що повністю використовується для науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виконуваних силами самого підприємства, і для захисту природного середовища від забруднення.
Податковий кредит – термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році. Податковий кредит надається на основі кредитної угоди, що складається підприємницькою організацією з податковим органом за місцем реєстрації підприємства за формою, встановленою для укладання кредитних угод з комерційними банками. У кредитній угоді обумовлюється порядок надання податкового кредиту. Погашення кредиту повинно починатися не пізніше як через два роки після його надання. Період погашення складає не менше трьох років, якщо на інше не погоджується платник. Передбачається нарахування процентів на суму наданого податкового кредиту в розмірі не менше процента інфляції, визначеного на період кредитної угоди відповідним органом. У разі порушення підприємством кредитної угоди вся сума податкового кредиту стягується податковим органом у безспірному порядку.
Підприємницькі структури зобов’язані допускати службових осіб податкових органів для обстеження приміщень, пов’язаних з одержанням прибутку (доходу). Слід подавати необхідні документи і відомості для перевірок обчислення і сплати податку, відповідні службові особи підприємницьких організацій зобов’язані підписати акт перевірки, проведеної податковим органом. В разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівники повинні подати письмові пояснення мотивів незгоди. Вони також зобов’язані виконувати вимоги податкового органу про усунення виявлених порушень законодавства про податки.
Платники податку та їх службові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податку до бюджету відповідно до чинного законодавства. Своєчасно не сплачена сума податку стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 % суми недоїмки за кожний прострочений день.
Законодавчими актами та інструктивними матеріалами не передбачені пільги щодо оподаткування доходів приватних підприємств. Так, доходи приватного підприємства, заснованого на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили, оподатковуються за основною ставкою податку. Підприємства, які належать до комунальної власності, оподатковуються за ставками, встановленими місцевими радами депутатів, але не більше розмірів основної ставки податку. Не допускається встановлення ставок залежно від виду діяльності або для окремого підприємства.
Звільняється від оподаткування протягом 5 років доходи і валютна виручка, одержані підприємством або новим виробництвом, створеним спеціально для виготовлення нової техніки з використанням запатентованого винаходу.
Платники податків та інших обов’язкових платежів за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, а також за неподання або не своєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків зверх того сплачують до бюджету 10 % належних сум податків. У разі приховування або заниження платниками суми податку з них стягується сума донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)