Основи економічної теорії – Дзюбик С. Д. – Вклад українських учених у розвиток економічної науки
Поступ економічної науки не можливий без подолання однобічності та догматизму будь-якої з економічних концепцій, без аналізу й синтезу всього позитивного, що створено видатними економістами й економічними школами попередніх поколінь.
Українці, незважаючи на постійне пригнічення економічної думки через колоніальний статус нації, активно долучалися до процесу наукового розвитку економічних теорій. На жаль, про це було більше відомо зарубіжній економічній громадськості, оскільки, по-перше, український народ тривалий час був позбавлений своєї державності; по-друге, всі українські економісти вважалися радянськими (російськими), а праці українських економістів часто не були доступні навіть фахівцям. У ВНЗ економічну думку України не вивчали. Будь-який прояв інтересу до спадщини українських економістів тлумачився як “буржуазний націоналізм”, що був оголошений найнебезпечнішим ворогом більшовизму і репрезентованої ним імперії.
Незважаючи на це, економічна думка в Україні розвивалася в загальноєвропейському та світовому контексті. Майже всі хоч трохи помітні українські економісти контактували з економістами західноєвропейських країн, добре знали їхні концепції та науковий інструментарій, стежили за процесами його вдосконалення. Так, українець С. Ю. Десницький був учнем А. Сміта – творця трудової теорії та автора знаменитої праці “Багатство народів”.
Розвиткові економічної науки сприяв і І. В. Вернадський (1821-1887) – батько знаменитого природознавця. У 1849 році він захистив докторську дисертацію, присвячену аналізу італійської економічної літератури. Вже один цей факт свідчить, що українські економісти виходили за національні межі, долучалися до загальноєвропейського наукового контексту. І. В. Вернадський критично оцінював утопічні теорії “общинного соціалізму”, носіями якого були О. Герцен, M. Чернишевський та інші російські соціалісти, був головним опонентом М. Чернишевського, він видавав журнал “Економічний покажчик”, що для того часу, як стверджують дослідники, був унікальним виданням.
Важливе місце в українській і в європейській економічній науці належить доцентові Київського університету M. І. Зіберу (1844-1888), який досліджував первісну культуру, захистив дисертацію, присвячену вивченню еволюції трудової теорії від Д. Рікардо до К. Маркса. Він першим у світі здійснив науковий аналіз “Капіталу” К. Маркса, визначивши його джерела. До речі, сам К. Маркс зазначав, що M. І. Зібер найглибше проник у методологію “Капіталу”. Через посередництво M. І. Зібера знайомилися з економічною теорією марксизму Г. В. Плеханов та інші російські соціал-демократи.
У дусі соціалістичних соціально-економічних поглядів формувався світогляд С. А. Подолинського (1850-1891) – основоположника екологічної парадигми сучасної економічної науки. Найвагомішим у його науковій спадщині є економіко-екологічне відкриття, обгрунтоване в дослідженні “Праця людини, її ставлення до розподілу енергії” (1880). Дослідження було
3-5-2(39 опубліковане німецькою, французькою та італійською мовами. Суть відкриття С. А. Подолинського полягає в тому, що за допомогою організованої людської праці можна гармонізувати взаємини суспільства і природи, уникнути енергетичної кризи, оскільки праця здатна не тільки постачати, а й зберігати і нагромаджувати сонячну енергію.
Відкриття С. А. Подолинського справило помітний вплив на світову економічну та екологічну науку, що зазначали чимало дослідників, а нині на цьому наголошують сучасні природознавці, філософи, економісти.
У розвитку економічної науки велика заслуга належить видатному українському вченому М. І. Туган-Барановському, який обгрунтував можливості синтезу трудової концепції та концепції граничної корисності, що вважалися антиподами. Теорія М. І. Туган-Барановського була математично аргументована за допомогою використання нескінченно малих величин.
М. І. Туган-Барановський зробив помітний вклад у розвиток теорії кооперації, грошового обігу, у критику економічних доктрин марксизму, економічних концепцій російського народництва. Світове визнання М. І. Туган-Барановський одержав за дослідження теорії ринку й економічних криз, розробку концепцій економічної кон’юнктури, яку позитивно сприйняли економісти багатьох країн ще за життя вченого. Його праця з історії криз в Англії на початку XX ст., перекладена німецькою та англійською мовами, вплинула на економічні погляди провідних економістів Європи й Америки. М. І. Туган-Барановський є першим східноєвропейським ученим, якого визнала світова економічна думка.
Помітним явищем в економічній науці XX ст. був представник “Київської школи” Є. Є. Слуцький (1880-1948). Він одним з перших в Україні застосував математичні методи в економічній науці. Його економіко-математичні праці, написані на рубежі 10-х – 20-х років XX ст. і опубліковані в українських та зарубіжних виданнях, стали основою нового напряму в науці – праксеології. На батьківщині ж економіко-математичні погляди Є. Є. Слуцького замовчувалися, а зарубіжні економісти-математики щедро їх використовували, віддаючи належне доробкові й талантові українського вченого. Праці Є. Є. Слуцького актуальні й нині, особливо в практиці моделювання економічних процесів.
Міжнародне значення мають дослідження М. В. Птухи (1889-1961). Світогляд ученого формувався на українських наукових традиціях під впливом М. І. Туган-Барановського. М. В. Птуха розробив демостатичні таблиці, висунув демостатичні ідеї, які високо оцінила світова статистична наука. Статистика – це, здається, була єдина сфера економічних знань, в якій можна було щось зробити в умовах заідеологізованої економічної науки.
Отже, економічна наука України на всіх історичних етапах розвивалася у загальноцивілізаційному руслі, а український народ дав світові оригінальних економістів-мислителів, спадщина яких досі ще достатньо не вивчена і не популяризована.
Підсумки
1. Економічна теорія вивчає ефективне використання обмежених ресурсів у виробництві товарів і послуг для задоволення життєвих потреб.
2. Економічна теорія озброює демократичне суспільство здатністю розумно ухвалювати важливі рішення, дає корисні знання для споживачів, працівників та менеджерів підприємств.
3. Сформульовані економістами узагальнення називають принципами, законами, моделями і теоріями. Виведення цих понять є завданням економічної теорії.
4. Економічна теорія використовує найрізноманітніші методи: індукції і дедукції, аналізу й синтезу, абстракції і поєднання логічного з історичним, кількісного з якісним тощо.
5. Якщо макроекономіка вивчає економіку в цілому або значних її агрегатів, то мікроекономіка – конкретні економічні одиниці або інструменти.
6. Економічна теорія е основою для формування економічної політики, вирішення складних економічних проблем та подолання труднощів економічного розвитку.
7. Економічна теорія перебуває не в статиці, а в динаміці, тобто безперервному процесі розвитку та вдосконалення.
Терміни і поняття
Аналітична економіка; предмет економічної теорії; індукція і дедукція; метод наукової абстракції; гіпотеза; “за інших однакових умов”; принципи, закони і теорія; абстракція; агрегування; макроекономіка і мікроекономіка; позитивна і нормативна економіка; економічні цілі; меркантилізм; трудова теорія вартості; класична теорія; марксизм; неокласичний напрямок; кейнсіанство; неолібералізм; неоконсерватизм (монетаризм, економіка пропозиції, теорія раціональних сподівань); інституційно-соціальний напрям.
Питання для повторення
1. Який взаємозв’язок між економічними чинниками, теорією та економічною політикою?
2. Вкажіть, які із наведених тверджень належать до макроекономіки, а які – до мікроекономіки:
– виробниче об’єднання “Електрон” звільнило минулого місяця ЗО робітників;
– посуха в 2003році у ряді південних областей України знизила врожайність зернових і викликала підвищення цін на пшеницю;
– ВВП України в 2003році проти 2002року зріс на 9,3 %;
– минулого тижня комерційний банк “Явір” знизив відсоткову ставку на позики приватним підприємцям на половину відсоткового пункту;
– індекс цін на споживчі товари зріс у 2003 році в Україні на 5,2 %.
3. Визначте, яке із наведених тверджень належить до позитивної, а яке – до нормативної економіки:
– минулого року загальний рівень цін зріс на 25,8 %;
– минулого року інфляція суттєво знизила рівень життя, урядова політика повинна її скоротити;
– уряд України повинен у 2005 році забезпечити профіцит державного бюджету.
4. Якою мірою для України прийнятні вісім економічних цілей, сформульованих у цьому розділі?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)