Основи екології – Мягченко О. П. – 2.9.5. Екологічні проблеми транспорту
Однією з важливих екологічних, медико-соціальних проблем є транспортні системи пересування, зокрема ті, що забезпечують функціонування великих населених пунктів, зв’язків між його частинами. Насамперед це масові види транспортних засобів – автомототранспорт, електротранспорт, які функціонують у межах міста.
Для глобального пересування використовують літаки, ракети. До транспортних систем належать трубопроводи (продуктопроводи), які передають сипучі речовини, а частіше всього – газоподібні, рідинні нафто-, водопроводи. Найбільш відомі і небезпечні – нафто – і газопроводи, аварії на яких викликають регіональні і навіть глобальні катастрофи в природному середовищі. Майже всі види масового сучасного транспорту небезпечні з екологічної точки зору. Особливо шкідливий автомототранспорт, який і дає найбільший внесок в забруднення довкілля – утворюють смог, шкідливі аерозолі, які руйнують озоновий шар.
На планеті нараховується близько одного мільярда автомототранспортних одиниць і кількість їх зростає. На їх долю припадає до 50% загальної маси викидів, що складає 500 тис. тон чадного газу, близько 1 млн т вуглеводнів, сполук із канцерогенними властивостями – бензопирен, диоксини. До головних шкідливих забруднювачів відноситься монооксид вуглецю – чадний газ (отрута крові) -70%, незгоріле пальне (вуглеводні – загальна отрута) – 20%, оксиди азоту (отрута крові, руйнівники озоносфери) – близько 10%.
В сучасних, традиційних автомототранспортних засобах пересування використовують дизельні або карбюраторні двигуни, що викидають у повітря малонебезпечні речовини – азот, кисень, воду, вуглекислий газ, вуглець (кіптява) в майже однакових кількостях. Крім них утворюються дуже шкідливі речовини, концентрація яких як у дизельних, так і в карбюраторних двигунах відповідно складає: чадний газ 0,5-12,0% і 0,01 – 0,5%, оксиди близько 0,8%, вуглеводні 0,2-3% і 0,009-0,5%, кіптява близько 0,04 г/м куб. і 0,01-1,1%, бензопирен 10-20 мкг/м3 і 10 мкг/м3 у карбюраторних викидах.
Кожна автомототранспортна одиниця за один км пробігу виділяє в середньому 30 г чадного газу, який утилізується дуже повільно (головним чином грибами), 4 г оксидів азоту і 2 г отруйних вуглеводнів. Інші транспортні засоби пересування дають менший внесок в забруднення природного середовища: літаки – 5%, залізничний транспорт – близько 2% від загальної маси шкідливих речовин, що викидаються автомототранспортними засобами. Дуже шкідливий етилований бензин, який містить високотоксичні сполуки свинцю, з яких 70% потрапляють у повітря, а з них близько 40% в організм людини – легені, кров, сприяючи захворюванням, в тому числі і онкологічним. На поверхню землі його випадає 30%, що призводить до забруднення поверхневих вод, рослин. Через це не можна влаштовувати городи, сади, пасовища уздовж автомобільних шляхів. Всі шкідливі речовини потрапляють в приземний шар повітря, яким дихають люди, все живе. Свинець дуже шкідливо впливає на стан здоров’я людей, викликає патологію вагітності, сприяє безпліддю. Особливо чутливий до повітряних забруднень дитячий організм, бо викиди з вихлопних труб потрапляють безпосередньо в зону дихання. Менш шкідливими є засоби пересування на електричній тязі – трамваї, тролейбуси. Хоча слід підкреслити, що їх потужні електромагнітні поля екологічно небезпечні для людини, шкідливим є шум. Таким чином, існує велика проблема – заміна екологічно небезпечних засобів пересування екологічно безпечними, наприклад на сонячній енергії, паливних елементах.
Законодавство України, зокрема закон “Про охорону атмосферного повітря” забороняє експлуатацію технічних об’єктів, у викидах яких перевищені нормативи значень ГДК шкідливих речовин.
Питання
1. Які Ви знаєте транспортні системи, чим вони небезпечні для людини?
2. Які шкідливі для організму людини речовини містяться у газових викидах?
3. Зазначте ГДК шкідливих речовин в порядку збільшення їх небезпеки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)