Основи екології – Мягченко О. П. – 2.10.3. Економічна оцінка природних ресурсів
Це грошове вираження народногосподарської цінності природних благ, екологічної комфортності життя, що визначається шляхом оцінки ефективності їх відтворення – охорони та відновлення екосистем, їх експлуатації, переробки природних ресурсів. Відомі дві основні концепції оцінки ефективності використання природних ресурсів: затратна, основу якої складають витрати на освоєння природних ресурсів, і рентна – грунтується на обчисленні народо-господарського ефекту використання ресурсів у вигляді диференціальної ренти.
Одним з головних природних ресурсів є земля і згідно з методикою академіка С. Г. Струміліна економічну оцінку одного гектара (Г) визначають формулою: Г=К(У/Т:У1/Т1), де: К – вартість освоєння одного гектара в певних умовах (середня по країні); У/Т та У1/Т1 – відношення врожайності до витрат на виробництво продукту землеробства відповідно на дільниці, що оцінюється та по країні як середній показник. Ціну землі (Ц) в грошовому вираженні можна охарактеризувати формулою: Ц=R/Рх100, де: R – рента; Р – банківський відсоток. Земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності в усіх суспільно-економічних формаціях.
Базою для побудови ціни (Ц) відтворення землі може бути формула: Ц=Еx2СнхФ/ІсхЕ, де: Ф – фактичний вихід або величина вартості продукту природокористування, Іс – індивідуальна собівартість продукту природокористування в грошовому обчисленні; Е – нормативний коефіцієнт екологічної ефективності капітальних затрат, диференційований залежно від об’єкта оцінки.
Інтенсифікація землеробства на раціональних основах – механізація, автоматизація, використання досягнень науки збільшує продуктивну силу самої землі. Відбувається штучне збільшення родючості. Її зростання – це заміщення одних сил природи (природної родючості) іншими – антропогенними. При цьому важливою є абсолютна економічна оцінка природних ресурсів, яку складають поточна та Довгострокова. Перша – це щорічний ефект відтворення, друга – їх сума за весь період використання природного ресурсу в господарському обігу.
Поточна оцінка (П) – це відношення економії від зниження собівартості продукції (С) до капітальних вкладень (К), які призвели до цієї економії (П): С=(С1 – С2)/К, де С1 і С2 – собівартості продукції до і після здійснення капітальних вкладень. При цьому показник С треба порівнювати з нормативом загальної або абсолютної ефективності (Е), і якщо С>Е, то капітальні затрати будуть економічно ефективними.
Довгострокову економічну оцінку землі (Едз), що є сумою поточних оцінок, можна розрахувати в грошовому обчисленні: Едз=Тз/Е, де: Тз – поточна економічна оцінка землі, розрахована на основі щорічних витрат заміщення в грошовому обчисленні; Е – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних затрат, який залежить від об’єкта оцінки – сільськогосподарські землі, лісові землі, інші території.
Важливим є значення орендної плати за один гектар землі в грошовому обчисленні, що можна визначити так: Па=(ЗБ-Зн-Уб/УН)-Кі, де: ЗБ – базові затрати на один га, ЗН – нормативні затрати на один га, УБ – урожайність базова в грошовому обчисленні; УН – урожайність нормативна в ц/га, Кі – коефіцієнт співвідношення колективних або індивідуальних і суспільних інтересів.
Абсолютний ефект відтворення природних ресурсів (Вр) в грошовому обчисленні можна оцінити формулою: Вр=Е-Сн-Пн, де: Е – собівартість продукції: Сн – народногосподарська собівартість продукту; Пн – народногосподарська величина продукту природокористування.
Не менш важливе значення, ніж земля, мають ліси. Економічну оцінку одного гектара лісу (Ел) можна визначити як суму економічних оцінок землі (З) та лісу (Л) і розрахувати за формулою: Ел=З+Л. Економічну оцінку землі визначають формулою: З=Ех2СнхПр/Іс, де: Е – норматив абсолютної ефективності використання землі, лісу; Сн – народногосподарська собівартість лісу як продукту; Пр – середньорічний приріст лісу в м3/га; Іс – індивідуальна собівартість продукту. Звідси можна дати економічну оцінку деревинного запасу (Ед) ресурсів лісу (Л): Ед=Ех2Снх3л/Іс, де Зл – середній запас лісу в м3 на одному гектарі площі, покритої лісом.
Часто великої шкоди екологічному потенціалу регіону, його екосистемам завдають геологорозвідувальні роботи, ставку відшкодування витрат за які можна визначити формулою: Сі= ЗіФі/Ді+Пні, де: Сі – витрати на одиницю твердої корисної копалини, Зі – середньорічний обсяг витрат на пошук та розвідування корисної копалини без врахування загальногалузевих витрат на геологічну науку, регіональні дослідження, інженерну геологію та інше; Фі – вартість продуктивних розвідувальних свердловин, гірських виробок, переданих на баланс гірничодобувним підприємствам та використовуються як основні фонди; Ді – средньорічний видобуток корисної копалини в тоннах; Пні – сердньорічні нормативні втрати при здобичі І-ї корисної копалини.
Таким чином, користуючись формулами, можна провести економічну оцінку ефективності природокористування, впровадження ресурсозберігаючих технологій, визначити штрафні санкції за порушення природних систем.
Питання
1. В чому полягає концепція оцінки природних ресурсів?
2. Як проводять економічну оцінку землі?
(2 votes, average: 4,50 out of 5)