Основи екології – Олійник Я. Б

Термін “екологія” походить від грецьких слів oikos (помешкання, дім, місцеперебування, притулок) та logos (вчення). Його запропонував відомий німецький природодослідник Брнст Геккель у 1866 р. для позначення необхідної, на його думку, науки про взаємодію і

1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи Як уже було зазначено, сучасна екологія використовує методи і досягнення практично усіх наук, вона стала найбільш інтегральною наукою, оскільки об’єднує знання точних, соціальних та гуманітарних наук. Причиною великого

1.2.1. Глобальна екологія та її підрозділи Як уже було зазначено, сучасна екологія використовує методи і досягнення практично усіх наук, вона стала найбільш інтегральною наукою, оскільки об’єднує знання точних, соціальних та гуманітарних наук. Причиною великого

Сучасна екологія є однією з фундаментальних наук про взаємовідносини живої та неживої природи, новою філософією людства, що перебуває на стадії формування. Це наука про середовище нашого проживання, його живі й неживі компоненти, їхній взаємозв’язок,

Екосистеми є функціональними одиницями біосфери подібно до того, як клітини е функціональними одиницями організму. Термін “екосистема” (від грец. oikos – місце проживання, дім та system – ціле, складене з частин, поєднання) запропонував у 1935

При вивченні біотичної структури екосистем стає очевидним, що одними з найважливіших взаємовідносин між організмами є харчові, або трофічні, зв’язки. Термін “ланцюг живлення” запропонував Ч. Елтон у 1934 р. Ланцюги живлення, або трофічні ланцюги, –

Усе розмаїття існуючих живих систем на нашій планеті зводиться до трьох основних рівнів організації – організмового (найнижчого), популяційного та екосистемного. Найважливішими функціями організмового рівня є розмноження та насичення простору живою речовиною, відтворення життєвого субстрату,

Для кожного живого організму найбільше значення мають умови його існування. Умовами існування називають сукупність життєво необхідних чинників середовища, за відсутності яких настає смерть, та інших, які мають той чи інший вплив на функціонування організму.

В основній класифікації усі екологічні фактори поділяють на три великі групи – абіотичні, біотичні й антропогенні (рис. 3.3). Абіотичними факторами називають все, що впливає на організми з боку неживої природи. Біотичні, навпаки, – все,

В основній класифікації усі екологічні фактори поділяють на три великі групи – абіотичні, біотичні й антропогенні (рис. 3.3). Абіотичними факторами називають все, що впливає на організми з боку неживої природи. Біотичні, навпаки, – все,

Тепло – це форма кінетичної енергії, котра може перетворюватися на інші види енергії та передаватися від відносно більш нагрітого тіла до відносно більш холодного. Так, сонячна радіація, доходячи до грунту, нагріває його. Нагрітий грунт,

Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він окиснює, є важливим екологічним фактором. Концентрація 02 в повітрі становить 20,95 % і

Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він окиснює, є важливим екологічним фактором. Концентрація 02 в повітрі становить 20,95 % і

Для більшості організмів кисень має велике фізіологічне значення, тому розподіл його концентрацій у середовищі і умови доставки до субстратів, які він окиснює, є важливим екологічним фактором. Концентрація 02 в повітрі становить 20,95 % і

Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато екосистем були повністю знищені. Навіть цілі біоми, наприклад степи, майже повністю зникли з лиця землі.

Як уже зазначалося, головним компонентом біосфери є її жива речовина (сукупність організмів, зведена до їх ваги, хімічного складу й енергії). Для того, щоб життя підтримувало себе як стійке явище, воно має бути представлено у

Планета та її атмосфера утворилися близько 4,5 млрд років тому. А перші живі істоти з’явилися на Землі приблизно 4,25- 3,5 млрд років тому (в архейську еру). Безперервність еволюції органічного світу Землі свідчить про тривалу

У біосфері, як і у кожній підпорядкованій їй екосистемі, між собою та з навколишнім середовищем взаємодіють продуценти, консументи, детритофаги і редуценти. У процесі цієї взаємодії живі організми створюють певний потік речовин та енергії від

Виникнення на Землі живої матерії створило можливість безперервної циркуляції в біосфері хімічних елементів” переходу їх із зовнішнього середовища в організми і назад у середовище. Така циркуляція хімічних елементів отримала назву біогеохімічних кругообігів (циклів). Біогеохімічні

У цьому кругообігу чітко виражені активна геохімічна діяльність живої речовини та її першорядна роль у цьому процесі. Біогеохімічний цикл кисню є планетарним процесом, що пов’язує атмосферу і гідросферу із земною корою. Він відбувається у

Сірка входить до складу амінокислот, білків та інших складних органічних сполук. Головним джерелом сірки є розчинені у воді продукти вивітрювання гірських порід (найчастіше сульфіди заліза як основний компонент колчеданів) або сірководень і сірчистий газ,

Біосфера існувала без людини мільярди років. Тільки в антропогені (3,5-2,5 млн років тому) виникли перші предки людини – презиндкантропи. Ці та наступні людиноподібні істоти функціонально вписувалися у структуру тих природних екосистем, у яких вони

Закони природничих наук (біології, фізики, хімії тощо) не можна порушити чи скасувати, тому лише головні здобутки природничих наук мають повне право називатися законами. Закон – це внутрішній та необхідний, всебічний та істотний зв’язок предметів

Внаслідок великої складності об’єктів вивчення екологи у ній дуже багато законів, принципів та правил. Отже, їх не можна звести до кількох, навіть виділивши серед них найголовніші. Відомий американський еколог Баррі Коммонер у 1974 р.

Існують різні підходи до наукової класифікації природних ресурсів. Спочатку розглянемо добре відомий загальний поділ природних ресурсів за різними ознаками. Сьогодні все довкілля Землі перетворилось на єдиний інтегральний ресурс, який інтенсивно використовується людиною. За ознаками