Основи екології – Олійник Я. Б. – ПЕРЕДМОВА
Можна сказати, що призначення людини полягає у тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для життя..,
Жан Батист Ламарк
На сьогодні однією з головних є проблема виживання людства в умовах дефіциту природних ресурсів та погіршення стану навколишнього середовища. Посилюються процеси деградації природних систем життєзабезпечення людини, руйнування біосфери в цілому. Актуальність екологічних проблем відчувається не тільки у регіонах традиційного промислового та містобудівного освоєння, а й у курортно-рекреаційних регіонах, тобто на всій планеті.
Із розвитком цивілізації, вибухоподібним зростанням населення Землі, обсягів відходів виробництва тощо проблеми взаємовідносин між природою та суспільством ще більше загострюються. У наш час з’явилися отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, кліматичні аномалії, майже повсюдне повне виснаження грунтів.
Сучасний стан природного середовища багатьох регіонів планети нині оцінюється як кризовий, коли вже стали неможливими його самовідновлення і самовідтворення, тому ліквідація глобальної екологічної кризи та її наслідків є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для цього насамперед необхідна зміна екологічної стратегії і тактики, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі.
Кожен майбутній фахівець у будь-якій галузі, кожна свідома людина повинні обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану Землі, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Екологізація економіки та свідомості суспільства не е абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язане з державним регулюванням процесів природокористування. Новим у цій проблемі є еквівалентність речовинно-енергетичного обміну між державою, природою і людиною, що базується на законодавчих та організаційно-технічних рішеннях.
З урахуванням викладеного вище актуалізуються стратегічні цілі людства на перші десятиліття XXI століття:
– забезпечення екологічної безпеки усіх сфер життєдіяльності;
– екологічне оздоровлення і відтворення порушених екосистем;
– створення екологічних передумов для переходу до сталого розвитку, передусім на екологічно депресивних територіях;
– збереження і розширення біологічного та ландшафтного різноманіття;
– внутрішня інтеграція екологічних вимог у секторальну політику, у системи забезпечення життєдіяльності суспільства;
– упровадження міжнародних стандартів, регламентів системного екологічного управління й аудиту, розвиток корпоративних систем екологічного управління;
– демократизація процесу прийняття рішень і підсилення відповідальності за їх виконання.
У запропонованому підручнику викладено основи екологічних знань, узагальнено та послідовно висвітлено найголовніші положення сучасної екології, використано найновіші наукові та фактичні матеріали, наведено численні приклади екологічних ситуацій у різних регіонах планети. Екологія у широкому розумінні – це наука про взаємовідносини живих організмів між собою та навколишнім середовищем; це наука про наш дім – планету Земля; це наука про найбільш важливі природні процеси на планеті з погляду розвитку людства як біологічного виду в умовах, по-перше, природного планетарного розвитку і, по-друге, штучних змін, які викликані діяльністю людини у всіх земних сферах.
Перед людством постала проблема виживання, що стає центральною у сучасній науці. Дисципліна, яка її вивчає, має назву “екологія людини”. До сфери інтересів екології людини належить не лише нагромадження природничих, медичних, соціально-економічних знань, які стосуються життя людини. У її компетенції також організація морального і духовного виховання людини, спрямованого на усвідомлення нею своєї ролі у навколишньому середовищі. Філософське бачення людини як міри всіх речей має домінувати при вирішенні найважливіших проблем життя на Землі. Водночас, долаючи основні проблеми свого буття, людина повинна дбати про збереження рівноваги в природі, цілісності її екосистем. У цьому контексті екологія людини покликана вирішувати двоєдине завдання: по-перше, актуалізувати необхідність урахування під час реалізації будь-яких проектів потреб людських спільнот, кожної окремої людини і, по-друге, зберігати цілісність природного середовища, що є передумовою оптимального функціонування багатокомпонентної і динамічної системи “людина – суспільство – природне середовище “, екологічної безпеки всього людства.
Автори висловлюють подяку науковим рецензентам підручника за слушні зауваження: доктору географічних наук, професору І. П. Ковальчуку, доктору географічних наук, професору В. М. Самойленку, доктору географічних наук С. А. Лісовському. Автори сподіваються, що цей підручник стане у нагоді студентам і викладачам не лише географічних та біологічних факультетів, а й інших спеціальностей вищих навчальних закладів України у галузі екології та природоохоронної діяльності.