Основи екології – Олійник Я. Б. – Методи дослідження екології людини
У зв’язку з тим, що людина – істота біосоціальна, для виконання наведених вище завдань використовують як біологічні, так і соціальні методи досліджень. Зокрема, методи математичного моделювання, статистичні методи, біохімічні, фізичні, бактеріологічні, клінічні, фізіологічні тощо.
Зв’язок з іншими науками
Екологія людини як комплексна наука, яка виникла на стику біологічних і соціальних дисциплін, тісно пов’язана з багатьма іншими дисциплінами, а особливо з такими:
– імунологія – наукою про імунну систему організму, яка відіграє важливу роль у захисті людини від несприятливих факторів навколишнього середовища;
– гігієною навколишнього середовища, яка вивчає та розробляє принципи і методи оздоровлення умов праці і відпочинку людей в конкретних умовах середовища;
– екологічною токсикологією, яка вивчає вплив токсичних речовин на здоров’я людини;
– медичною географією, яка вивчає територіальну диференціацію захворювань та їх залежність від конкретної екологічної ситуації;
– гігієнічним нормуванням – науковим обгрунтуванням гігієнічних нормативів для повітря населених пунктів і виробничих приміщень, для води і продуктів харчування, для будівельних матеріалів і предметів побуту тощо. Гігієнічним нормативом називають суворо визначений діапазон параметрів будь-якого фактора середовища, який є оптимальним або принаймні не є небезпечним з погляду збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я людини, людської популяції та майбутніх поколінь. При розробці гігієнічних нормативів оперують такими поняттями: гранично допустимі концентрації, гранично допустимі рівні і дози.
Потреби людини об’єднують у такі групи:
O Біологічні (фізіологічні) потреби – охоплюють тепловий, радіаційний комфорт; склад повітря; чисту воду; збалансовану їжу; повноцінний відпочинок; захищеність від паразитів та епідемій; потреби продовження роду та сексуальні потреби.
O Поведінкові (психологічні) потреби – входження людини в екологічну групу, утворення родини, спілкування та ізольованість батьків і дітей тощо.
O Етнічні потреби – етнічна самостійність, належність до певної етнічної групи через національний одяг, побут та ін.
O Соціальні потреби – гарантовані громадянські свободи (совісті, волевиявлення тощо); моральні норми спілкування між людьми; свобода самовираження в усіх сферах діяльності; відчуття потрібності суспільству.
O Трудові потреби – праця за віком, фізичними й розумовими здібностями; освіта за інтересами; адекватна винагорода за результати праці (матеріальна і моральна).
O Економічні потреби – забезпечення їжею, одягом, постійним або тимчасовим житлом, предметами побуту, засобами праці, сферою послуг, рекреацією та охороною здоров’я, джерелами інформації, а також утилізація відходів виробництва і побуту як умова забезпечення якості природного середовища.