Основи екології – Мягченко О. П. – 4.2. Біологічні, соціальні аспекти екології людини
Бурхливий розвиток галузі знань про залежність людини, її здоров’я від стану природи прийшовся на 60-ті рр. XX ст. Вже в 1921 р. з’явився термін “Екологія людини”, який першими використали американські вчені Борджес і Парк. Цей розділ науки спочатку розуміли як частину медицини, що вивчає вплив середовища, зокрема антропогенного походження, на людину. Частково такий вплив вивчають і соціологія, техніка, архітектура, економіка, право.
Одне з перших визначень соціальної екології дав у 1927 р. Р. М. Кензил. Він характеризував екологію людини як науку про територіальні і часові відношення, на які впливає середовище.
Пізніше, в 50-ті рр. Л. Шуор і Д. Дункан визначили поняття про екологічний комплекс, що складається з чотирьох чинників: популяція, середовище, технологія і структурна організація, які тісно пов’язані між собою причинно і функціонально. Прикладом такого комплексу в біосфері є виробничі об’єкти, створені розумом і руками людей. Це техносфера – фізичне середовище антропогенного походження.
Взаємодіюча сукупність об’єктів техносфери з біосферою утворює екосферу. Вона складається з природних біогеоценозів, об’єднаних з антропогенними екосистемами, або агроекосистемами – поля, пасовища, сади та техноекосистеми – заводи, шахти, системи зв’язку, міста. Тому екосистема – це життєве середовище людини, в якому взаємодіють природні та антропогенні потоки речовин, енергії, інформації, створюючи антропосферу. Вона містить у собі промислове, сільськогосподарське виробництво, транспорт, комунікації, джерела енергії, тобто всі види діяльності людини і її наслідки.
Важливими характеристиками є Щільність населення, норма населеності, перенаселеність, які характеризують екологічну комфортність території, безпечність проживання людей на певній території. Дуже часто використовують поняття щільності населення як середню кількість людей на одиниці площі певної території. При цьому забувають, що фізіологічно 90комфортні території за температурою, кількістю опадів, наявністю родючих земель, придатних для проживання людей, обмежені. Чинник перенаселеності більш показовий і важливий, ніж щільність населення. Територія вважається перенаселеною, а потенціал життя низький, якщо люди, що живуть на ній, не можуть забезпечити своє проживання, не приводячи до швидкого виснаження не відновлюваних джерел життєзабезпечення – рослини, тварини, люди, кисень, або не перетворюючи відновлювані ресурси у не відновлювані, зменшуючи при цьому потенціал життєзабезпечення місцевого природного середовища.
Таким чином, територія перенаселена, якщо біотичний потенціал знаходиться в стані прогресуючого виснаження під впливом людей. Перенаселені всі держави, особливо так звані багаті, тому що вони виснажили свої природні ресурси і тепер виснажують їх на територіях інших держав. От чому так гостро ставиться питання про обмеження росту чисельності населення на планеті. Народжуваність, смертність, здоров’я населення залежать від комфортності умов проживання.
Підрахунки показують, що для комфортного проживання на одну людину повинен припадати один гектар орної землі, придатної для ведення сільського господарства. У світі її площа складає 3,2 млрд га, а в Україні – близько 35 млн га. Якби всі люди захотіли харчуватися так, як середній американець, то це було б можливо тільки для половини теперішнього населення планети, тобто для 3 млрд людей. Саме через перенаселеність близько третини людства живе в стані постійного голоду.
Для аналізу існуючих і знову виникаючих проблем у 1968 р. був створений Римський клуб – асоціація економістів, демографів, екологів, соціологів, політиків, бізнесменів, які ще в 1974 р. розробили моделі майбутнього розвитку цивілізації: “Межі росту” (керівник – американський вчений Д. Медоуз, США), “Стратегія виживання” (М. Мессарович, США і Е. Пестель, ФРН), “Латиноамериканська модель розвитку” (А. Арейра, Аргентина), “Новий погляд на розвиток” (Я. Кайя, Японія), “Перебудова міжнародного порядку” (Я. Тінберген), “Цілі для людини” (Е. Ласла, США).
Всі ці моделі враховують і передбачають небезпеки, пов’язані з подальшою урбанізацією життя. Вони враховують параметри: народонаселення, економічне зростання, виробництво продовольства, виснаження невідновлюваних ресурсів, забруднення природного середовища. Результатом діяльності цієї організації стала книга “Демографічна бомба”, із змісту якої випливало, що вже тоді на смерть від голоду було приречено декілька сотень мільйонів людей. З матеріалів доповіді Римського клубу і висновків вчених Массачусетського технологічного інституту в США, зроблених ще в 1972 р., випливало, що до 2000 р., призупиниться промислове зростання через вичерпання легкодоступних природних ресурсів, а близько 2020 р. може відбутися катастрофа всієї індустріальної системи. Тому стримування росту чисельності населення на планеті є найважливішою глобальною проблемою сучасності, бо відбувається дуже швидке, майже некероване виснаження всіх природних ресурсів, деградація природного середовища на фоні змін кліматичних умов і посилення напруженості в соціально-економічних міжнародних відносинах, що можуть призвести до екологічної катастрофи в недалекому майбутньому.
Питання
1. Що таке “екологія людини”?
2. Що таке “екологічний комплекс”, його характеристики?
3. Який зміст поняття “екологічна комфортність”?
4. Які прогнози подальшого розвитку суспільства?