Основи екології – Мягченко О. П. – 2.9. Екологічні особливості галузевого використання природних ресурсів та екотехнологій
Відношення людей до природи на різних етапах розвитку людства. Глобальні біосферні проблеми. Концепція збалансованого, гармонійного розвитку суспільства. Екологічні проблеми сільського господарства. Екологія лісових систем. Сучасний стан лісового покриву у світі, в Україні. Екологічні проблеми транспорту, джерел отримання енергії. Альтернативні джерела енергії. Урбоекологічна ситуація в Україні.
У сучасному світі однією з найважливіших екологічних, соціально-економічних проблем є проблема відходів, особливо тих, що отруюють довкілля, негативно впливають на здоров’я людей, всього живого. Тому важливою є проблема маловідходних технологій.
2.9.1. Охорона біосфери – найважливіше завдання сучасності. Вплив діяльності людини на довкілля
Тривалий час люди вважали, що з природи можна брати її багатства, не піклуючись про їх відновлення. Будуючи, ми руйнували і руйнуємо основи самого життя, змінюємо біосферу, яка тепер стала протидіяти людству за своїми законами. Так, якщо війна між людьми це геноцид, то війна проти природи – терацид (гр. терра – земля) – війна проти самої Землі.
Зміни в природі супроводжують людство на всіх етапах розвитку цивілізації – первіснообщинному, рабовласницькому, феодальному і капіталістичному. На початку розвитку цивілізації шкода, нанесена людьми природі, була незначною. З розвитком техніко-технологічної могутності людей руйнації у природі зростали.
Розуміючи це, в багатьох країнах вже у XVIII-XIX ст. ст. століттях з’явилися закони, які регламентували відношення людини до природи, її ресурсів, компонентів. Виникла необхідність наукового аналізу змін, породжених діяльністю людей, тобто антропогенних змін (гр. антропос – людина, генос – породжувати). Ці зміни стали настільки очевидними, що у 1913 р. у Швейцарії був скликаний Перший Міжнародний з’їзд з охорони природи.
Катастрофічні зміни у природі, що виникли на початку XX ст. – світові війни, революції в багатьох країнах світу призвели до знищення природних ресурсів і руйнації світового господарства, а потім для його відновлення знову знадобилися величезні природні ресурси, що бралися з природи. Це призвело у 50-60 рр. ХХ ст. до початку глобальної кризи, яка стала результатом суперіндустріалізації та супер-мілітаризації всіх сфер людської діяльності. Виникли всесвітні актуальні проблеми збереження природи як єдиного цілого.
Тепер людство стало геологічною, космічною силою, яка змінює всі природні сфери – літосферу, атмосферу, гідросферу планети – її географічну оболонку. Катастрофа в тому, що відбувається отруєння всіх сфер існування живих істот і передусім людини. Інтенсивність життя в Світовому океані зменшилася на 30%, тому що в нього щорічно потрапляє близько 600 млрд т отруйних речовин. З атмосфери вилучається близько 80% кисню, який продукується наземною рослинністю. Саме тому в 1994 р. було прийняте рішення ООН про зменшення використання органічних видів палива для виробництва енергії. Збереження природи як єдиного цілого стало найактуальнішою проблемою сучасності.
Сформувалися Глобальні біосферні проблеми: демографічні – перенаселеність при відсутності екологічно збалансованих, нешкідливих технологій; соціально-економічні – безмежне зростання потреб людства, які виснажують природу, і тому важлива думка відомого ученого академіка М. Амосов проте, що людство повинно неминуче обмежити свої потреби, якщо хоче жити далі. Без цього всі існуючі проблеми ще більше загостряться – атмосферні – хімічне забруднення, виникнення парникового ефекту, руйнація озоносфери; Гідросферні – виснаження запасів прісної води, забруднення Світового океану; літосферні – руйнація грунтів, нераціональне використання земних надр, надзвичайної сили землетруси та виверження вулканів; мінерально-енергетична криза, яка призвела до виснаження відомих покладів корисних копалин та до руйнації біосферних зв’язків між рослинним і тваринним світами, і як наслідок – зникнення багатьох видів рослин і тварин.
Ці проблеми були розглянуті на всесвітньому форумі 1992 р. в Ріо-де-Жанейро і запропоновано ряд заходів, концепцій подальшого розвитку людської цивілізації. Одним з центральних положень збереження екологічної рівноваги між природою та людством стала Концепція збалансованого, або гармонійного, сталого розвитку, яка регламентує екологічну поведінку кожної держави, вимагає дотримання певних меж використання природних ресурсів, забруднення довкілля.
Але, на жаль, вони виконані не були, про що велася мова через 10 років, у 2002 р., на Йоханесбурзькому саміті, присвяченому існуючим невирішеним і майбутнім екологічним проблемам. Підкреслювалося, що найважливішою проблемою сучасності є Екологічна безграмотність населення планети – від найвищих посадовців до пересічної людини, відсутність екологічної культури. Це є основою кризової ситуації на планеті.
По-перше, – Посилення парникового ефекту – потепління, що супроводжується таненням світових льодовиків на полюсах, вершинах гір, а отже, виникають повені, шторми, катастрофічні зливи. По друге, – триваюче руйнування озонової сфери над планетою через викиди речовин, які реагують з озоном. Ряд міжнародних конвенцій з цих проблем не виконуються. Зокрема Кіотська угода, пов’язана з подоланням проблем забруднення атмосфери, а отже, з парниковим ефектом, Віденська та Монреальська конвенції, спрямовані проти руйнування озоносфери. Майже всі економічно розвинуті держави Європи, зокрема Україна, ратифікували їх, а отже, зобов’язалися виконувати її вимоги.
Питання
1. Коли і чому виникла необхідність аналізу змін в природі?
2. Які сучасні екологічні проблеми Ви знаєте?
3. Як можна зберегти екологічну рівновагу в біосфері?
4. Що таке концепція гармонійного або сталого розвитку?
5. Що таке екологічний стан, його характеристики?