Основи екології – Мягченко О. П. – 2.8.3.5. Екологічні проблеми питної води
Більше мільярда людей використовують неякісну воду. Через це щорічно вмирають три з половиною мільйони дітей. Більшість українців споживають воду з поверхневих джерел – озер, ставків, рік, зокрема з Дніпра п’ють воду близько 30 млн людей. Вода – активний розчинник. Стикаючись з будь-якими об’єктами, вона дуже повільно розчиняє їх. Тому в природі абсолютно чистої води не існує. Та й організм людини “звик” до певної концентрації різних речовин, розчинених в ній. Протікаючи через гірські породи, вона розчиняє їх і насичується відповідними компонентами – іонами кальцію, магнію, калію, заліза, молібдену, алюмінію, берилію, марганцю, міді, миш’яку, цинку. Останні шість елементів особливо шкідливі для людини, якщо їх концентрації перевищують гранично допустимі. Тому нормативні документи багатьох країн, у тому числі України, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вимагають обов’язкового контролю їх вмісту в питній воді.
Всі речовини, які містяться у воді, можна розділити на дві групи – неорганічні та органічні. Важливе значення мають мікроорганізми. Неорганічні речовини, в залежності від їхнього вмісту у воді, утворюють три групи.
Перша – Макроелементи – речовини, необхідні організму в значних концентраціях – від 0,1% до 10% і більше. Це кальцій, магній, фосфор, калій, натрій, залізо, хлор, сірка.
Друга – Мікроелементи, концентрація яких коливається в межах від 0,1% до 0,001%. Це Йод, фтор, мідь, кобальт, цинк, марганець, алюміній.
Третя група – Ультрамікроелементи. Їхня концентрація в організмі людини дуже незначна – від 0,001% і менше, але вони виконують дуже важливі, значні функції, регулюючи життєво важливі процеси – окислювально-відновні реакції, процеси старіння, відновлення клітин. Це бром, селен, срібло, цезій, золото, майже всі елементи Періодичної таблиці Д. І. Менделєєва.
Обов’язкового контролю за вмістом алюмінію, берилію, заліза, кадмію, марганцю, миш’яку, ртуті, свинцю, талію, хрому шестивалентного і цинку вимагають українські санітарні норми №136/1940 1997 р. Крім цих простих речовин великий вплив на здоров’я справляють складні речовини – бензпірени, діоксини, нітрати, нітрити, сульфати, феноли, хлориди, ціаніди.
У разі перевищення гранично допустимих концентрацій будь-якої речовини формується загроза для здоров’я. Але погано й інше – коли концентрація потрібного елемента менше, ніж його необхідно для нормального функціонування організму. За висловом відомого вченого середньовіччя Парацельса, все є отрутою, все є ліками – все залежить від дози. Часто навіть незначне перевищення концентрації певної речовини викликає хворобу і смерть. Тому важливо знати фізіологічні властивості найрозповсюдженіших сполук.
У всьому світі більше як 5 млн людей щорічно вмирають через хвороби, викликані забрудненою питною водою. В багатьох випадках хвороби викликають води, заражені сечею, фекаліями людини і тварин.
За висловом відомого вченого-мікробіолога Л. Пастера, – людина випиває дев’яносто відсотків своїх хвороб. ВООЗ застосувала свої стандарти на питну воду ще в 1958 р. і переглядала їх в 1963 і 1971 рр., у 1984 р. були прийняті Керівні принципи якості питної води, що є основою для всіх Національних стандартів, в тому числі українських.
Велика проблема якості річкових вод – наявність у них хлоро-органічних сполук – залишки пестицидів, миючих речовин, які після хлорування води утворюють діоксини, аналіз яких дуже складний і можливий тільки при наявності спеціальних приладів.
Для знищення шкідливих мікроорганізмів воду хлорують. В результаті у воді спочатку утворюються хлорорганічні сполуки, а потім з них під дією розчинного кисню утворюються дуже токсичні діоксини, що сприяють виникненню ракових пухлин.
Хлорорганічні сполуки, що містять фтор, хлор, бром, викликають нефрити (хвороби нирок), гепатити (хвороби печінки), збільшують кількість мертвонароджених дітей і токсикозів при вагітності, вроджені аномалії, мутагенні дефекти, ослаблення імунітету, порушення дітородних функцій як у чоловіків, так і в жінок.
Будь-яка хлорована вода шкідлива для здоров’я саме через наступне утворення діоксинів, мутагенні, канцерогенні, тератогенні властивості яких проявляються при концентрації у воді вже 5-10-12 мг/л. Це проблема для всього світу.
Державний стандарт України “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарського питного водопостачання” №136/1940-96 передбачає контроль за 55-ма показниками. Основні показники складу питної води в різних країнах наведені в табл. 16.
Таблиця 16. Вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
Примітка. Одиниці вимірювання – мг/л, крім жорсткості – мг-екв/л, рН – в одиницях спеціальної шкали.
Для забезпечення контролю за станом питної води застосовують стандарти її якості. Вперше в світі вони були затверджені в Россі та США в 1937 р. Сучасний стандарт Росії включає 30 обов’язкових показників. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує понад 100 показників якості питної води. З 80-х рр. минулого століття в США визначають 300, а в країнах ЄЕС близько 150 шкідливих для здоров’я сполук, зокрема тих, які з’являються у воді після її хлорування. Санітарні правила і норми України (138/194096) вимагають повної відсутності у водопровідній воді шкідливих сполук – цинку, ртуті, талію, кадмію, шестивалентного хрому, нафтопродуктів, поверхнево-активних речовин (шампуні, пральні порошки, пасти), нітритів, бензпіренів. Відповідно до старих норм (№2874-82) ці речовини можуть бути присутніми в питній воді, хоча й у мінімальних кількостях.
Для підвищення якості контролю за питною водою діють Закон України “Про питну воду та питне водопостачання” та Водний кодекс України, які вимагають користуватися стандартами, близькими до європейських. Стаття 27 закону про питну воду вимагає поновлення документів з контролю якості питної води кожні п’ять років. За забруднення вод – поверхневих, підземних встановлені розміри плати або такси (Див. Додаток 2, табл. 3, 4).
Питання
1. Яка роль води в біосфері, житті людини?
2. Охарактеризуйте речовини, що впливають на якість питної води.
3. Порівняйте стандарти на питну воду різних країн.
4. Які закондавчі акти регулюють діяльність людини у гідросфері?