Основи екології – Мягченко О. П. – 2.8.3.3. Екологічний стан Дніпра
Дніпро – найбільша ріка України, третя в Європі після Дунаю і Волги. Його довжина 2201 км, в межах України 981, площа водозбірного басейну 504 тис. кв. км. До нього впадає 32 тис. водотоків – великих і малих, з яких 89 – ріки довжиною понад 100 км. Тому все те, що надходить на поверхню землі у вигляді промислових, сільськогосподарських відходів, забруднених атмосферних опадів, обов’язково спливає в Дніпро. Потім всі отруйні речовини по харчових ланцюгах поширюються у довкіллі, потрапляють в організм людини.
У Дніпро щорічно скидається від майже 10 тис. підприємств понад 10 куб. км стічних вод, з яких 0,15 без будь-якої очистки – це небезпечні води. Його вода забруднена отруйними хімічними речовинами: сполуками важких і радіоактивних металів, особливо після Чорнобильської катастрофи на АЕС, пестицидами. Через наявність великих водоймищ швидкість його течії зменшилася, що призвело до майже постійного “цвітіння” води – результат розмноження синьо-зелених водоростей, які виділяють токсичні речовини. Стан Дніпра відображено у затвердженій Верховною Радою України Національній програмі екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, бо “Забруднення води в басейні Дніпра призвело до порушення природних процесів самоочищення водних об’єктів, що значно ускладнило проблему одержання якісної питної води на водогінних станціях, а “Середньорічна концентрація забруднюючих речовин досягла в Каховському водосховищі: фенолів (канцерогени) – 1-2 ГДК, сполук міді – 6-11 ГДК, цинку – 7-12 ГДК.”
І далі: “Як показали дослідження, стан водопровідних очисних споруд нині такий, що більшість хімічних сполук з води практично не усуваються, особливо коли їх вміст перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК)”. “Проблема загострюється тим, що існуючі технології питної води передбачають широке застосування хлору, зокрема для знешкодження продуктів розпаду фітопланктону, внаслідок чого в питній воді утворюється велика кількість токсичних канцерогенних сполук, що мають кумулятивну дію. Неякісна вода є однією з причин того, що в останні роки в Україні спостерігається зростання рівня таких захворювань, як виразкова хвороба шлунка, жовчнокам’яна хвороба, хвороби органів дихання тощо”.
Отже через недбале ставлення до цієї водної артерії державного значення, через велику кількість стічних вод низької якості очистки, які скидають промисловий та аграрний комплекси, Дніпро знаходиться на грані екологічної катастрофи.
Питання
1. Наведіть геоекологічні характеристики Дніпра, його екологічного стану.
2. Що Ви знаєте про Програму екологічного оздоровлення Дніпра?
3. Яка мета цієї Програми?
4. Яке соціальне, економічне, екологічне значення Дніпра?
5. Як впливають малі ріки на екологічний стан Дніпра?
2.8.3.4. Проблеми малих рік України
Вода – основа життя, і дають її підземні джерела, озера, ріки – малі та великі. Це вимагає дбайливого ставлення до їхніх ресурсів, відновлення, бо саме вони забезпечують життєві потреби більшої частини населення і саме цієї води недостатньо для забезпечення всіх потреб господарства держави, зокрема південного регіону, який є самим маловодним в Україні. На один квадратний кілометр Північного Приазов’я припадає в середньому від 5-10 до 40 тис. куб. м за рік, а на одного мешканця – від 120 до 400 куб. м, що в 15-20 разів менше, ніж в західних областях держави. В маловодні роки ці цифри стають ще меншими.
Основним джерелом питної води залишається поверхневий стік, тобто річки, озера. Тільки по території Північного Приазов’я протікає близько 1900 річок, ручаїв, які ділять за гідрологічними характеристиками на великі (довжина понад 500 км – у Північному Приазов’ї відсутні), середні (довжина від 101 до 500 км, таких – 18, наприклад Кальміус), малі (довжина від 26 до 100 км, їх 100, наприклад Берда, Обтічна), але найбільше над малих – з довжиною менше 25 км – їх 1781.
Водний кодекс України встановив класифікацію річок України. Згідно з ним до великих рік належать такі, що розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. кв. кілометрів; середні – мають площу водозбору від 2 до 50 тис. кв. кілометрів, а малі – мають площу водозбору до 2 тисяч квадратних кілометрів. Вода річок зрошує 600 тис. га родючих земель. Живляться ріки Північного Приазов’я за рахунок джерельних підземних вод та поверхневого стоку опадів. Найбільш повноводні вони у березні – квітні, найменше – в серпні – вересні. В ріки з Азовського моря на нерест або для нагулу заходять промислові риби: тарань, шемая, рибець, сазан, судак, лобань.
Отже ріки не лише поять, а й годують. Наприклад, фауна вод лише Приазовських рік нараховує 46 видів понто-каспійської фауни: в Берді – 31, Обіточній – 29, Молочній – 24, Кальміусі – 20, Великому Утлюці – 14, Лозоватці – 7, Міусі – 6 видів. Малі ріки Приазов’я виконують важливу функцію у відтворенні іхтіофауни Азовського моря. Як показали спостереження, максимальний рибний промисел пов’язаний з гирловими зонами річок і балок, через які теж відбувається поверхневий стік. Це відноситься до вилову бичків, камбали, кефалі, судака, тарані, що пов’язано з високою концентрацією живильних речовин, високою концентрацією кисню.
Не менш важливим фактором тут є наявність конкрецій, в яких містяться біогенні сполуки: SiO2 – 84%, Аl2O3 – 6,5%, СаО – 3,3%, МgО – 2,2%, Fе2O3 – 2,1%, К2О – 1,1%, Р – 0,15%, Мn – 0,08-0,05%. Конкреції не тільки джерело цих елементів, а й субстрат для продукування водоростей, які є харчовим компонентом для риб і для відкладання ікри в період нересту. Особливе значення у відтворенні рибних стад мають Берда, Молочна та Обитічна. Але вже на протязі багатьох років вони, а також Молочний лиман, поступово замулюються, міліють та заростають Гідромакрофітами, через що погіршуються екологічні умови для нересту, нагулу. Для їх збереження необхідно здійснити заходи з їх Меліорації, щоб створити нормальні, природні умови для нересту риб.
Водність річок, як і стан флори та фауни в них, залежить від характеристик рельєфу, стану їх зв’язків з підземними водними горизонтами, але передусім від кліматично-погодних умов. При середній сумарній сонячної радіації близько 120 ккал/см2 та кількості опадів 300-350 мм/рік випарність складає 900-1000 мм, що в 2-3 рази більше річної суми опадів.
Питання
1. За якими ознаками класифікують річки, наведіть приклади?
2. Яке біоекологічне значення малих річок?
3. Що таке конкреції, яке їх значення?