Основи держави і права України – Ортинський В. Л. – 4.2. Свобода підприємництва. Принципи підприємницької діяльності. Умови здійснення під приємництва
Одним із загальних принципів господарювання в Україні, відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України, є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, що вміщує три загальних елементи:
1) згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом;
2) згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця;
3) згідно з ч. 1 ст. 46 Господарського кодексу України, підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їхньої праці.
Свій розвиток за змістом свобода підприємництва отримала в інших принципах підприємницької діяльності, закріплених у ст. 44 Господарського кодексу України. Відповідно до цієї статті, підприємництво здійснюється на основі:
– вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
– самостійного формування підприємцем програми діяльності;
– вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється;
– залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом;
– встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
– вільного найму підприємцем працівників;
– комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
– вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
– самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Встановлюючи свободу підприємництва, законодавець водночас визначив її межі. Межі свободи підприємництва називають умовами здійснення підприємницької діяльності. За суб’єктами та сферою поширення умови здійснення підприємництва поділяють на загальні та спеціальні.
Загальними є такі умови здійснення підприємництва, які поширюються на всіх суб’єктів підприємницької діяльності та на всі види підприємництва. Тобто:
1) підприємці зобов’язані зареєструватися у встановленому законом порядку;
2) підприємці, які використовують найману працю, зобов’язані забезпечити належні та безпечні умови праці, оплату праці не нижче від визначеної законом та її своєчасне отримання працівниками, а також інші соціальні гаранти, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України;
3) підприємці зобов’язані не завдавати шкоди довкіллю;
4) підприємці зобов’язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об’єднань, інших суб’єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
Спеціальні – це такі умови здійснення підприємництва, які застосовуються до окремих (не всіх) підприємців та до певних (не всіх) видів підприємницької діяльності. Систематизованого переліку спеціальних умов здійснення підприємницької діяльності, який би містився в одному акті законодавства, не існує. Спеціальними треба вважати всі ті умови здійснення підприємництва, які не є загальними. Прикладами спеціальних умов здійснення підприємницької діяльності можуть бути ліцензування, патентування, квотування тощо підприємництва.
4.3. Суб’єкти підприємництва
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб’єктами підприємництва в Україні є:
1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися у двох організаційних формах: підприємницька діяльність зі створенням юридичної особи – суб’єкта підприємництва – та підприємницька діяльність без створення юридичної особи, тобто фізичної особи – підприємця (фізична особа – підприємець без створення юридичної особи). Своєю чергою, юридичні особи – суб’єкти підприємництва – можуть діяти в різних організаційно-правових формах. Під організаційно-правовою формою юридичної особи – суб’єкта підприємництва – розуміють спосіб її внутрішньої побудови або організаційну структуру, якої не має фізична особа – підприємець. Організаційно-правових форм юридичних осіб – суб’єктів підприємництва є значно більше двох. До них, наприклад, належать господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні підприємства тощо.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)