Організація виробництва – Гриньова В. М. – 16.6.4. Організаційні передумови підвищення ефективності ФВА
ФВЛ як систематизований метод зниження витрат виробництва широко застосовується в усіх розвинених країнах: США, Великій Британії, Франції, Японії, Канаді, Угорщині, Чехії тощо.
До початку 70-х років XX ст. близько 25 % усіх промислових фірм США застосовували ФВА.
Організація робіт із ФВА включає створення робочих груп змішаного складу (тимчасові чи постійні групи). Тимчасові робочі групи комплектуються з фахівців, які добре володіють методикою проведення ФВА, пов’язаних з конструюванням, виготовленням і збутом аналізованих виробів. Члени групи звільняються від своїх безпосередніх обов’язків частково чи повністю.
Постійні робочі групи комплектуються з фахівців із ФВА і співробітників, що пройшли відповідну підготовку, та займаються тільки проведенням ФВА.
На великих фірмах, крім постійних і тимчасових груп, затверджується керівний комітет з ФВА, що здійснює загальне керівництво, координацію всіх робіт із ФВА і контроль за реалізацією його пропозицій. Очолює його генеральний директор
Чи головний інженер фірми, а постійними членами є головний конструктор, головний технолог, головний економіст, керівники відділів постачання і збуту.
З 1966 р. у Великій Британії діє Асоціація з питань ФВА. У методологічному й організаційному планах принципових розбіжностей у застосуванні ФВА (як у СІЛА) немає.
З 1967 р. при “Об’єднанні німецьких інженерів” створена комісія з ФВА. У 1973 р. розроблений Стандарт “ФАС. Поняття і методологія”. Методика проведення ФВА не має відмінностей, а організація робіт з ФВА істотно відрізняється. Якщо в СІП А і Великій Британії ФВА здійснюється однією робочою групою (постійною чи тимчасовою), то в Німеччині вони проводиться послідовно двома групами фахівців.
Група аналітиків, обравши об’єкт аналізу, встановлює цільові оріентири з собівартості, збирає інформацію з ФВА. Потім створюється інша робоча група, що продовжує працювати з ФВА.
Теоретичні пошуки з ФВА у колишньому СРСР належать до 70-х років, як і перші практичні кроки зі створення органів ФВА.
ФВА здійснює такі функції у галузі:
1) регулярне обговорення ходу впровадження ФВА в галузі;
2) координацію внутрішньогалузевих ланок у сфері ФВА;
3) заслуховування звітів керівників про хід робіт із ФВА та оцінка їхньої діяльності;
4) єдиноначальне керування розробкою методики ФВА;
5) затвердження планів підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері ФВА.
ФВА має такі організаційні форми проведення:
– тимчасові робочі групи, що залучаються для вирішення важливих проблем у сфері ФВА;
– робочі групи фахівців декількох підприємств, НДІ і КБ галузі.
Навчання фахівців ФВА здійснюється в галузевих інститутах підвищення кваліфікації окремо для трьох категорій працівників: керівники внутрішньогалузевих ланок, керівники підрозділів ФВА, працівники підрозділів ФВА.
Одним з основних завдань підготовчого етапу ФВА с вибір об’єкта аналізу, прив’язування загальної методології до вирішення визначених завдань, що стоять перед виробничим колективом.
Проведені дослідження показують, що керівництво підприємств не прагне проводити ФВА в тих випадках, коли освоюються нові більш дешеві вироби (технології та ІІ!.). Плани цехів не включають завдання з забезпечення економічної ефективності заходів технічного прогресу, що деякою мірою с чинником, який стримує впровадження ФВА.
Важливою організаційною передумовою підвищення ефективності ФВА є наявність відповідних структур управління1. Рекомендації з удосконалення організаційної структури управління роботами з ФВА грунтуються па використанні методів аналогії і структури за ції цілей. Перший метод передбачає використання аналогічних структур, що виправдали себе на практиці, другий базується на інтерфейсі завдань наявних і пропонованих організаційних структур, включає оцінку можливих варіантів і вибір оптимального з них.
Постійне вдосконалення організаційної структури управління роботами з ФВА є об’єктивним процесом. Перед кожним підприємством, яку б діяльність воно не здійснювало і до якої б галузі не належало, стоїть завдання вдосконалення структури управління. Це безперервний процес визначення найкращих для певних умов організаційних форм, що полегшують прийняття рішень, координацію дій, передачу потрібної інформації, а також раціональний розподіл відповідальності і повноважень.
Управління і реалізація робіт з ФВА на підприємстві можуть бути забезпечені тільки за наявності ефективної Організаційно-виконавчої системи й економічного механізму, що регулюють відносини служби ФВА або тимчасових творчих колективів з різними підрозділами на підприємстві.
Структури служб ФВА, що діють у машинобудуванні і враховують особливості кожної його галузі, не мають належного
Теоретичного обгрунтування. Так, на багатьох підприємствах органи ФВА створюються на основі сформованої лінійно-функціональної структури, за якої кожен підрозділ спеціалізується на виконанні визначених функцій – конструкторських, технологічних, планово-економічних тощо.
Виникнення додаткових функцій, пов’язаних із проведенням ФВА, не відображається на організаційній структурі, що призводить до перевантаження окремих підрозділів і виконавців, зниження відповідальності й ефективності їхньої роботи. У практичній діяльності ці недоліки намагаються перебороти за допомогою створення різних органів, основними функціями яких є координація робіт з ФВА, наслідком чого є формальне ставлення співробітників до додаткових обов’язків, відсутність творчого підходу в групах ФВА.
Така ситуація свідчить про необхідність розробки організаційної структури, що взаємодіє та кооперується з лінійно-функціональною структурою управління підприємством. Цим вимогам відповідає програмно-цільова структура, різновидом якої є матрична. З застосуванням матричної структури лінійні керівники передають частину своїх функцій керівникові проекту (або спрямовують діяльність керівника проекту), що керує всіма горизонтальними зв’язками, що виникають, і приймає необхідні технічні й організаційні рішення. Є два різновиди матричної структури: проектно-матрична (рис. 16.15) і функціонально-матрична (рис. 16.16) За проектно-матричної організації співробітники існуючих функціональних відділів підпорядковуються керівникові проекту на увесь час виконання робіт з ФВА. Керівники відділів забезпечують своїх фахівців техніко-економічною інформацією з обраного об’єкта аналізу у вигляді виробу, технології та ін. У цьому разі групи або бюро підпорядковуються керівникові комітету ФВА, очолюваному головним конструктором, технологом.
Під час проведення ФВА на стадії освоєння нового виробу роль усіх служб, зайнятих проектуванням нового виробу на підприємстві, зростає, тому що на них лягає основний тягар робіт з виконання всього комплексу заходів, пов’язаних із проведенням аналізу. Виникає необхідність у формуванні постійної і тимчасової груп ФВА. Постійна робоча група (ПРГ) фор-
Муеться зі співробітників конструкторських, технологічних, планово-економічного та інших відділів. Керівником ПРГФВА має бути фахівець, що володіє глибокими знаннями у сфері технології, організації виробництва, з досвідом роботи за методикою проведення ФВА. Практика показала, що керівником групи варто призначати заступника головного конструктора, начальника технологічного бюро, які можуть приймати обгрунтовані технічні рішення. До складу групи необхідно включати заступника начальника планово-економічного відділу, начальника бюро нормування праці, що вирішують питання нормування праці робітників у період освоєння нової продукції, економіста, що кваліфіковано здійснює розрахунки економічної ефективності в процесі впровадження варіантів більш відпрацьованої технології або застосовуваних матеріалів, устаткування, оснащення.
Кількісний склад постійних і тимчасових робочих груп має визначатися, виходячи з функцій, виконуваних групою в обсязі робіт з кожної з них. Під час проведення аналізу освоюваного виробу здійснюються збирання та обробка інформації, техніко-економічні розрахунки, складається звіт за результатами проведення ФВА, а потім прийняті пропозиції впроваджуються у виробництво.
Тимчасові творчі групи (ТТГ) – поза структурний підрозділ, що створюється для проведення аналітичного, творчого і рекомендаційного етапів ФВА. Проведені роботи мають бути спрямовані на зниження матеріалоємності, трудомісткості виробів, збільшення рентабельності, підвищення технічного рівня продукції, виробництва і рівня якості продукції з метою забезпечення конкурентоспроможності, істотного скорочення строків розробки, прискорення впровадження наукових досягнень у виробництво. Тимчасові творчі групи створюються з працівників різних підрозділів підприємства на добровільних засадах на основі рішення адміністративно-технічної ради підприємства за результатами розгляду пропозицій інформаційного етапу ФВА.
Пропозиції зі створення ТТГ повинні включати: зміст роботи, її техніко-економічне обгрунтування, що відображає важливість і значимість роботи, строки початку і закінчення, джерела покриття витрат і заохочення учасників ТТГ. За результатами розгляду пропозицій конструктора про створення такої групи адміністративно-технічна рада підприємства приймає рішення про доцільність її створення, строки виконання робіт, джерела покриття витрат, призначення керівника робіт з фахівців. Керівник ТТГ у триденний строк подає в планово-економічний, технічні відділи і профспілковий комітет для узгодження склад тимчасової творчої групи, наряд-завдання на виконання робіт, календарний план, дані попереднього розрахунку трудомісткості робіт і розміру загального додаткового матеріального заохочення (форма 1, 2, 3).
Початком роботи ТТГ вважається дата підписання наказу. Умови роботи забезпечує організатор ФВА на підприємстві. Керівник ТТГ на основі обсягу робіт видає конкретні індивідуальні завдання кожному з виконавців, веде облік фактично виконаних обсягів робіт і часу кожним учасником ТТГ, контролює якість і строки їхнього виконання. Оцінку виконання робіт ТТГ здійснює науково-технічна рада підприємства.
Важливою умовою ефективної діяльності підрозділів ФВА є погодженість дій служби аналізу з іншими відділами, господарствами і цехами підприємства. Взаємозв’язки між підрозділами, що проводять ФВА, і службами підприємства (табл. 16.9) відображають процес планування проведення ФВА. Досвід проведення ФВА переконує, що його ефективність багато в чому залежить від вибору організаційних форм, розмаїтість і гнучкість яких характерні для підприємств машинобудування.
Незалежно від особливостей підприємств під час організації служб ФВА необхідно дотримуватись таких принципів: служба ФВА повинна бути інтегрована з наявною структурою управління підприємства; прийняття основних рішень, пов’язаних із проведенням програми ФВА та упровадженням відповідних пропозицій, повинне залишатися в компетенції вищого керівництва підприємства, до обов’язків якого належить керівництво і координація всіх робіт для повного використання можливостей ФВА; мають бути створені постійні робочі групи, що складаються зі штатних працівників; служба ФВА повинна працювати в тісному контакті з дослідницькими, конструкторськими, технологічними, планово-економічними та іншими підрозділами підприємства.
Контрольні запитання та завдання
1. Назвіть основні принципи організації НДДКР.
2. Перелічіть види (етапи) НДДКР.
3. На яких системах документів базується НДДКР?
4. Які чинники впливають на технічний рівень виробництва?
5. Назвіть чинники, які впливають на організаційний рівень виробництва.
6. Які цілі та завдання ставлять перед ОТПВ?
7. Охарактеризуйте ЄСТПВ. Назвіть її цілі.
8. Які роботи виконуються за стадіями ЄСТПВ?
9. Розкрийте систему показників ефективності підготовки виробництва до випуску нової продукції.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)